Існує на світі таємний острів, у рудниках якого потом і кров'ю видобувають цінний мінерал-метал, який несуть назустріч сонячним променям. Це "щастя". Після фатального поцілунку сонця "грудка щастя" розсипається як пил... Острів Феліція - моторошне одиноке місце. Той, хто потрапляє туди - завжди самотній, адже проживати щастя можна лише наодинці із собою, а ось віддавати його - уже ні. Віддаєш завжди комусь, навіть якщо не бачиш його перед собою. Тим паче в щастя повірити може не кожен....
Глибока філософська казка-повість. За рівнем психоемоційного навантаження для мене на одному рівні з "Держиоблаком", але з динамічнішим сюжетом. Тут і про пригоди, і про мрії, і про сакральне, і навіть про гумор :grin: І звісно ж, про море. У процесі читання часом відчувалися його внутрішні вібрації. А ще я дізналася, чого варте життя однієї хвилі тривалістю дев'ять днів і чи помирає вона, коли покидає берег.
Компанія головних героїв дуже харизматична. Наглядач маяка Прохор Іванович допомагає світлу діставатися до цілі, рятуючи потопаючі кораблі. Як вам закид променя маяка на 9 тисяч миль і 500 років? Про котів кажуть, що вони не вміють посміхатися. Кіт Макар не такий. Він знає про життя своїх людей більше, ніж вони самі. Хлопчик Одіссей уміє читати хвилі і передає тривожні повідомлення Прохорові Івановичу. У нього є подруга, німфа Фетида, яка розповідає йому неймовірні історії морських глибин. Ось, наприклад, легенда про дельфінів відкриває таємницю тісного зв'язку людей і цих морських ссавців, адже насправді дельфіни - це люди, які покинули суходіл, бо не змогли нести тягар людського буття... Між усіма персонажами міцний зв'язок, і у всіх них важливе призначення в житті. Що цікаво, другорядні герої з'являються не просто так - ніхто не зник із сюжету. Автор тут демонструє високу майстерність володіння словом. Ця історія розповідає не лише про те, що колись відбувалося, а про кожного, хто її розповідає. Відчувається тісний зв'язок із міфологією, але без плагіату - використано лише деякі нюанси старого в проектуванні абсолютно нового.
Книгу прочитала на одному подиху, в абсолютно інтимній обстановці, не навантаженій побутовим фоновим шумом. Відчула себе дитиною років 11 :rolling_eyes: І так захотілося закинути камінці в завтра, щоб завтра їх знайти :rolling_eyes:
P.s. Для тих, хто дочитав до кінця. Може, у кого є книги Ігоря Малишева "Там, откуда облака" і "Дом"? І може, вони вже втратили актуальність? Куплю в люблячу сім'ю :) Дуже потрібні :hugging::hugging::hugging:
KcuMarik 18 липня 2021, 16:47 5
Здорово,что книга тебе понравилась,Зорь! эх, когда-то хотела и я себе этот Маяк. Из-за истории. Не из-за иллюстраций. Для меня они прям ужасные, чем больше смотрю, тем больше отталкивают. Да так сильно ,что уже и саму историю не хочу:grin::grin::grin:Но понимаю,что у всех вкусы разные, конечно! За подробный обзор спасибо огромное!:kissing_heart: Я вот уверена,что дети мои такое не захотят читать, а только для себя детские книги я не покупаю. А вот Дом и Облака и мы с Тусей давно ищем, и я даже знаю у кого они есть, но пока не хотят продавать))Потому буду ждать молча)
KcuMarik 18 липня 2021, 23:24
KcuMarik 18 липня 2021, 23:26
zoria_zaycheska 18 липня 2021, 23:55
Gnomiki 18 липня 2021, 18:03
Дякую, Зоряно! Ви так описали історію, захотілося прочитати... Ілюстраціїї ніби не відлякують, але ці кольори таки якісь гнітючі))))
zoria_zaycheska 18 липня 2021, 21:48
дякую, що зазирнули. Чугуєвський на любителя, і я якраз любитель:)
bondarka 18 липня 2021, 20:20 1
Зоря, спасибо за обзор! Я пока не читала, книга ждет своего часа на полке. Из этих трех читала только "Там, откуда облака". Чудесная. Иллюстрации Чугуевского мне тоже очень нравятся. Но тут на любителя, конечно. Пусть найдутся "Дом" и "Облака"! Мне кажется, это очень "твои" книги.
zoria_zaycheska 18 липня 2021, 21:50 1
Чугуєвський оселився в моїй голові...Якось грубо сказано, але це правда. Останнім часом я стільки шукала Дом і Там, откуда облака, як ніщо інше, але.... Там, де знайшла, дуже дорого для мене зараз.
zoria_zaycheska 18 липня 2021, 21:51 1
дякую :) Анюта, я аж відчуваю, наскільки вони мої. Та поки що, на жаль, не мої
de_la_Fere 18 липня 2021, 22:37 2
Зорь, спасибо что показала и рассказала! Уж не первый год я смотрю на Маяк. То собираюсь купить, то забываю о его существовании. Обычно так происходит, когда книга все таки не моя. Читали недавно Корнюшон и Рылейка Малышева. Вроде бы и нравится, но вот мне не хватило там каких-то изюминок, не знаю как сказать... Дом ищу не один год, тут я уверена, что моя тема. А вот Маяк, скорее всего не решусь купить. Хотя ты так душевно написала о нем! Но себе читать не буду точно, а вот в том, что сыну не понравится, я почти уверена, кучу отзывов пересмотрела. Скорее всего это книга для взрослых, которые любят читать сказки. Как мне кажется. Ну и дело конечно в цене. Была бы она 300 грн., купила бы не думая, а вот дороже я не готова покупать книгу в которой сильно сомневаюсь.
zoria_zaycheska 18 липня 2021, 23:20 1
згодна з тобою на всі 100. По всіх пунктах. Маяк я купила ще поглядом. З першого кидка :rofl::rofl::rofl::rofl: Побачила - і вже знала, що буду читати. Собі купувала, не дитині. Їй, ясна річ, теж. Якщо захоче. Книга з дуже багатою мовою. Можна в багатьох місцях на цитати розбирати. Чугуєвський або попадає в душу зразу, або не може туди знайти дороги. Мені настільки подобаються ці малюнки, що мені все одно, чи всьому світу вони не подобаються :point_up: Не в образу нікому, звісно. Усі зрозуміли, про що я. Про безумовну любов. От це ідеальна гармонія тексту і візуального оформлення. Для мене. А щодо історії - ми вже спілкувалися на цю тему. Не впевнена, що сподобається багатьом дітям. Але кому сподобається, то буде читати неодноразово і збереже для дітей, а потім онуків
zoria_zaycheska 18 липня 2021, 23:22 1