https://kashalot.com/club/post-4047337/ частина 1
Частина 2
Відкрила двері і на мене закричали відразу 3 лікарі, які сиділи на дивані і мріяли спокійно суботу пережити. Виявилось вони подумали що я в колготах, а то були мої бинти. Ще була одна особливість у нашого пологового, не можна перебувати і своєму халаті, а видавали такий непотріб що всі були схожі на біженців. Халати були без ґудзиків і ми мусили підв*язуватись бинтами. Уявляєте картинку. На вулиці стемніло швидко. О 18.00 у мене відійшли води, я собі тихенько сопіла, але верещати і кричати не могла дозволити, ну така я. О 19.00, коли акушерки сіли пити чай я повз їх кімнату хотіла пройти в туалет і тут за їх фразами я зрозуміла що в туалет не треба йти і чай вони будуть пити пізніше. Пологи були стрімкі, і в 20.20 народився мій Сашко, хоч я не знала ще що він Сашко. Від якогось заспокійливого я відмовилась, Сашку поклали мені на живіт накрили нас ковдрою і пішли пити свій чай. А потім забрали моє сонце і мене перевели у кімнату післяпологову. Очей я за всю ніч не закрила ні на хвилину. Під вікном на дереві сидів сич і дивився на мене а я на нього. Вранці принесли Сашка, у нього були такі розумні очі, мені аж страшно стало. Я боялася що він щось скаже:). Чесно. А потім його забрали а я стала просити у дівчат закрутити кран, бо щось гуде, виявилось що гуде в голові і в мене температура, але то дурниця, минуло.
Дітей мотали у пелюшки, свої речі не дозволяли, мій почав їсти і какати після кожного годування, тому мені весь час не вистачало пелюшок, у дівчат були інші проблеми, у них не було молока, діти були голодні і плакали і не какали взагалі, мені перепадали пелюшки.
Примчали батьки і родичі, я їм передавала через віконце записки зі списками потрібного, а вони мені харчі. Були в цих списках і такі речі, як лампочка на 60 і патрон. Це щоб у туалеті можна було зробити світло, його там не було. Зате там були миші, персонал їх боявся і вони ходили у туалет в сусіднє відділення, а породіллі мусили ходити туди бо нам не можна виходити з відділення. Коли мені тато все це передав і я допросилася викликати електрика виявилось що там все складніше і світла не буде. А далі нам розповіли як користуватись туалетом з мишами, треба спочатку постукати дверима а потім їх відкрити і коли туди попаде світло з коридору – то миші розбігаються. Як Вам така ідея?
На третій день мені поміняли сорочку, треба було шоколадку дати, а я не знала, то я віддала санітарці 5 шт шоколаду і вона мені ще халат з ґудзиками знайшла. Оце вдача, правда?
Все було б весело, якби не одне, у мене шви не гоїлись і мені пеніцилін кололи, а у Сашка потім дисбактеріоз почався, а потім атопічний дерматит, але ми все потроху перемогли і пережили, а тих умов я не могла забути довго і тому різниця між моїми дітками 13 років.
А на ще одну дитинку мене сестричка заманила. Мені було вже 37, я ходила гуляти з її донечкою, вона така маленька і цікава дитинка і я відчула що я почувась гарно, здорова, чому б і ні? Так у нас з*явився Рома. Але це вже зовсім інша історія. У мене на той час була одна проблемка, міома, але її видалили під час пологів і все у нас добре.
Написала я це все для тих хто часто жаліється на погані умови в пологових будинках, на погане відношення до жінок, все забувається з часом а дітки залишаються і радують нас.
Xadijka 13 серпня 2016, 23:53 2
Красота. Я все все прочитала.
Как будто книжку. Кусочек истории тех времён.
Спасибо вам =)
Пойду погуглю, что такое "сич" )
Rosya 14 серпня 2016, 09:58
Дуже гарно написали.Всі жахи швидко забуваються.
