Історії Чарівного лісу

Всі книги, які я раніше показувала, можна без проблем придбати, а ці дві я ніде останнім часом не бачила.

Історії Чарівного лісу ( ВСЛ 2011року)

Нові історії Чарівного лісу ( ВСЛ 2014 року)

Придбала я їх випадково, десь 1,5р. тому, на Кідстафі чи ОЛХ, вже не пам'ятаю, я взагалі люблю переглядати оголошення з книгами, багато чого цікавого можна знайти і за приємливою ціною ;) Все що я про них знала, що в них гарні малюнки, це було видно по фото в оголошенні, а так як це ВСЛ я вирішила ризикнути і купила.

Книги виявилися дійсно гарними, яскравими на перший погляд дуже дитячими, але це тільки на перший погляд. Я їх прочитала доні в 4,5 -5 років і зрозуміла що рано. Кожна історія має свою мораль, яку не так легко зрозуміти в цьому віці. Наприклад історія про слоника повчає - що потрібно любити себе таким який ти є, а не намагатися бути схожим на інших. Історія про черепашку і панцир - вчить цінувати те що маєш. Ці історії більш простіші, а були такі які й мене вразили. Історія про воронятко - яке не вміло ще літати, а було вже холодно. Тато политів шукати їжу, а мама зігрівала своє пташення. Тато так і не повернувся, мама не могла покинути дитину, від голоду втратила сили і померла ( це в мене так цинічно, в казці вся піднесено м'яко). Малий вибрався з гнізда в надії знайти тата, сорока сказала що бачили його в місті, для цього прийшлося навчитися літати, подався він до міста, а там воронів багато і чіплявся він до них зі словами "-Ви мій тато?" І нікому не була потрібна чужа дитина ( відмови стандартні то мало кв.м., то своїх дітей вистачає,), і тільки старий ворон зжалівся над малим і сказав що він його тато. Жили вони на даху бібліотеки, читали книги і виріс він доброю, порядною і вихованою "людиною", і тільки присмерті старий ворон розповів правду. 

Саме цю історію читав тато, то він тільки брови зводив, що це я йому дала, а в мене й очі мокріли.

Ще одна історія про те як чортиня потрапило до Чарівного лісу, воно наче й не погане, але ж чортиня-бешкетник, тож його хотіли вигнати з лісу, але цап в нього повірив, і любов'ю і піклуванням виправив його і ніякі "погані гени" не зламали йому життя. 

Книги як на мене дуже цінні. І читати їх потрібно в років 7-9, і обов'язково разом з дитиною, щоб обговорити кожну історію, пояснити мораль і т.д.

І я з донечкою пізніше ще обов'язково перечитаю. 

Тож якщо вони випадково потраплять Вам на очі - купуйте не пошкодуєте.

А тепер трохи фото