Трошки про дітей та політику

Як кажуть «Обіцяного 3 роки чекають»…

Хоч і не 3 роки, але давненько не виконувала я обіцянки щодо книгооглядів. Про деякі (каюсь) навіть забула. Але ось донька вирішила перечитати наші старі огляди з книгообмінів минулих років «для натхнення і створення настрою книгообміну» і я побачила свої обіцянки щодо кількох книг.

Тож виправляюсь…

 «Політика»

Ця книжка потрапила до нашої домашньої бібліотеки від чудової Феї книгообміну 19/20.

Ілюстрована добре: малюнків багато і всі в тему. Ілюстрації дещо специфічні – в стилі коміксів.

Сказати, що в книзі було щось, про що я не знала (як заявлено в назві), не можу. Але, тут велике АЛЕ – моя спеціальність та освіта зобов’язує мене знати таку тематику. Тому по мені судити не потрібно. До слова, класний керівник моєї доньки навіть попросила мене відфоткати кілька розділів з книжки, щоб використати цю інформацію для проведення класної години напередодні виборів. Як раз розглядали тему демократії, партій і депутатів. І це для 6-го класу!

Що дуже порадувало – у виданні немає змістовних помилок, чим нажаль, грішать зараз багато видавництв.

Складні для розуміння  дітей теми подані дуже просто, коротко і з гумором. Багато прикладів з життя, що спрощує сприйняття.

У роботі зі студентами часто стикаюсь з тим, що вони вживають слова, звичні для них у побутовому житті,  при цьому не розуміючи їх значення. Їх розуміння носить характер емоційного інтуїтивного здогаду, чули від батьків емоційно забарвлене слово, склали про нього враження, але не можуть пояснити що воно таке. Як от, що таке здоров’я, погляд чи вибір. З термінами з дисципліни їм легше, бо вони мають їх вивчити за наданими визначеннями, розібрати. А ось зі «звичними словами» така біда. До чого це я? До того, що ця книжка простими словами і прикладами пояснює такі речі, які неюристу зустрічаються на телебаченні і в звичайному житті.

Тож для себе зробила висновок, що книжка потрібна, цікава, але обов’язкова до обговорення з дитиною в процесі її прочитання.