Снежинки.
А. Усачёв
Ёжик смотрит на снежинки,
«Это, — думает, — ежинки...
Белые, колючие
И к тому ж — летучие».
Паучок на паутинке
Тоже смотрит на снежинки:
«Ишь какие смелые
Эти мухи белые!»
Заяц смотрит на снежинки:
«Это заячьи пушинки...
Видно, заяц — весь в пуху —
Чешет шубу наверху».
Мальчик смотрит на снежинки:
«Это, может быть, смешинки?..»
Не поймёт он, почему
Очень весело ему.
Вранці біля хати
Леонид Кулиш-Зинькив
Вранці біля хати
Малесенькі сліди –
Зайчатко вухате
Приходило сюди.
Стояло біля хати,
Ступило на поріг –
Хотіло нам сказати,
Що випав перший сніг.
Морозець, морозець
Пощипав нам щічки.
Теплі валянки у нас,
Шубки й рукавички.
Морозець, морозець
Плещимо в долоні.
У дівчаток і хлоп'яток
Носики червоні.
и песенка тоже)))
Леся Горова (слова і музика) https://www.youtube.com/watch?v=40lkWErJkW8
Біля мого вікна
Крутиться зима,
Стукає в двері, але я не чую.
Просто на підвіконня
Сипле сніг вона,
Але я за літом так сумую.
Приспів:
Ну і що поробиш?..
Треба зимувати...
І ніяк не можу зиму я прогнати.
Може, холодом вона
Остудить моє серце,
Щоби відпочило від почуттів.
Може, холодом вона
Вгамує моє серце
Без пояснень і без слів.
Біля мого вікна
Крутиться зима,
Стукає, просить,
Щоби я пустила.
Хоче в моє життя
Увійти вона,
Щоб я її, як літо, полюбила.
Приспів.
Це зима!..
Я відчинила двері,
І зима зайшла,
Глянула в очі,
Стримана і сердита,
Але вона не знала,
Що в серці я зберегла
Іскру тепла, а значить,
Частинку літа.
Целый год мы ждали праздник,
И подарков, и конфет.
На снегу вчера я видел
Дедушки Мороза след!
А сегодня — вот он, рядом!
Открывай скорей мешок!
Знаешь, как учил я долго
Этот маленький стишок!
Что такое Новый Год?
Это все наоборот :
Елки в комнате растут,
Белки шишек не грызут,
Зайцы рядом с волком-
На пушистой елке!
Дождик тоже непростой,
В Новый Год он золотой,
Блещет, что есть мочи,
Никого не мочит!
Даже Дедушка Мороз
Никому не щиплет нос!
Сніжний віночок сплітає зима,
Такий, що не можна й намріяти.
Йду я тихенько, немов крадькома,
— Жалко віночок розвіяти.
Хай хоч погляну в люстерко: який?
Тільки ввійшла я до хати,
Став той віночок вологий, липкий,
З хустки почав опадати.
Глянула в люстро — віночка нема.
В хаті стою і сумую.
А у віконце сміється зима:
«Вийди, новий подарую!»
Білі мухи налетіли, —
Все подвір'я стало біле,
Не,злічити білих мух,
Що летять, неначе пух.
— Галю, Петрику, Кіндрате,
Годі, ледарі, вам спати! —
І побігли до санчат
Галя, Петрик і Кіндрат.
Всі з гори летять щодуху,
Щоб піймати білу муху,
А санчата їм усім
Змайстрував старий Максим.
Цієї зими, при появі снігу, у мене в голові одразу цей вірш виникає.
Ганна Світлична: Сніг
Сніг на дворі падає
Біло, біло.
Ковдрою пухнатою
Землю вкрило.
Притулилось в лісі
Оленя до нені.
Одяглися в шуби
Сосонки зелені.
Буле простирадло
На кущі злетіло.
Сніг на землю падає
Біло, біло. https://kashalot.com/club/post-5592131/
Біле-біле все навколо,
Ясне й чисте, як ніколи!
