Книга, яку довго намагалась прочитати в дитинстві, а коли таки здужала, то мала лише одну думку: "Гсподи, допоможи мені це розбачити й забути!"
Книга була на моїй полиці, тому що, як вважала мама, "то дитяча, про звірят".Я її розпочинала, розпочинала, і відскакувала від неї в переляці. А потім якось підросла, трохи зміцніла в моральному та психологічному плані і осилила... Бо ж казочка, бо ж про звірят! Класичні жахи середньовіччя. Гільотини, духовенство саме на тому етапі розвитку, вбивство серед біла дня та "на людях"..
Головний герой - лис, той самий, що Рейнеке, чинить злодіяння, мілкі та важкі. Простих звірів виставляє у такому світлі перед "суспільством", щоб мати змогу безнакарано їх зжерти. І усе суспільтсво, так би мовити, аплодує... Зайці, вівці, барани, птахи рано чи пізно стають його здобиччу. Король Лев так щиро у все це вірить, що..
Я розумію, що такі були часи, що автор, звичайно, "утрірував", але...Осад був такий важкий, липкий та бридкий... Отака "дитяча" книжечка про звірят).
Але зацініть малюнки! Вони насправді заворожують, як і картини того часу.
Згадуючи книгу, розумію: людині ДУЖЕ важливо, щоб зло було покарано, щоб добро піднялось. Інакше нема сенсу у цьому світі.
My_land 17 листопада 2016, 15:02
Да, рисунки - нечто! Очень классные, даже читать не надо - все понятно.
Kosmonatka 17 листопада 2016, 15:04
Додала ще посилання на повний текст та на короткий переказ.
Так, по малюнкам усе там можна переказати! Кожна подія змальована.
miros_ya 17 листопада 2016, 15:16
От тобі і ч/б ілюстрації, да? Як все промальовано!
Левеня на горщику:)
У мене була дійсно дитяча книга, але я її боялась дуже - сюжету. Почала і злякалась, ховала на шафу, прикладала мотлохом і боялась навіть підходити близько :/
Kosmonatka 17 листопада 2016, 15:29
Те ж саме)) Я її ховала під купу других книг)) У нас вони були в тумбі, в чотири стопки).
А що ж в тебе за книга була? Є десь в мережі обгортка чи малюнки? дуже цікаво побачити, яка вона ,коли дитяча))
Kosmonatka 17 листопада 2016, 15:31
Я ще Синю бороду так ховала, і ще книгу Тютюнника, здається.. Чи то не Тютюнник був... Точно український автор, де дівчинка хворіла і довго просиділа в хаті із затуленим вікном. А коли її вивели на вулицю, вона нічого не побачила, бо осліпла.
miros_ya 17 листопада 2016, 15:32
Вже колись намагалась згадати - нєа :/ М"яка обкладинка, вид-во українське, формат А4; щось про бардак :)
Marys 17 листопада 2016, 16:28
Та це ж лис Микита
Kosmonatka 17 листопада 2016, 16:29
ну ні)))))
Marys 17 листопада 2016, 16:46
Він підкреслював, що пишучи поему “Лис Микита”, взяв тільки головну раму нідерландської поеми Віллєма, ту саму, що є в німецькій книзі про Рейнеке в Гетевім перекладі, та й наповнював ту раму зовсім свобідно
Kosmonatka 17 листопада 2016, 18:43
Так, твори зовсім різні.