Anna_Ko 14 серпня 2016, 14:34
такая классная история! в местах даже слёзы навернулись! знаю, тогда это козалось кошмаром, время идёт, плохое забывается, остаются только самые хорошие воспоминания, первая встреча со своим ребёнком)))
Marisabel30 15 серпня 2016, 00:53
ох...помню я такую красоту, только у меня прошло почти 12 лет((((( даже вспоминать страшно...мне то было тогда 19...боялась пипец как....а когда дали вот такую ночнушку с разрезом по колено и не понятно какого цвета, вообще чуть не родила на месте)))))а их халат, ох...обнять и плакать, а как я плакала...сейчас смешно вспомнить, а тогда....было не до смеха..а как родила, мне такую "тряпочку2 дали положить между ног....что ней пол стремно вытереть не то чтоб "туда" положить)))....ооо...как я просила свою мамачку чтоб она разрезала простынь и тайком мне передала чистенькую и красивенькую(Слаба Богу медик, смогла это сделать))))короче стремные были времена)))))
kseopatra 13 серпня 2016, 23:58
Здорово так написано )
Да, условия хуже не придумаешь...
Habibi_Nanusya 14 серпня 2016, 12:14
+...
Julia_ 14 серпня 2016, 00:00
Прочитала, что миома у Вас была и удалили во время родов. Это было КС? Просто мне перед КС сказали, что миоматозные узлы не удалят, т. к. это может вызвать доп. кровотечение, жалею, что не настояла тогда.
NathaliaYa 14 серпня 2016, 00:02
так, кесарів, спочатку Ромку забрали а потім операція.
NathaliaYa 14 серпня 2016, 15:37
у мене було без варіантів, міома на шийці
Familia 14 серпня 2016, 00:01
Ужас((
Familia 14 серпня 2016, 00:06
Ніфіга воно не смішно, коли душу немає, і халати без гудзиків.
Tanya_mother_Sasha 14 серпня 2016, 00:12 1
Де той жах? То історія одниєй дуже гарноі жінки і мами. В ті часи був суцілиний жах особливо на периферії. Моя сестра народжувала в 92, так їхала в пологовий у штопаних колготах, бо цілих не було.
Familia 14 серпня 2016, 08:58
Штопані, колготи і повну відсутність шкарпеток я застала).
Але інструкція, по користуванню туалетом з мишами - це жах.
cheburatina 14 серпня 2016, 00:05
Така душевна історія!!! Одразу згадала Ваше фото в леопардовому платті і ніяк не можу уявити в роддомівському халаті)))
Semicvetik1315 14 серпня 2016, 17:50
+++++ я тоже сразу вспомнила фото в леопардовом платье)))))
NathaliaYa 14 серпня 2016, 17:53
добре що я не мала з собою фотоапарата:) Бо смішно не було б. У мене ще був короткий дуже халат і у фарбі якою вікна фарбують. Я ще подумала, що у ньому персонал літом вікна фарбував) А потім породіллям віддали
E_l_e_n_a 14 серпня 2016, 00:06
Я вроде попала в то время. Рожала в 2м Киевском в 95 году. Все было так-же, пеленки, штук 12 на сутки, и меняли их в 5 утра. По коридору катили большую телегу и тетка орала "Девочки, сдает белье", потом очередь в коридоре на осмотр ребенка, т.е. мазали пупок зеленкой. А еще нельзя было носить трусы все 5 дней, и все ходили с тряпками между ног. Сейчас это смешно вспомнить, а в то время...