Мов пухнаста ковдра, ліг
Скрізь на землю білий сніг.
З неба падають сніжинки
На дерева, на будинки,
На майдани, на садки,
На ялинки, на дубки.
Завірюха аж гасає
Заміта поля, стоги.
Над річками, над струмками
Сніг — по самі береги!
Аагния Барто
Не одна
Мы не ели, мы не пили,
Бабу снежную лепили.
Снег февральский, слабый-слабый,
Мялся под рукой,
Но как раз для снежной бабы
Нужен нам такой.
Нам работать было жарко,
Будто нет зимы,
Будто взял февраль у марта
Тёплый день взаймы.
Улыбаясь, как живая,
В парке, в тишине,
Встала баба снеговая
В белом зипуне.
Но темнеет - вот досада! -
Гаснет свет зари,
По домам ребятам надо,
Что ни говори!
Вдруг нахмурилась Наталка,
Ей всего лет пять,
Говорит: - Мне бабу жалко,
Что ж ей тут стоять? -
Скоро стихнет звон трамвая
И взойдёт луна,
Будет баба снеговая
Под луной одна?!
Мы столпились возле бабы,
Думали - как быть?
Нам подружку ей хотя бы
Нужно раздобыть.
Мы не ели, мы не пили,
Бабу новую слепили.
Скоро стихнет звон трамвая
И взойдёт луна,
Наша баба снеговая
Будет не одна.
Гостює в нас зима
Летять, летять сніжинки
На поле, ліс і сад,
Веселий свій таночок
Танцює снігопад.
Надворі – лютий холод,
Тепла давно нема.
Заліз в копичку зайчик
І солодко дріма.
Мете хвостом лисичка
Сніжок біля сосни.
В барлозі спить ведмедик,
Солодкі бачить сни.
мій улюблений)
Ялинка" (О.Олесь)
Раз я взувся в чобітки,
Одягнувся в кожушинку,
Сам запрігся в саночки
І поїхав по ялинку.
Ледве я зрубати встиг,
Ледве став ялинку брати,
А на мене зайчик - плиг!
Став ялинку віднімати.
Я-сюди, а він - туди...
„Не віддам, - кричить, - нізащо!
Ти ялинку посади,
А тоді рубай, ледащо!
Не пущу, і не проси!
І цяцьками можно гратись:
Порубаєте ліси -
Ніде буде і сховатись.
А у лісі срізь вовки,
І ведміді, і лисиці,
І ворони, і граки,
І розбійниці-синиці".
Страшно стало... „Ой, пусти!
Не держи мене за поли!
Бідний зайчику, прости, -
Я не буду більш ніколи!"
Низько, низько я зігнувсь,
І ще нижче скинув шапку...
Зайчик весело всміхнувсь
І подав сіреньку лапку.
Ой дівчата)) згадала про це віршик як сусідський малий на утреніку в садку розказував, там ще було на початку: прийшла зима, поля запороштла, а малий каже- прийшла зима поля запуцюрила))) а потім - і цяцьками треба гратись а він і ціцьками треба гратись))) тоді на тому утреніку всі нареготались))))
Крошку-Ангела в сочельник
Бог на землю посылал:
«Как пойдешь ты через ельник,–
Он с улыбкою сказал, –
Елку срубишь, и малютке
Самой доброй на земле,
Самой ласковой и чуткой
Дай, как память обо Мне».
И смутился Ангел-крошка:
«Но кому же мне отдать?
Как узнать, на ком из деток
Будет Божья благодать?»
«Сам увидишь», – Бог ответил.
И небесный гость пошел.
Месяц встал уж, путь был светел
И в огромный город вел.
Всюду праздничные речи,
Всюду счастье деток ждет…
Вскинув елочку на плечи,
Ангел с радостью идет…
Загляните в окна сами, –
Там большое торжество!
Елки светятся огнями,
Как бывает в Рождество.
