Покажу кілька книжок на які є чимало схвальних відгуків, а мені не зайшло. Попереджаю, особиста думка! Ви можете бути цілком з нею не згодні) На фото три книги, напишу про чотири. 
Харукі Муракамі "Безбарвний Цкуру Тадзакі та роки його прощі" (КСД, 2017). 
Таки є велика різниця між світосприйняттям японців та українців. Книга цікава, тримає в напрузі, але стільки не завершених сюжетних ліній( Читаешь, цікаво-цікаво, а потім"бац" і вже розповідь про інше, знову цікаво-цікаво "ну, тут вже дійде до логічного кінця", а ні, знов обрубано. Саме логічного закінчення мені не вистачило. 
Алекс Майклідіс "Мовчазна пацієнтка" (Віват, 2019). Якось мляво, тягучий текст, навіть неочікуване закінчення не розрадило ситуації. Мені ця книга дуже перекликалася з Безбарвним Цкуру. Усі проблеми з дитинства, душевні саморозкопування, "я - жертва", але... Після Цкуру мені хотілося продовження, взнати чи Сара погодится бути з ним, а після Пацієнтки, я роздумувала нащо витратила на неї свій час. 
Джон Бойн "Хлопчик у смугастій піжамі" (ВСЛ, 2018). По-перше, не зрозуміло на який вік розрахована ця книга? Головному герою 9 років, нібито десь на однолітків, написано простою мовою, але... Чи кожен дорослий (а особливо дитина) одразу здогадається, що під назвою Геть-Звідси приховано концтабір Аушвіц (Освенцим), бо на німецькій ці назви звучать схоже? Чи багато людей після прочитання буде шукати додаткову інформацію? Особисто знаю кількох хлопців (10-13 років), що читали цю книгу. Вони її не зрозуміли! Вони не зрозуміли закінчення (тобто що саме сталося з Бруно). В книзі настільки все пом'якшено, все крізь призму світогляду 9-річного німецького хлопчика, сина коменданта, що губиться трагізм ситуації. Мені (точніше моїм синам і їх друзям) не вистачило історичної довідки в кінці роману, про Аушвіц, про газові камери. Бо лише з цими історичними даними починаєш переосмислювати страшну дійсність того часу. Отже, якщо особисто не підготуватися до цієї книги, то, нажаль, особливого педагогічного ефекту не буде. 
Макс Кідрук "Твердиня" (КСД, 2013). Роман настільки просякнутий подробицями,від опису квитків до вигляду тварин (мені аж занадто багато), що мимоволі починаєш вірити у справжність подій. А знаючи біографію Кідрука, на 100% впевнюєшся що Левко Барош не вигаданий персонаж. І ось читаєш-читаєш (а читати там багатенько), пригоди, вбиства, стародавнє зло та наркоторгівля, дурнуваті плани, любовна лінія, історичні довідки, а по закінченню - "пшик". Навіщо друзі вмирали, навіщо вбивали бандитів? А так, "просто так".
P. S. Була на презентації Кідрука. Приємний чоловік, дуже цікаво і багато говорить. Справді дуже цікаво, купа наукової інформації, крута подача. Із задоволенням піду ще)
IrinaSav 16 січня 2020, 11:39 1
Мені хлопчик у смугастій піжамі "зайшов". Щоправда читала російською і ось цього моменту з геть звідси взагалі не пам'ятаю. Погоджусь , що книга потребує обговореня і після і в процесі прочитання дитиною. З темою концтаборів та Аушвіца зокрема добре ознайомлена до прочитання книги.
IrinaSav 16 січня 2020, 16:00
Ну, його питання "Ми євреї?" дійсно дивне, особливо в рамках ідеології про надлюдей та недолюдей. Роки на 2-3 тягне. В дитинстві я жила в райцентрі на пн Украіни, де не особливо часто (ніколи) можна було зустріти негрів і якось так сталось, що про іх існування я не знала. Приїхавши на пд у дитячій поліклініці тикала на дядька пальчиком і казала "Мама, сажа!" тобто дядько брудний як вимащений сажею. Мені й досі це згадують.)))
Marys 16 січня 2020, 16:24
І я про це, а ще дивніша відповідь старшої сестри. Вона, цитую (опис до розмови з братом): "повісила на стіну кілька мап Європи,...й щодня приколювала до них кнопки й постійно переставляла їх, після того як читала денну газету". І сказати лише про протилежності?
IrinaSav 16 січня 2020, 16:55
Здається, вона невисокоі думки про рівень розумового розвитку брата) Типу, що дурнику пояснювати?!
LanaRus 16 січня 2020, 11:46 3
Я не вважаю "Хлопчика" в смугастій піжамі" дитячою книжкою. Мені, навпаки, була дуже цікавою така подача, погляд очами дитини. Він же правда нічого не розумів, він хотів гратися, хотів мати друзів... Ця книга мені дуже "зайшла"
Marys 16 січня 2020, 12:53 1
І я вважаю недитячим (якщо просто видати книгу і не пояснювати дитині). Але багато відгуків з цим не згодні. Ще й точно пам'ятаю книга була серед списків Зарубіжної літератури за якийсь клас.
