Це лише фотоогляд. Було б чудово, якби ті, що читали, додали своїх коментарів :)
Дехто цікавиться ілюстраціями, дехто самим текстом, тому викладаю по кілька розділів повністю з кожної частини.
Ілюстрована лише перша частина; переклад (Галина Кирпа) та ілюстрації (Бу Ґаустад) - ті самі, що раніше були у видавництва «Теза».
Зустріла коментар один, мовляв, весь час відкладаю покупку російського видання, тому що відгуки протиречиві. У нас є українське видання Тези дуже давно, але - чому так склалося, не знаю - воно нечитане з сином; а з донькою ще не доросли (я склала собі думку, що книга років з 9). Точно не знаю, чим не задоволені люди з відгуків, але підозру маю. Ми читали «Тоня Гліммердал» Марії Парр, вона може дозволити собі зауваження на кшталт «дурепа» або «дупа» (це не дослівно, а щоб було зрозуміло ;) ); діти у неї чимось нагадають Пеппі - самостійні та трохи дивні для оточуючих.
Точно пам’ятаю, що всі мої знайомі, які «Вафельне серце» читали - і з доньками, і з синами - дуже гарно відгукувались і потім наполегливо рекомендували книгу іншим.
Peppita 18 травня 2019, 14:17
Мария Парр очень классная. У меня первая часть от Тезы, вторая Читариум, хотя тоже думала перекупить первую часть у Читариума
valusenka 18 травня 2019, 19:40
Історії дуже цікаві! Дякую, що показали!
А от малюнки мене відлякують( зовсім на дітей не схожі та й взагалі дуже дивні, ніби не людські обличчя
Коментар видалено
Anka_4ytanka 21 липня 2020, 16:09
Лиза Черникова очень рекомендовала книги этой писательницы, как маст хев для детей младшего и среднего школьного возраста!
miros_ya 22 липня 2020, 00:32
А Ви читали?