И из дома в дом поспешно
Ангел стал переходить,
Чтоб узнать, кому он должен
Елку Божью подарить.
И прекрасных и послушных
Много видел он детей. –
Все при виде Божьей елки,
Всё забыв, тянулись к ней.
Кто кричит: «Я елки стою!»
Кто корит за то его:
«Не сравнишься ты со мною,
Я добрее твоего!»
«Нет, я елочки достойна
И достойнее других!»
Ангел слушает спокойно,
Озирая с грустью их.
Все кичатся друг пред другом,
Каждый хвалит сам себя,
На соперника с испугом
Или с завистью глядя.
И на улицу, понурясь,
Ангел вышел… «Боже мой!
Научи, кому бы мог я
Дар отдать бесценный Твой!»
И на улице встречает
Ангел крошку, – он стоит,
Елку Божью озирает, –
И восторгом взор горит.
«Елка! Елочка! – захлопал
Он в ладоши. – Жаль, что я
Этой елки не достоин
И она не для меня…
Но неси ее сестренке,
Что лежит у нас больна.
Сделай ей такую радость, –
Стоит елочки она!
Пусть не плачется напрасно!»
Мальчик Ангелу шепнул.
И с улыбкой Ангел ясный
Елку крошке протянул.
И тогда каким-то чудом
С неба звезды сорвались
И, сверкая изумрудом,
В ветви елочки впились.
Елка искрится и блещет, –
Ей небесный символ дан;
И восторженно трепещет
Изумленный мальчуган…
И, любовь узнав такую,
Ангел, тронутый до слез,
Богу весточку благую,
Как бесценный дар, принес.
Vitaliya 12 грудня 2016, 19:15 12
Снежинки.
А. Усачёв
Ёжик смотрит на снежинки,
«Это, — думает, — ежинки...
Белые, колючие
И к тому ж — летучие».
Паучок на паутинке
Тоже смотрит на снежинки:
«Ишь какие смелые
Эти мухи белые!»
Заяц смотрит на снежинки:
«Это заячьи пушинки...
Видно, заяц — весь в пуху —
Чешет шубу наверху».
Мальчик смотрит на снежинки:
«Это, может быть, смешинки?..»
Не поймёт он, почему
Очень весело ему.
Vitaliya 12 грудня 2016, 19:44
у нас один небольшой
" Лето спать ложится "
murmusja 12 грудня 2016, 20:31
Спасибо.
Tany_G 13 грудня 2016, 17:06
какой классный стишок!)
Vitaliya 12 грудня 2016, 19:17 9
Вранці біля хати
Леонид Кулиш-Зинькив
Вранці біля хати
Малесенькі сліди –
Зайчатко вухате
Приходило сюди.
Стояло біля хати,
Ступило на поріг –
Хотіло нам сказати,
Що випав перший сніг.
Lemurchik 12 грудня 2016, 19:17
))) ми зараз якраз вчимо його))
Tany_G 13 грудня 2016, 17:08
И мы этот учим)
Lemurchik 12 грудня 2016, 19:18 9
Морозець, морозець
Пощипав нам щічки.
Теплі валянки у нас,
Шубки й рукавички.
Морозець, морозець
Плещимо в долоні.
У дівчаток і хлоп'яток
Носики червоні.
Lemurchik 12 грудня 2016, 23:38
Моя теж буде співати цього року, тільки вдома.
dari_tema 13 грудня 2016, 11:14
вчимо зараз - це наш перший віршик!)))
Chaechka 10 грудня 2017, 02:08
Мой любимый)) мы его в садике пели и чуточку по другому
Maryhanchik 12 грудня 2016, 19:19 12
Падав сніг на поріг
Кіт зліпив собі пиріг
Поки смажив поки пік
А пиріг водою стік
Кіт не знав що на пиріг треба тісто а не сніг
Katrusya 13 грудня 2016, 02:59 1
Старший в саду рассказывал, теперь с младшей учим ). Мне вообще П. Воронько нравится
Elenka2016 13 грудня 2016, 13:22 2
У меня прямо слезы на глаза навернулись: моя бабушка мне рассказывала этот стишок...
