Як ви перейшли на українську мову? стор. 3, - 47313133

JuliaLesnaya 18 липня 2021, 11:34 7

Насправді, мені подобається так багато української навкруги зараз, особливо, коли вона без суржику, коли вона звучить природньо з вуст конкретної людини. В Києві української стало в рази більше, в громадських місцях, в установах та магазинах я вже скоріше здивуюсь, коли почую російську від працівника. Більше того, навіть коли я щось запитую російською, працівник переходить також, я прошу повернутись до української з формулюванням " у вас гарна українська , не зупиняйтесь :wink:" )), але взагалі сама звертаюсь українською майже завжди.
Все ж таки не терплю суржик. Коли людина тільки вчиться, то зрозуміло, вона і сама себе виправить, це помилки природні, без них ніяк. Але коли хтось виправляє/ підказує, а людина в стилі " тю, а я так кажу, я знаю, як правильно, але" не хочу /мені так зручно / нє віжу разніци ..." - тут все зрозуміло, йдемо повз. Ця типу позиція говорить мені більше, чим просто про грамотність. І так, я вважаю, або чистою російською, або чистою українською, та намагатись вчити ту мову, якою послуговуєшься так чи інакше.
Моя сім'я розмовляє російською, майже всі вільно переходять на українську за потреби, за бажанням - рідко, лише з тими, хто говорить українською - обов'язково перехожу на українську, не має значення, якою мовою ми спілкувались раніше, можливо як раз той випадок, що людина хоче максимально вільно спілкуватись українською, чудова нагода і собі практикуватись.
Не дивлячись на те, що повністю переходити на українську у побуті, дома я не планую, думки, як не дивно, частково українською))), не можу пояснити). Це вже такий побутовий білінгвізм. Українська для мене рідна з народження, бабусі, дідусь, родичі різні україномовні були завжди. В школі з російською мовою навчання українська була на найвищому рівні, і мені пощастило з вчительками мови і літератури - вони окрім професіоналізму мали глибоку любов до української культури, історії, то окрема розмова, про цих людей.
Доречі, одна з бабусь була глухонімою, киянка, то в їх спец школі навчали українською, як раз перед війною та трохи під час війни працювала школа. І мама моя навчалася в українській школі, навіть в двох, в Києві, російськомовні школи масово з'являлися вже пізніше.
Син мій в побуті - російськомовний, і думає він також російською, хоча зрозуміло, українською володіє повноцінно на свій вік), навчання все українською, є друзі україномовні. Так, були думки спочатку, щоб спілкуватись з ним повністю українською, але з різних причин так і не втілили в життя. Хоча знов таки, українська в його житті є з самого початку, знайомили його паралельно . Не приховую, що ми свідомо хотіли, щоб і російську він знав повноцінно, і не тільки на побутовому рівні.
Багато пишу), але підтримую Вас у прагненні перейти на українську, це, на мій погляд, і є чудовий лагідний засіб перейти на мову суспільству - чим більше в будь-якому оточені буде лунати українська, тим більше автоматом всі будуть приєднуватись) Коли ми на ЗУ відпочиваємо - тільки потім розумію, що майже весь час спілкуюсь українською. І навпаки, в Одесі ловлю себе на думці, що чогось не вистачає, українська більш лагідна та мелодична), і я хочу, як мінімум, постійно її чути)))

Natalinka 24 липня 2021, 00:02

Дякую, що поділились)

olkru13 18 липня 2021, 14:06 1

Вчилась українською, але серидовище все розмовляло російською, є деякі суржиком. Потім робота держслужбовця розмовляю чистою українською майже скрізь, не тільки на роботі. Але є велика проблема якщо хтось спілкується російською я поступаюсь і теж починаю розмовляти російською(( не можу тут себе перебороти…

Коментар видалено

nattik 18 липня 2021, 22:33 2

В мене не виходить розмовляти на гарній українській мові. Можливо не вистачає наполегливості. Насправді, на 100% не володію ні російською ні українською. Але все частіше займаюся самовихованням. Тому що мова, не важливо яка, гарно і милозвучно бринить тоді, коли вона чиста. Дуже багато, нажаль, поряд не тільки, і навіть не стільки російської мови в оточенні, а суржика. До того ж, інколи люди, які на ньому спілкуються, цілковито впевнені, що вони розмовляють на українській мові, а деякі, що на російській. Хоча, насправді, це далеко від істини.
Нажаль і я така ж. Вчилася в україномовній школі, доволі гарній. Потім виш у Харкові цілковито переформатував моє мислення, так як все викладання було на російській. І, прийшлося вивчити математику, хімію, фізику(це профільні предмети) з початку. Тому що, літературна мова і технічна ох як різняться..
А зараз живу в самому центрі нашої держави і інколи сама в шоці від того, що інколи формулюю свою думку.. Бо переказати казку можу дітям як на російській мові так і на українській. І це класно! Якщо десь потрібно спілкуватися на українській то з радістю намагаюся без помилок, хоч інколи не виходить швидко. Технічні навички пояснити можу тільки на російській.. А в буденному житті, нажаль "балакаю" на суржику. І дуже важко від нього відійти.
А ще школа.. Ніби україномовна.. (це про школу, в якій вчиться син). До того як син пішов до школи, він і дома і в садочку спілкувався виключно на українській мові. А в школі - на уроках - українська, на перерві - суржик.. І зараз це перетворилося в жахіття.. Бо той "суржик підлітковий" чомусь косить під російську. Але ж вони її не розуміють так як потрібно, не розуміють правил вимови, читання.. І інколи просто страшно читати повідомлення в класному чаті..
На мою думку: у нас є унікальна можливість знати зразу дві мови, тому що багато хто володіє ними більш-менш. Але треба їх відрізняти і намагатися оволодіти кожною максимально чисто і красиво.
І так, потрібно поважати себе як особистість, як частину своєї країни, розуміти, що державна мова - українська, а російська - іноземна, на якій спілкується майже 50% населення нашого континенту, яку дуже важко вивчити іноземцям, а у нас такий бонус!
Це в ідеалі. Було б чудово.

