Як на світ з'явилась мама?

ЯК НА СВІТ З'ЯВИЛАСЬ МАМА?

Доня в матері спиталась: "Наймудріша Ти між нами,Так скажи мені, будь ласка, як на світ з'явились мами?З океану, чи з пустелі, з джунглів, чи планет далеких?Тільки не кажи, будь ласка, що приніс Тебе... Лелека:blush:"

Мама ніжно усміхнулась, пригорнула янголятко:"Навіть, донечко, не знаю... Запитай про це у татка!"Доня тут не розгубилась, в іншу вибігла кімнату:"Як на світ з'явилась мама? Розкажи, будь ласка, тату!"

Батько, глянувши, з-під лоба, і відклавши в бік газету:"Часом думаю, що мама - родом з іншої планети!"Посміхнувся таємниче й повернувся до читання,Тільки донечка ще більше загорілась запитанням!

"Бабцю, діду, дуууже прошу! Розкажіть мені, будь ласка -Як на світ з'явилась мама? І з якої родом казки?""Ну й кумедне ж Ти малятко, ця історія прадавня...І, мабуть, не знає мама, й не здогадується татко...

Коли Бог створив Людину - вдосконалював, вдивлявся,Та одного дня святого... Маму Він створити взявся!Тож для цього взяв Любові і цілющих поцілунків,Стільки зір очам глибоким - так, що збився Він з рахунку...

Все тепло, що мав у жмені - передав рукам безмежним,Кришталю черпнув у душу... терпеливо, обережноЗагорнув її у квіти як малесеньку дитинуІ сказав: "У сні солодкім хай востаннє відпочине..."

Мав у небі Він найтоншу, найкрихкішу порцеляну,Тож зробив із неї серце, - "Ось і все!" - та ще раз глянув...Обійняв Її ласкаво: "Будеш мамою віднині,Хай як важко би не було, обійми свою дитину,Будь їй Янголом небесним, і освітлюй шлях зірками...Хай для кожної дитини - в цьому світі Буде Мама..."

Так сказав... і раптом впали мамі на тендітне тілоНайчистіші Божі сльози... і зі сну її збудили.

Ось як, дівчинко прекрасна, в світі цім з'явились мами...І живуть вони відтоді на землі цій поміж нами..."

Внучка випрямилась жваво: "Тож матуся - янголятко?"Ось чому так таємниче усміхались мама й татко...Але й Ти, моя рідненька, стала янголом матусі!Диво дивнеє, погодься... отже янголи - й бабусі!"

Тут задумалась дитина... щось про Бога й порцеляну,Про кришталь, й про те, що мама прокидається так рано...А, здається, й не лягає, бо як день дійде до краюВсіх вкладе, сама ж працює... Як вона усе встигає?

"Я, як виросту, бабусю... тільки тссс... це - поміж нами,Стану Янголом Дитинці і назвуся також - Мама!"

© Ілона Ельтек 18.03.2019р.

2 коментаря

  • Tanyaverhovec 12 травня 2019, 23:17 2

    Суперовий вірш, читала і сльози на очах, перепостила фб

  • Nattallochka 12 травня 2019, 23:21

    О, і я теж в фб скопіювала))

Для комментирования нужно войти или зарегистрироваться

Повернутися до Клубу