Tany_G 13 грудня 2016, 17:10
Первый стих моего сына в 2.6года)
EShvetz 12 грудня 2016, 19:23 1
и песенка тоже)))
Леся Горова (слова і музика)
https://www.youtube.com/watch?v=40lkWErJkW8
Біля мого вікна
Крутиться зима,
Стукає в двері, але я не чую.
Просто на підвіконня
Сипле сніг вона,
Але я за літом так сумую.
Приспів:
Ну і що поробиш?..
Треба зимувати...
І ніяк не можу зиму я прогнати.
Може, холодом вона
Остудить моє серце,
Щоби відпочило від почуттів.
Може, холодом вона
Вгамує моє серце
Без пояснень і без слів.
Біля мого вікна
Крутиться зима,
Стукає, просить,
Щоби я пустила.
Хоче в моє життя
Увійти вона,
Щоб я її, як літо, полюбила.
Приспів.
Це зима!..
Я відчинила двері,
І зима зайшла,
Глянула в очі,
Стримана і сердита,
Але вона не знала,
Що в серці я зберегла
Іскру тепла, а значить,
Частинку літа.
Natala1976 12 грудня 2016, 19:24 4
Целый год мы ждали праздник,
И подарков, и конфет.
На снегу вчера я видел
Дедушки Мороза след!
А сегодня — вот он, рядом!
Открывай скорей мешок!
Знаешь, как учил я долго
Этот маленький стишок!
Maryhanchik 12 грудня 2016, 21:12
Супер!
Olisia 13 грудня 2016, 06:41
+++
Tany_G 13 грудня 2016, 17:11
класс!
ONikSandra 12 грудня 2016, 19:24 2
Стихи не помню, но спасибо за тему- в избранное, буду дочке читать )
Anna_Z 13 грудня 2016, 08:05
плюсуюсь, классная темка!
AnastasiaM 13 грудня 2016, 12:55
100%
rehfuf 12 грудня 2016, 19:25 3
Что такое Новый Год?
Это все наоборот :
Елки в комнате растут,
Белки шишек не грызут,
Зайцы рядом с волком-
На пушистой елке!
Дождик тоже непростой,
В Новый Год он золотой,
Блещет, что есть мочи,
Никого не мочит!
Даже Дедушка Мороз
Никому не щиплет нос!
Tany_G 13 грудня 2016, 17:12
хороший стишок)
Foxya 19 грудня 2016, 16:40
и мой сынок его первым выучил
ManyaMaydan 12 грудня 2016, 19:28 2
Сніжний віночок сплітає зима,
Такий, що не можна й намріяти.
Йду я тихенько, немов крадькома,
— Жалко віночок розвіяти.
Хай хоч погляну в люстерко: який?
Тільки ввійшла я до хати,
Став той віночок вологий, липкий,
З хустки почав опадати.
Глянула в люстро — віночка нема.
В хаті стою і сумую.
А у віконце сміється зима:
«Вийди, новий подарую!»
Oksana_S 12 грудня 2016, 20:38
Я как я могла пропустить, и книга ведь у нас есть. Перелопатила кучу сайтов, пока нашла красивый и подходящий по возрасту.
Maryhanchik 12 грудня 2016, 21:13 2
А мне сложный стих,
Tany_G 13 грудня 2016, 17:17
Я очень люблю стихи П. Воронько, укладываю малыша и их рассказываю)
Anyutca 12 грудня 2016, 19:48 9
Білі мухи налетіли, —
Все подвір'я стало біле,
Не,злічити білих мух,
Що летять, неначе пух.
— Галю, Петрику, Кіндрате,
Годі, ледарі, вам спати! —
І побігли до санчат
Галя, Петрик і Кіндрат.
