Усім привіт!
Я тут в коментах прочитала, що в КК можна писати відгуки і на дорослу літературу, а не лише на дитячу. І що декого цікавить книга Валерія Ананьєва "Сліди на дорозі". Тому сьогодні вирішила написати відгук саме на неї.
Це просто надзвичайна, неймовірна книга. Одна з тих рідкісних книг, які відкриваєш, читаєш перше речення, і більше вона вже тебе не відпускає аж до останньої сторінки, до останнього слова. І ти вже ладен читати навіть інформацію про тираж на останній сторінці, бо мозок (а може душа) вимагає ЩЕ.
Я не знаю, в чому її феномен. Мені важко це визначити, сформулювати. Можливо, це через те, що вона дуже щира і відверта. А, можливо, тому, що вона розповідає про кожного з нас, про те, що нам близьке, або принаймні, дуже знайоме.
Отже, про що ця книга? Про війну? Так, безумовно. Але не тільки.Частково про війну, про сучасні реалії, про дружбу, про втрати, про життя і про смерть. Про нас, про Україну, про армію до війни і під час війни, про наш менталітет, про сім'ю, про вплив наркотиків і алкоголю.
У книзі багато цікавих сюжетних моментів і філософських роздумів: про світ, сенс життя, сутність людини, про добро і зло, і умовність цих понять.
Автор книги - Валерій Ананьєв -це молодий хлопець, десантник 25 десантної бригади, якому на початку війни було всього 20 років. У книзі розповідається, що спонукало його піти в армію, який шлях, він для цього подолав, як потрапив на війну, і як переживав усі ті страшні події. Чи відповідала реальність його мріям і уявленням про службу у ВДВ.
До речі, книга інтерактивна. У ній багато qr-кодів, просканувавши які Ви побачите реальні фотографії і відеозаписи безпосередньо з місця подій. Тобто, якщо в книзі йдеться про бій, на відео Ви побачите його, відчуєте себе присутнім там.
З тих пір, як я її прочитала минуло вже півроку, а вона і досі не відпускає. Тому я сміливо можу сказати, що, подібної до цієї, книги я ще не зустрічала.
Однозначно раджу до прочитання усім. Моя оцінка 10/10
Profesora 7 травня 2019, 16:08 3
На дорослу не те, що можна, а просто треба! Дуже не вистачає))) дякую за книгу, я чесно таке боюсь читати, колись починала Світлану Алексієвич, і про Чорнобиль, і про війну, через два рядки в соплях, серце болить, очі нічого не бачать через сльози, ніч не сплю, потім ще місяць приходжу в себе, і розумію, що ТРЕБА знати, а як з цим далі жити? Це в мене три теми, які не можу читати - про нещастя дітей, тварин і війну.
ISvitla 7 травня 2019, 20:12
Дякую. Я матиму на увазі. Час від часу писатиму відгуки і про дорослі книги :)
Alyona_Petrovna 8 травня 2019, 22:32 1
Дякую за такий цікавий допис. Піду пошукаю усі три, про які Ви пишете
ISvitla 9 травня 2019, 20:45 1
Дякую.
Думаю, Вам сподобаються. Книги не легкі, але дуже цікаві.
Я сама зараз набираюсь мужності, щоб прочитати "Аеропорт".
Artemiida 7 травня 2019, 16:11 1
Дякую. саме те що треба
ISvitla 7 травня 2019, 17:09
Дякую
Mrinskaya_Mariia 7 травня 2019, 16:19
О . Я ее хотела почитать но не купила ещё ... не продаёте случайно ?
ISvitla 7 травня 2019, 17:12
Цю книгу я подарувала своєму чоловікові. Він її вже прочитав і, ніби, збирався продавати. Я у нього запитаю.
Mrinskaya_Mariia 7 травня 2019, 17:16
Спросите пожалуйста , спасибо !
Marys 8 травня 2019, 13:07 1
Дякую, після відгуку ще більше хочу прочитати. Ціна не втішна( але якось в бюджет впишу)
ISvitla 8 травня 2019, 20:30
Так, ціна "кусюча".
Але я приурочила цю книгу як подарунок на Новий рік для чоловіка. І йому подарунок, і я книгу, яку хотіла, прочитала :D
Rosya 8 травня 2019, 17:11 1
Дякую.дуже потрібна книга в наш час.
ISvitla 8 травня 2019, 20:31
Дякую. Я теж так вважаю.
Maksi 8 травня 2019, 22:38 1
Спасибо за обзор!
Вот если бы все книги на украинском языке писали Вашим слогом! Может тогда я бы смогла их читать:see_no_evil: Читаю преимущественно на русском. А все из-за того, что переводы или стиль написания на украинском просто ужасный. Возможно потому, что вокруг себя я слышу в 99 случаях из 100, именно русскую речь. И украинский мне даётся сложно.
P.S. Здесь не только можно, но и нужно писать обзоры взрослых книг! Не только ведь дети читают :wink:
ISvitla 9 травня 2019, 20:35
Я також з Харкова :) Тому чудово Вас розумію стосовно російськомовного оточення. І, мабуть, тому моя мова і стиль мовлення досить простенькі, бо у повсякденному житті чую переважно російську. Щоправда, у нас українськомовна родина. Тому українську мову знаю і розумію добре.
До речі, ця книга, "Сліди на дорозі", також написана простою мовою. Бо автор - звичайний хлопець з Луганщини. Але пише так, що відірватись від читання неможливо.
PS тепер писатиму і про дорослі книги. Хоча в моєму випадку, дорослі - це часто підліткові :grin: