Шалені вихідні, продовження...

Після відвідин скіфського етно-фестивалю ми вирушили відпочити на хутір поблизу Диканьки. Точніше в готель Провінція у с. Тахтаулове. Мене прям підкорили рушнички у вигляді слоника та динозавра на ліжку для дітей) Приємні номери, смачний сніданок, невеличкий зоопарк поблизу, де можно погодувати різних тваринок. Вибачте відволіклась))) 

Отже, ми трохи набралися сил і вирушили до Диканьки, до Миколаївської церкви з підземним родовим склепом князів Кочубеїв. За місцевою легендою, саме з неї змальований храм, у якому відспівували гоголівську Панночку з "Вія". І ще дещо цікаве про Гоголя) 

Заглянули ми й до млина, що височіє поряд з церквою. Тільки вдумайтеся, ми (сучасники) не знаємо, як він працює, теоретично здогадуємся, а практично повторити вже не можемо. Куди там загадкам єгипетських пірамід, за 150 років з пам'яті народу зтерли величезний пласт знань. Шикарні технології відтворюваної енергії, реальна енергетична незалежність, все втрачене(

А ми продовжуємо свій шлях на хутір Проні. Будете в цих краях заїжджайте. Скуштуйте смакоту від Оксани та картоплю від Вакули. Прогуляйтеся зовні, подивіться на козачу джигітовку, зайдіть у ресторан та знайдіть справжнього чорта) А якщо пощастить,  ще й справжню Солоху зустрінете. 

Зрозуміло, що після такого занурення ми дістали свою книжечку від А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ і з насолодою перечитали Ніч перед Різдвом Миколи Гоголя, а Кость Лавро дуже допоміг. Ще хочу сказати, що скорочена версія в перекладі Максима Рильського суттєво спрощує і покращує розуміння цього твору дитиною. 

Особливо, мені подобаються Гоголі на малюнках))) 

P. S. Нажаль ніхто не розгадав моєї загадки, тому покажу, що це було

Окарина. Простенька, але з часом планую на складнішу перейти і буду грати так:

Або так) 

Сойка-переспівниця просто шедевральна