Перше моє розчарування - це Моя бабуся просить їй вибачити, Фредріка Бакмана.
Книга була скрізь на слуху, як якась неймовірно класнюча, на якабу купа відгуків, в інсті... Історія про дружбу внучки з бабусею. Бабуся помирає, залишаючи таємницю в листах і внучка починає дізнаватися, що ж бабуся від неї приховувала... Читала я її в подорожі, це була єдина взята з собою книга..Не скажу, що було не цікаво зовсім, ні. Але наприкінці все стає зарання зрозумілим і все прочитане сприймається, як якесь мляве жування..і таке все висмоктане з пальця... І ще й в кінці книги РАПТОМ!!! сумбурно з'являється справжній екшн з кров'ю... І ці діалоги наприкінці "Ти - не лайно! І я - не лайно! І сусідка, ти - також не лайно!"... Як фінал в американських фільмах, тільки ще "душероздираючої" мелодії не вистачало :grin::grin::grin: Коротше, книга мене розчарувала...
Далі була книга З Елеанор Оліфант усе гаразд Гейл Ханімен.
Вже спочатку книга якось не дуже мені йшла... Але зацікавила вона все ж загадковістю головної героїні, яка була відлюдькуватою, а на вихідних випивала 2 пляшки горілки з піцою. Я все думала, що там буде глибоко розкрита дитяча травма... Вона то там є, але, по-моєму розкрита дуууже слабо і багато, дуже багато тексту витрачено на описи, як головна героїня то зробила епіляцію зони бікіні в салоні, то манікюр, то зачіску, то одяг новий вибирала...Це, звичайно, дуууже цікаво читати, але, напевно, дівчатам років 18-20-ти :joy::joy:
Після таких "невдалих" книг вирішила читати 50 сторінок, щоб вирішити чи йде книга, чи ні і без жалю закривати, якщо-що :grinning:
Далі книги, які справили двоякі враження, а не просто розчарували))
Моя неймовірна подруга Елени Ферранте.
Спершу я була в захваті! І таки автор дуууже гарно описує Неаполь 60-х років, описує життя саме бідного району Неаполя і, ясна річ, дружбу 2-х подруг.. яка то здається змаганням, то дружбою і так до кінця книги... Я просто ковтала сторінку за сторінкою, не могла відірватись від книги, навіть вже в Італію захотіла :grin:, особливо на о.Іскья, який також описано в книзі...Але! Але в кінці стається саме цікаве! І я навіть затримала всю сім'ю, читаючи цю головну інтригу і тут... І тут!!!!! Та- дам!!! Книга закінчується без розв'язки! Ось так, "на добраніч, малятка!" (с) :joy::joy:
Я була дуууже зла!!! Навіть скачала 2-гу частину книги, що має назву "История нового имени". І навіть від якоїсь балди також її прочитала... Потім, коли на останніх сторінках сталось те ж саме, що і в попередній книзі (!!!!!) я була реально розчарована... Я що, дарма читала всю цю "санта- барбару" ( а друга книга саме така!) і головне, для чого мені це все треба?..
І остання зовсім непогана книга, Чекаючи на Боджанґлза Олів'є Бурдо. Книга для тих, хто любить вкінці поплакати...
Це історія про "дивакувату" сім'ю, точніше дивакувату маму, якій тато підгравав, оскільки та була хворою... Розповідь ведеться спершу від імені сина, який бачив, як його батьки жили в постійному святі з коктейлями, вечірками, танцями... Деколи розповідь іде в листах тата... Ця вся історія непогана, цікава, пронизана любов'ю, вона то весела, то сумна, але закінчення... Чесно, розчарувало дуже... Якби все скінчилось не так, я впевнена, тут би цю книгу показувала б серед того, що сподобалось!
Ось таке буває часом в мене читання... А які книги розчарували Вас?
Miriam27 7 травня 2019, 19:17
"Монах, который продал свой Феррари". Когда-то не могла определиться с книгой и почитала отзывы. Но что-то книгу я не догнала.
Agness 7 травня 2019, 19:50
Я її читала вже три рази))) для мене це як буддійська філософія))
Miriam27 7 травня 2019, 19:53
До неё я просто читала Сэнсея. И после него для меня эта книга вода-водой))
Agness 7 травня 2019, 20:30
Так вона примітивна,це як тези ,цитати - просто нагадувати собі ,що інколи можна бути доброю людиною :wink:
nataly032 7 травня 2019, 19:22
Коэльо тяжело дался) хотя люблю книги такого жанра.
Maksi 7 травня 2019, 20:19
Коэльо многим тяжело дается. Как и Набоков. Но и у того, и у другого есть хорошие книги, которые идут легко:blush:
Lynxx 7 травня 2019, 21:57
Оценила "Алхимика", "Вероника решает умереть", "Дьявол и сенторитеюа Прим", остальные не зашли
Maksi 7 травня 2019, 22:36 1
Lynxx, вот Вы прям описали мой список топ книг от Коэльо)))
Tyrion 7 травня 2019, 19:34
а мне про бабушку понравилась, хоть и не мой жанр. возможно, просто настроение было подходящее и я ее прочувствовала
HoAnna 7 травня 2019, 19:39
До прочитання я бачила тільки позитивні відгуки на неї))
Tyrion 7 травня 2019, 19:39
Разочарования: Дориан Грей. дочитала лишь из принципа. жутко нудная.
Последние книги из Башни.
