В. Арєнєв (Аренєв): Місто тисячі дверей (Віват)

Дитяче детективне фентезі від українського автора. Дочці (7,9 р) - сподобалося дуже! Купила її після прочитання іншої книги автора - "Відчайдушний боягуз" - нам вона дуже до душі прийшлася і я одразу ж почала шукати інші дитячі твори автора.

Юхимко - щойно закінчив 4-й клас - потрапляє в чарівне утопічне місто Охи, через намальовані на стіні двері. Він повненький і не відрізняється геройськими нахилами, але обставини непомітно втягують його у справу по спасінню міста )) Сюжет переказувати не буду, тільки розкажу про кілька цікавинок. 

В цій історії повно незвичних або й звичних, та не зовсім, персонажів!  Гвінпіни - пінгвіни, що вміють транслювати 3д картинки всього, що будь-коли бачили та обожнюю грати шашками у "Чапаєва". Мракковари - самовари з пір'ям, які варять та несуться мраккою - напоєм, що смакує, як кому хочеться. Вакуумні летяги - літаючі істоти, яких ніколи ніхто не бачив, але вони точно існують ))) Є в Охи правогін - щось на кшталт водогону, але він виконує право кожного жити в затишку і комфорті: крутнув кран і маєш собі вакуум, в якому любиш жити або ж кухлик лави, щоб викупатися. Є Горщик, що варить кашу, яка кожному смакує по-своєму. Безпритульні будинки, в яких може оселятися, кому це треба. Самостійні повітряні кулі. Невиконані обіцянки - такі собі привиди, які від вас не відчепляться, поки... самі розумєте, що терба зробити ;) Географічний парк, де зібрані шматочки найрізноманітніших ландшафтів не лише із Землі. Словом  - вас чекає 215 сторінок захоплюючої фантазії!  

Володимир Арєнєв – український письменник, журналіст та літературний критик. Автор 23 книжок. Лауреат численних українських та міжнародних літературних відзнак. Його твори перекладені польською, англійською, французькою та іншими мовами.

Доречі, у "Ранок" є ще одна книга автора в серії "Читальня" "Справа про зухвале викрадення пташенят. Рівень 3 ". І ще оповідання у збірці "Жахлива книжка: збірник страшних історій "

Місто Охи - намальоване Королем-Малярем колись давно-давно...

Двері, через які Юхимко потрапляє до Охи.

Тут у нас колишній хуліган Шварцик і гвінпінчик.

Хмаринки -  громадський транспорт.

Детектив Лонгій-Л'Оккі - любитель гри на барабанах.

Невиконана обіцянка. Як бачите, мораль в книзі є: обіцянки не мають бути цяцянками; сказав - виконуй; не можеш виконати - не обіцяй. 

Ще один неоднозначний (навіть сам для себе) персонаж - бабуся, яку називають адміральшею Бенбоу.

Ось так вигляають мракковари

Це негативний персонаж - Головний Порядник Сугізмунд Брехло. Тут у нього болить голова, але говорити про це вголос неможна! В Охи все, що ти скажеш вголос, може легко здійснитися. У Сигізмунда навіть дверні пройоми спеціальної форми, щоб з розпухло головою пролізти; одяг теж ))) 

Ще одна моралі - слідкуй за думками; слідкуй за словами!  

Один із намальованих світів, куди потрапив головний герой - танки, динозаври, "липова" мама - добре, що все виявилося паперовим 8-О

Тут Юхимкові потрібно було схуднути - забажати цього по-справжньому: "...якщо не повіриш у власні сили, в тебе справді нічого не вийде"

Для мене ця фраза - квінтесенція твору, просто! 

Хеппі-енд. Із трішки несподіванною розв'язкою, доречі ;)