nattik 19 липня 2021, 09:01 1

@dyspet4er Да. К сожалению, так. В Полтаве нет сходных с польским, румынским, белорусским словечек, нет такой безобразной (как по мне) расстановки ударений, как в некоторых регионах. Когда слова вроде бы и правильные, но произношение... Здесь другая проблема: нет границы между языками, они сплелись в какой-то странный симбиоз, под названием суржик.

dyspet4er 19 липня 2021, 09:45

@nattik И мягкая л, так по полтавски))

nattik 19 липня 2021, 09:58

@dyspet4er Ага))

nastka2006 18 липня 2021, 22:49

Допомогти собі...Просто спілкуватись весь час українською, не поспішати при розмові.. згадувати/перекладати слова українською. Коли швидко і довго почнете розмовляти українською, то це означає, що ви нею думаєте, і володієте вільно.

Natalinka 24 липня 2021, 00:07

Дякую!

Sabina 19 липня 2021, 16:47 2

А я была таки права:rofl::rofl::rofl: Удалили мой комент о том, что такие темы появляются не просто так:rofl::rofl::rofl: Кто ж тут такой перепуганый, модер или сама пани Зуева))))

Коментар видалено

Sabina 19 липня 2021, 17:44

@SoVa_toys Вот и я о том же....хотя никто ничего не писал криминального....никто ни с кем ни ругался....

Divashka 19 липня 2021, 18:01 1

З чого почати... Почніть батька «татом» називати.
В школі діти сміялись з нас з братом ,через те що ми на батька «тато» казали,бо в інших це «папа», «папочка», «папуля».

Я спілкуюсь/думаю українською,як навчила мама.Часто ,ловлю себе на жаргонах,русизмі,і суржику.
Є над чим попрацювати.

iryna_b 19 липня 2021, 19:54

Я начала на укр говорить,когда ребенок родился, но думаю все равно на русском,хоть 10 лет уже в семье исключительно на укр общаемся

iryna_b 20 липня 2021, 12:35

@SoVa_toys Согласна,что все должно быть без фанатизма.

iryna_b 20 липня 2021, 12:40

@SoVa_toys Вот мне не понятно сейчас ,то что подписал Зеленский на днях. Про то,что госслужащий должен сдавать экзамен на знание укр языка и получить соответствующий сертификат. Зачем,если наши дети сдают ЗНО по укр мове,дальше в вузах тоже есть укр мова и оценка ставится в диплом. Зачем еще раз перед тем как идти на госслужбу ты должен подтвердить знание языка имея документ из вуза или школы о изучение этого же языка. При этом в этом законе освобождаются от этого народные депутаты,работники Нац банка Украины и обычные полицейские.

Коментар видалено

Galyna1985 22 липня 2021, 21:54

Прекрасно володію обома мовами, в побуті розмовляю російською, тому що інші так здебільшого зі мною спілкуються, на роботі та уроки - українською.
Взагалі немає проблем

NumberOne 27 липня 2021, 15:09 1

Я все життя чекала лиш тебе
Але з тобою не судилось бути
Без жалю можу втратити себе,
Щоб тільки дотик губ твоїх відчути
Щоб тільки знати, що ти назавжди
Зі мною залишитися захочеш
Щоб тільки бачити твої сліди,
Що виведуть мене з туману ночі
Я в вірності тобі заприсягну
Робити боляче тобі не стану
Та твое серце наче у снігу
В моєму ти навік залишив рану...
У снах своїх я кожної доби
Побачивши тебе, питаю -
Чи ти хоч трошечки мене любив?
Чи, може, я дарма тебе чекаю?
Ти зараз спиш, а я пишу вірші,
Ті,що ніколи ті не прочитаєшь
Тобі дарую часточку душі
Але, на жаль, її не відчуваєшь...
****** 19.06.2002
____
Это я написала, порывы были - ой-ой-ой)) Разговариваю и думаю на русском.
После майдана 2014 и массовой украинизации, к сожалению, к родному языку стала относиться не так, как раньше... Не люблю, когда мне что-то насильно навязывают.
Но, конечно, если надо - свободно перехожу на мову.

Як ви перейшли на українську мову? стор. 3

194 коментаря