А. Ліндгрен: Міо, мій Міо, Махаон

Махаон (Рідна мова) перевидав цей твір українською.

Книга в інтегральній обкладинці, формат 145х200 (старе видання було у твердій палітурці, з кольоровими ілюстраціями), але, де немає співця - послухаєш і горобця - хоча б така, тому що ми читали її з екрану компа (вона у програмі із зарубіжної літ-ри у 6 класі; свою кольорову я випадково продала, не перевіривши, але думаючи, що у мене є ще). 

Свого часу, я не читала цю казку, тому визвалася почитати синові; дочка (3,7 на той момент) із задоволенням слухала теж, іноді засинала не дочекавшись закінчення і вранці розпитувала, що ж далі було :)

Колись трапився мені на оці діалог у мережі, наступного змісту (лише сeть, якою вона мені запам"яталася):

- Міо, мій Міо ...

- Ооо, нам не пішла, страшна

Що не почула, те додумала і з тих пір, я жила з думкою, що у казці жахливий кінець, де всі помирають. Почавши читати зараз, весь час думала, що Лицар Като вб"є Міо, а хлопчик іде на це свідомо, жертвуючи собою заради інших. 

Казка ЧУДЕСНА і вона, як "Маленький принц" Екзюпері  - у кожному віці відкриє для читача щось зовсім інше, ніж минулого разу.