babotka 14 серпня 2016, 13:11
Я рожала в 1987 -м, и тоже трусы были строго запрещены.Передачи проверялись. Но муж мне закинул в форточку на 2-й этаж и я почувствовала себя человеком. Но, когда врач на обходе обнаружил на мне эти трусы, то сколько крику было!: сбежались все санитарки и медсестры, а меня чуть-ли не под суд хотели отдать.Все мамки потом хихикали мне во след и пальцем тыкали.После такого стресса от этих трусов - думала, что век их носить не буду ( никаких трусов). Думала, что приключилась фобия... но попустило,
NathaliaYa 14 серпня 2016, 14:55
babotka, насмшили) В мене теж були, сумки ныхто не перевырив ы я ъх пронесла)
Bel4onok 14 серпня 2016, 16:09
Рожала в 2011,первый день трусы тоже нельзя было одевать)) ,зато потом можно всё ) муж купил прокладки послеродовые,трусики удобные принёс,и всё,я снова почувствовала себя человеком) врач не против был,на трусы никакого табу не было наложено))
A_nastasiia__ 14 серпня 2016, 00:07
спасибо что поделились! очень трогательно!
NathaliaYa 14 серпня 2016, 00:09
головне, що такого вже ніколи не буде, я надіюсь...
Vitaliya 14 серпня 2016, 09:11
тттт,чтобы такого не было больше никогда ..
как хорошо,что я рожала не в 20,а в 25 первого,а то бы застала "красотень" тоже ))
Mariland 14 серпня 2016, 00:09 2
Условия были не очень, а отношение поверьте, не лучше) менталитет видимо. Без денег отношение просто кошмарное, просто унизительное, им надо при поступлении в карманы деньги совать.
eLENKA_ 14 серпня 2016, 00:09
Я получила огромнейшее удовольствие от чтения. На сыче я не выдержала и начала смеяться, мыши меня убили на повал (чуть малого смехом не разбудила). Очень хорошо всё написали, так душевно)))) Сразу вспомнила как у бабушки мужа вечером пошла в туалет что на улице. Открываю дверь, а там крыса с поросенка размером откуда-то с потолка упала и юркнула под сидушку туалета. Муж потом долго мне вспоминал как я кричала и со всех ног побежала в дом.
NathaliaYa 14 серпня 2016, 00:12
я такі подробиці згадую... а пройшло 20 років, ні слова не вигадала. А ще в мене той журнал забрала неонатолог і я коли виписувалась ледве його забрала, він був такий пошматаний, його всі перечитали
Vitaliya 14 серпня 2016, 09:14
А я рожала старшего в 2000 г. с книгами по уходу за ребёнком. В одной из них было и о том,что не нужно сцеживаться,и о динамической гимнастике,и о профилактике трещин на сосках (работало ,кстати !). И я была такая продвинутая благодаря этой книженции....:)
NathaliaYa 14 серпня 2016, 10:07
а в мене були книги радянського періоду, краще б я їх не читала взагалі
Marusya 14 серпня 2016, 00:11 1
Спасибо!Очень душевно и трогательно.Дружим)
NathaliaYa 14 серпня 2016, 00:13
дякую, та давно вже дружим)
Tanya_mother_Sasha 14 серпня 2016, 00:14
Наташа, я поки читала теж думала про дівчат, що зараз скаржаться на умови, а ви теж у кінці це підтвердили.
Tanya_mother_Sasha 14 серпня 2016, 00:31
Я народжувала в 6 пологовому. За домовленістю з ликарем (тобто за гроші) Але платила тільки за пологи. Палата мене влаштувала така як у всіх. Мені було дивно потім читати розповіді дівчат про умови жахливі. При чому саме про той поверх, де і я була.
А з лікарем домовлялась, бо мені було реально страшно народжувати першу дитину у 33 роки по швидкій.
NathaliaYa 14 серпня 2016, 00:32
А я наважилась вдруге тому, що точно знала хто буде це робити і він знає і вміє. І я не помилилась
Tanya_mother_Sasha 14 серпня 2016, 00:37
Мені пощастило. Я за вагітність зібрала телефони мабуть половини лікарів 6 пологового. І, напевно, на інтуітивному рівні вибрала саме її. Свого найкращого лікаря. Пологи мої були легкими і швидкими.