Всі з гори летять щодуху,
Щоб піймати білу муху,
А санчата їм усім
Змайстрував старий Максим.
Oksana_Ls 12 грудня 2016, 22:42
Родной)) из детства. Спасибо - напомнили. Будем с младшим учить и его ещё!
Lemurchik 12 грудня 2016, 23:39 1
Гарний віршик і ми постараємся ще вивчити.
Guriya 12 грудня 2016, 19:49 3
Белый снег пушистый
В воздухе кружится
И на землю тихо
Падает ложится
N4t4liy4 12 грудня 2016, 19:52
Картинка красивая, сразу "вечера на хуторе близ диканьки " вспомнились
Коментар видалено
miros_ya 12 грудня 2016, 19:53 1
Цієї зими, при появі снігу, у мене в голові одразу цей вірш виникає.
Ганна Світлична: Сніг
Сніг на дворі падає
Біло, біло.
Ковдрою пухнатою
Землю вкрило.
Притулилось в лісі
Оленя до нені.
Одяглися в шуби
Сосонки зелені.
Буле простирадло
На кущі злетіло.
Сніг на землю падає
Біло, біло.
https://kashalot.com/club/post-5592131/
Yasik86 12 грудня 2016, 19:54 1
Біле-біле все навколо,
Ясне й чисте, як ніколи!
Мов пухнаста ковдра, ліг
Скрізь на землю білий сніг.
З неба падають сніжинки
На дерева, на будинки,
На майдани, на садки,
На ялинки, на дубки.
Завірюха аж гасає
Заміта поля, стоги.
Над річками, над струмками
Сніг — по самі береги!
M_ALENA 12 грудня 2016, 20:17
Дуже гарний,не чула такого
Tany_G 13 грудня 2016, 17:20
да, красивый стих, тоже не слышала)
Vitaliya 12 грудня 2016, 19:59 3
Аагния Барто
Не одна
Мы не ели, мы не пили,
Бабу снежную лепили.
Снег февральский, слабый-слабый,
Мялся под рукой,
Но как раз для снежной бабы
Нужен нам такой.
Нам работать было жарко,
Будто нет зимы,
Будто взял февраль у марта
Тёплый день взаймы.
Улыбаясь, как живая,
В парке, в тишине,
Встала баба снеговая
В белом зипуне.
Но темнеет - вот досада! -
Гаснет свет зари,
По домам ребятам надо,
Что ни говори!
Вдруг нахмурилась Наталка,
Ей всего лет пять,
Говорит: - Мне бабу жалко,
Что ж ей тут стоять? -
Скоро стихнет звон трамвая
И взойдёт луна,
Будет баба снеговая
Под луной одна?!
Мы столпились возле бабы,
Думали - как быть?
Нам подружку ей хотя бы
Нужно раздобыть.
Мы не ели, мы не пили,
Бабу новую слепили.
Скоро стихнет звон трамвая
И взойдёт луна,
Наша баба снеговая
Будет не одна.
Vitaliya 12 грудня 2016, 20:00 1
Гостює в нас зима
Летять, летять сніжинки
На поле, ліс і сад,
Веселий свій таночок
Танцює снігопад.
Надворі – лютий холод,
Тепла давно нема.
Заліз в копичку зайчик
І солодко дріма.
Мете хвостом лисичка
Сніжок біля сосни.
В барлозі спить ведмедик,
Солодкі бачить сни.
Vitaliya 12 грудня 2016, 20:04
первая строчка-это название
Anyutca 12 грудня 2016, 20:04 4
мій улюблений)
Ялинка" (О.Олесь)
Раз я взувся в чобітки,
Одягнувся в кожушинку,
Сам запрігся в саночки
І поїхав по ялинку.
Ледве я зрубати встиг,
Ледве став ялинку брати,
А на мене зайчик - плиг!
Став ялинку віднімати.
Я-сюди, а він - туди...
„Не віддам, - кричить, - нізащо!
Ти ялинку посади,
А тоді рубай, ледащо!