50оттенков-рекордно быстро бросила, хотя, Одиночество в сети, кажется, тоже осилила около десяти страниц
HoAnna 7 травня 2019, 19:46
Доріана Грея в школі було цікаво читати, але перечитувати не стала би, по іншому вже сприймається)) А всі інші книги тут теж згадували в такому ж світлі, як Ви описали :))
Maksi 7 травня 2019, 20:20
Вот реально Дориан Грей помню очень понравился в школе. Перечитывала спустя лет 10. Тоже ничего, но уже не так хорошо зашло
Elenka2016 7 травня 2019, 20:14 2
У меня дополна))) Навскидку:
повести Анна Гавальды - графомания
"50 оттенков..." - моя внутренняя богиня не осилила до конца эту шЫдеврУ )))))
"Алиса в Стране чудес" и "Алиса в Зазеркалье" - я стока не выпью))
"Архипелаг ГУЛАГ"
"Лолита" Набоков - напыщенные фантазии престарелого извращенца
у Дины Рубиной вообще не нравятся последние рассказы про израильтян и последние две части трилогии "Русская канарейка". Раннюю Рубину оч любила, но сейчас вообще не нра.
Ну, и ффсякие советы бывалых типа "как стать мульйонером не привлекая внимания санитаров" и "как стать очаровательной женщиной" и прочая псевдопсихохрень доморощенных психолухов, которые вообразили себя писателями и спецами
Sadulya 8 травня 2019, 06:22
Ну Мельник могЁт)
Halamanna 10 травня 2019, 23:00
О Мельник!
Скучаю по Днепру и по театру.
innaant 10 травня 2019, 23:33
Лолита -не понравилось.Про озабоченного психа.
Profesora 7 травня 2019, 20:57
Девочки, а кто читал Улицкую "Даниель Штайн, переводчик", нифига не зашло:joy: о чем хоть книга, есть смысл читать, Улицкую обожаю страх, кпига есть, а желания читать нет. И еще Лестница Якова, тоже начала, очень круто, но блин эти исторические ремарки, но ни историк Улицкая, не историк. Кто читал?
Lynxx 7 травня 2019, 21:58
очень хвалили эту книгу, но с 10 страниц не захватило, оставила
Irunchik_Irishka 7 травня 2019, 22:12
Булгаков - "Дьяволиада" и "Роковые яйца"
"Эммануель"
Nana8 7 травня 2019, 22:36
Роковые яйца - такая фигня)))
Helga 7 травня 2019, 22:23
"Кысь" еще - какая-то бредятина, все время одно и то же разными словами
Maksi 7 травня 2019, 22:33
О, читала лет так 7 назад. Посоветовал сотрудник, который любит книги. И даже дал почитать. Ох и ересь :joy:
de_la_Fere 7 травня 2019, 23:36 1
Мастер и Маргарита.
Не пошло вообще.
И пробовать не хочу еще раз. Люблю все странное, но не чушь. Люблю с дьявольщиной ,но с привкусом истинной жути. При всем моем глубоком почтении к гению Михаила Афанасьевича ... :wink:
Не моё ,до злостного отрицания.
bondarka 10 травня 2019, 18:29 1
Я тоже из тех, кто не проникся к МиМ. Хорошо, что не одна, а то как-то аж стыдно признаться) В школе самой интересной была линия Иешуа. Во взрослом возрасте прочитала с интересом всю книгу - но как фэнтези. Не прочувствовала я ту глубину, о которой говорят другие. Для меня это не так книга, которую я буду перечитывать. Хотя не факт, что в более старшем возрасте я не увижу там что-то важное для себя)
bondarka 10 травня 2019, 18:29
Домой тоже купила - прекрасное издание с илл. Калиновского. Может, и вернусь ещё когда-то к ней.
Maksi 10 травня 2019, 22:17
bondarka, Вы знаете, я периодически придерживаюсь золотых слов из фильма "Влюблен по собственному желанию": есть особый шик - не следовать моде))
Вот я полностью согласна. На книги есть также определенная мода. Или та же всенародная любовь. Но нет ничего страшного в том, что Вы не поддались общей волне и та или иная книга не стала Вашей любимой. У каждого свой вкус и пристрастия. И это здорово!
Lamisa 8 травня 2019, 03:08
Идиот.... Бросила на первых страницах.
Из последних- девушка в поезде..
Добила, но впечатление от ГГ это пипец....не люблю таких людей. Саможаление, алкоголизм, паразитирование на близких, жить прошлыми воспоминаниями...капец короче.
Обычно если книга не идёт с первых страниц-не читаю. Но тут участвовала в марафоне и решила добить...
Alyona_Petrovna 8 травня 2019, 22:17
А вот недавно читала Фаулза Коллекционер- ну просто на 100% моя книга . А после нее - БАшня из черногокамня - феее..
Broudvey 8 травня 2019, 23:25 1
Я по Коллекционеру курсач писала, а потом по Фаулзу диплом. Это моя любовь.
А уже после него решила прочитать Парфюмера. И поняла, что надо было читать его до Фаулза. Мож тогда б впечатлила.
Maksi 10 травня 2019, 22:14
Broudvey , ух ты! А на кого Вы учились?))
Broudvey 10 травня 2019, 23:02
Філолог, українська мова та література))
Halamanna 10 травня 2019, 23:02 1
" Теплі історії до кави" Н. Гербіш.
Купила почитать приятную не напряжную книжку.
Это же ужас! Сладко противно притворные нереальные персонажи, которые только и делают в жизни что пьют кофе и гладят котов.
Фе.
Broudvey 11 травня 2019, 00:49
О, как раз недавно к ней приглядывалась.
Спасибо)
le313 11 травня 2019, 12:55
Приєднуюся до вашого Фе! Гербіш. Що дорослої, що дитячої.