Julka 14 серпня 2016, 00:20
Форт Боярд...., але маленьке життя того варте.....
NathaliaYa 14 серпня 2016, 15:38
моя улюблена передача) Я була готова:)
MAMAchoLi 14 серпня 2016, 00:22
Спасибо за историю. Сыч тронул мои нервы, страшно мне стало) Вспомнилась история про роды во Франции, так сказать, почувствуйте разницу... Что сказать, НАШИ женщины - героини! Несмотря ни на что, вопреки всему!
NathaliaYa 14 серпня 2016, 00:27
так я теж пам"ятаю про Францію і інші позитивні)
yayamp 14 серпня 2016, 00:24
Спасибо за откровения! Очень классно написано..
NathaliaYa 14 серпня 2016, 00:26
дякую, лінувалась написати, а тут щось найшло
Margo3mama 14 серпня 2016, 00:26
Ой як все згадалося)))) пелюшки - ви вже використали свою норму.... одноразові підгузки забороняли приносити!! і води гарячої не було - в банці кіпятильником гріли, а потім потрібно було тримати дитину і поливаючи з банки змивати міконій... а зе шви мастили зеленкою кожен день - це просто жах.... тому другі і треті пологи були просто казкові!!!!
Margo3mama 14 серпня 2016, 00:35
Я також в 37 третю народила - вік відчувається)))) але у своїй ночнушці, а не з розрізом до пупа. І халат шовковий зараз брала))) і чоловік поруч!! Це так піднімає настрій
NathaliaYa 14 серпня 2016, 00:37 1
точно, розріз більше, бо ще порвали:)
Vitaliya 14 серпня 2016, 09:18
Наталия, вот и мне рожать в 36 с мужем было сложнее,чем в 25 без мужа :)...Наверное,таки возраст.
Sanechka 14 серпня 2016, 00:29
Ох, да.. Мне вот как то повезло с роддомом а мама порассказывала ужасов .. Но вы правы все забывается..
Alyona78 14 серпня 2016, 00:41
Наташенька,Ваша история вернула меня в те далёкие 90-е,как вспомню те условия так аж дрожь пробирает,после пережитого тогда ужаса тоже долго(целых 16 лет) на второго ребёнка не решалась,а второго ребёнка рожала в том же роддоме и у того же акушера что и в первый раз,обрадовало конечно что условия хоть и не идеальные,но по сравнению с теми годами намного лучше.
NathaliaYa 14 серпня 2016, 00:44
Головне що все добре, правда?
Alyona78 14 серпня 2016, 00:52
Конечно!))Ведь всё плохое напрочь улетучивается,когда обнимаеш тех ,ради кого всё это перетерпел!))
Unter 14 серпня 2016, 00:43
атопический дерматит переросли? во сколько?
NathaliaYa 14 серпня 2016, 17:34
у них нема вибору, ми не відпочиваємо, ми лікуємось:) Звичайно під кінець всі хочуть до дому)
Alice 14 серпня 2016, 17:35
а маме не утомительно на море готовить? или иногда можно взять еду в местной столовке?))))
NathaliaYa 14 серпня 2016, 17:39
по різному, сніданок самі готували, обідали в їдальні,було багато дощових днів - часу для приготування було багато.
MerliN 14 серпня 2016, 00:45
Спасибо за историю,мыши конечно жесть,да ещё и в потемках.
NathaliaYa 14 серпня 2016, 00:54
та добре що не жаби, я жаб боюся, а мишей ні:)
Beata 14 серпня 2016, 12:05
У меня быи жабы)))) В ванной и туалете.Такие маленькие, скользкие и прыгучие. 2005 год
NathaliaYa 14 серпня 2016, 14:56
О господи(Щей таке буваэ...
Dariya 14 серпня 2016, 00:51
Как Вы красиво пишите! А условия каждый воспринимает по своему. Я когда читала про 3й роддом, то волосы дыбом становились. А когда сама там побывала, то вроде условия и нормальные.