Плюс, не вірю (маючи дорослих дітей), що хлопець в 9 років нічого не розумів, було б йому 5-6 - ще якось, а в 9 - бути сином коменданту концтабору, мати вікна, що виходять на концтабір, бачити жорстокість до собак і не бачити жорстокості до людей? Не вірю!
LanaRus 16 січня 2020, 13:17
Про таку наявність в 9 років-повністю з вами згодна.
LanaRus 16 січня 2020, 13:17
*Наївність
Konfeto4ka 16 січня 2020, 11:57 2
книга "Мальчик в полосатой пижаме" не понравилась, еле дочитала. А фильм очень поразил, даже плакала в конце.
Sofishka_ 16 січня 2020, 13:19 1
Фильм тяжёлый,не знаю как книга.
O_B_N_O_V_O_4_K_A 16 січня 2020, 21:00
книгу не читала, фільм не сподобався
JuliaGaltsova 17 січня 2020, 16:57
И я плакала) Книгу не читала и не хочу. Такие тяжелые не люблю читать, близко к сердцу воспринимаю (
Profesora 16 січня 2020, 13:03
Дякую, Машо, за відгуки. Харукі Муракамі мій улюблений письменник, і так абсолютно вірно Ви написали, після його прочитання, більше питань виникає, ніж відповідей, але мені його сииволізм до вподоби, думаю це просто така ментальність японська, що все тече, все змінюється, і ти сам владен вибирати, як відповідати на всі запитання, буддизм свого роду літературний. Вінмені і подобається за оцю туманність, чи як ще назвати. Кідрука маю в планах, він такий як я зрозуміла інтелектуальний письменник. Дякую за відгуки, завжди цікава Ваша думка:blush:
Marys 16 січня 2020, 16:15
Я точно знаю, що читала Муракамі раніше, але в тому творі була завершеність, не фізична, але духовна. А в Цкуру я неотримала цього відчуття. Так, він знайшов частину себе, так, він взнав чому друзі покинули його, але першопричина залишилась невідомою, чому подруга таке, ні, ТАКЕ видумала? Ох, уж ця японська ментальність, мабуть саме із-за неї в них так багато суїцидів.
Я хочу Кідрука Мексиканські хроніки прочитати (навіть читаю, але ще й за 10 сторінок за місяць не перейшла, відволікаюсь на інших).
Jylja777 16 січня 2020, 17:23
Читала хлопчика в полосатій піжамі..Ну що сказати, книга однозначно не дитяча, можливо для підлітків.
Написано як ці всі події бачила дитина, тому сама книга, як на мене, написана не трагічно, хоча і йдеться про жахливі речі.Літи бачать по іншому ніж дорослі
Marys 16 січня 2020, 21:10
Зрозуміло, що по-іншому. Колись в розмові з родичами обговорювали свої дитячі роки. Більшість не пам'ятає відчуттів, вчинків років до 15-16. Для мене це дивно. Я багато чого пам'ятаю, тому хришталево чиста наївність головного героя, який за рік не зрозумів подій у канцтаборі мені неправдива. Але це моя думка і нав'язувати її не збираюсь)
le313 16 січня 2020, 17:28
Дякую за такий класний альтернативний огляд! Набагато більше люблю читати такі огляди, ніж купу похвал книжкам. Бо існує велика спокуса, написати про книжку краще, ніж вона заслуговує. І яка то сміливість висловити те, що справді відчуваєш при читанні.
До речі, сьогодні перегорнула останню сторінку "Твердині" :) Теж згодом напишу про неї кілька слів.
Коментар видалено
Profesora 16 січня 2020, 17:46 1
О, як гарно написали, саме так альтернативний огляд, також полюбляю саме чому ні, а не чому так:blush:
Marys 16 січня 2020, 20:54 1
Я вже в нетерплячці, чекаю на огляд Твердині :wink:
А книжки - вони суперечливі, я ось з Ґемінґуеєм не співпала, навіть англійською читала, давала нам обом другий шанс. І нічого, не мій стиль письма, а інших маловідомих письменників береш і пливеш їх мовою, смакуючи та насолоджуючись. З останнього прочитаного Учень архітектора - дуже добре зайшов.
HoAnna 17 січня 2020, 19:21
Нічого з цього не читала, але дякую за Ваші відгуки! :)
Marys 18 січня 2020, 22:24
Завжди будь ласка!
Natalia2000 18 січня 2020, 15:25
Обычно читаю книгу, а потом смотрю экранизацию. В случае с Полосатой пижамой сначала посмотрела фильм, а потом уже узнала, что есть книга, но читать ее пока нет желания, хотя фильм в общем понравился... Но концовку не поняла.
У Бойна есть новинка - Незримые фурии сердца, сейчас читаю и вот она очень по душе пришлась, и сама история, и язык.
Marys 18 січня 2020, 22:26
Читала відгуки, що у фільмі згладили більшість неточностей книги і зробили його логічнішим.
Дякую за новинку, придивлюсь до неї.
Maksi 19 січня 2020, 00:09
Из всего перечисленного читала только "Мальчика..."
Мне книга очень даже зашла. Единственное, что не понравилось так это наивность 9-ти летнего главного героя. Хотя, сравнивая себя 9-10-ти летнюю и нынешних детей такого же возраста, понимаю, что я была ну очень наивна и многое не понимала, в отличии от современных детей