Не пущу, і не проси!
І цяцьками можно гратись:
Порубаєте ліси -
Ніде буде і сховатись.
А у лісі срізь вовки,
І ведміді, і лисиці,
І ворони, і граки,
І розбійниці-синиці".
Страшно стало... „Ой, пусти!
Не держи мене за поли!
Бідний зайчику, прости, -
Я не буду більш ніколи!"
Низько, низько я зігнувсь,
І ще нижче скинув шапку...
Зайчик весело всміхнувсь
І подав сіреньку лапку.
niku1 13 грудня 2016, 13:52
Ой дівчата)) згадала про це віршик як сусідський малий на утреніку в садку розказував, там ще було на початку: прийшла зима, поля запороштла, а малий каже- прийшла зима поля запуцюрила))) а потім - і цяцьками треба гратись а він і ціцьками треба гратись))) тоді на тому утреніку всі нареготались))))
radaeva 13 грудня 2016, 19:37
+++ Дуже подобається !
knyhomanka 13 грудня 2016, 22:55
І мені подобається)
Juliett 12 грудня 2016, 20:06 5
Крошку-Ангела в сочельник
Бог на землю посылал:
«Как пойдешь ты через ельник,–
Он с улыбкою сказал, –
Елку срубишь, и малютке
Самой доброй на земле,
Самой ласковой и чуткой
Дай, как память обо Мне».
И смутился Ангел-крошка:
«Но кому же мне отдать?
Как узнать, на ком из деток
Будет Божья благодать?»
«Сам увидишь», – Бог ответил.
И небесный гость пошел.
Месяц встал уж, путь был светел
И в огромный город вел.
Всюду праздничные речи,
Всюду счастье деток ждет…
Вскинув елочку на плечи,
Ангел с радостью идет…
Загляните в окна сами, –
Там большое торжество!
Елки светятся огнями,
Как бывает в Рождество.
И из дома в дом поспешно
Ангел стал переходить,
Чтоб узнать, кому он должен
Елку Божью подарить.
И прекрасных и послушных
Много видел он детей. –
Все при виде Божьей елки,
Всё забыв, тянулись к ней.
Кто кричит: «Я елки стою!»
Кто корит за то его:
«Не сравнишься ты со мною,
Я добрее твоего!»
«Нет, я елочки достойна
И достойнее других!»
Ангел слушает спокойно,
Озирая с грустью их.
Все кичатся друг пред другом,
Каждый хвалит сам себя,
На соперника с испугом
Или с завистью глядя.
И на улицу, понурясь,
Ангел вышел… «Боже мой!
Научи, кому бы мог я
Дар отдать бесценный Твой!»
И на улице встречает
Ангел крошку, – он стоит,
Елку Божью озирает, –
И восторгом взор горит.
«Елка! Елочка! – захлопал
Он в ладоши. – Жаль, что я
Этой елки не достоин
И она не для меня…
Но неси ее сестренке,
Что лежит у нас больна.
Сделай ей такую радость, –
Стоит елочки она!
Пусть не плачется напрасно!»
Мальчик Ангелу шепнул.
И с улыбкой Ангел ясный
Елку крошке протянул.
И тогда каким-то чудом
С неба звезды сорвались
И, сверкая изумрудом,
В ветви елочки впились.
Елка искрится и блещет, –
Ей небесный символ дан;
И восторженно трепещет
Изумленный мальчуган…
И, любовь узнав такую,
Ангел, тронутый до слез,
Богу весточку благую,
Как бесценный дар, принес.
Juliett 12 грудня 2016, 20:09 3
Это Божий дар
Ф. М. Достоевский
Anyutca 12 грудня 2016, 20:09 2
Вранці біля хати
Малесенькі сліди -
Зайчатко вухате
Приходило сюди.
Стояло біля хати,
Ступило на поріг -
Хотіло нам сказати,
Що випав перший сніг
Viktoriya_Star 13 грудня 2016, 23:55
уже есть)