Моріс Метерлінк: Синій птах (Махаон, 2006)

Продовжую оглядати стосики книг із своєї теми :)

Філософська п’єса-феєрія "Синій птах" – один з найпопулярніших творів видатного бельгійського письменника, лауреата Нобелівської премії Моріса Метерлінка. Автор стверджує, що ми приходимо в світ із Царства Майбутнього з уже частково сформованим внутрішнім світом, оригінальними ідеями, які не маємо права розгубити на життєвому шляху. Тільки Душа Світла, яка є  в кожному з нас, вестиме нас шляхом Добра і Справедливості, Натхнення й Творчої Самовіддачі до справжнього щастя, втіленого в образі Синього Птаха. 

Художник Інна Бодрова, ще книги з її ілюстраціями тут

У Різдвяну ніч до двійка дітлахів з бідної сім'ї  - Тільтіль та Мітіль - приходить Фея Берилюна. Вона просить допомоги, щоб спасти свою хвору онучку - потрібно здійснити небезпечну подорож і знайти Синього Птаха! За допомогою чарівного капелюка - подарунка феї - діти починають бачити душі речей: Вогонь, Вода, Хліб, Цукор, а також Кішка й Песик вирушають з дітьми на пошуки Птаха. 

У Країні спогадів дітей чекає зустріч із померлими дідусем та бабусею.

У Володіннях Ночі - із хворобам та бідами, а також із... Пахощами Нічних Квітів, Солов'їним Співом, прохолодної Вечірньою росою. 

У Лісі, підмовлені Кішкою Тілеттою (так, вона виявилася підступною, їй нехочеться, щоб діти знайшли Синього Птаха, тому що тоді всі чари розвіються і вона знову стане звичайною домашньою кішкою) дерева та звірі, намагаються вбити маднрівників; але вірний Пес Тіло вчасно прийходить на допомогу!

У Саду Радощів дітей чекає знайомство із Ситим Блаженством, Хмільною Насолодою, Утіхою-Любити-Ліше-Себе, Задоволенням-Хизуванням, від яких не там вже й просто вирватися. Але тут само живуть і Радість-Материнської-Ласки, Радість-Розуміння-Прекрасного, Радість-Віри та Радість-Сподівання! Вибір за вами...

Царство Майбутнього населене діточками, які ще не народилися, але вже знають своє призначення на Землі:

- Бачите, моя машина літає без кри і може долетіти до Місяця...

- У моєму саду ростимуть найпрекрасніші квіти...

- А я навчулюдей зігривати Землю, коли охолоне Сонце.

"Мить - і все змінилося. (...)

- Отакої? - мовила Душа Світла, - це ж ваш дім, ваша кінмата, ваші лижечка. І вам уже давно слід прокидатися."

Нажаль, повертаються дітки додому без Синього Птаха. Всі-всі птахи, яких вони знаходили та ловили, виявлялися не тим, чим здавалися спочатку, вони або вмирали, або перетворювалися на звичайних пташок. Проте... "Усі обернулися до клітки на стіні. Там спокійно клювала зернятка геть синя, аж пронизливо синя горлиця!" А далі... Пташка випурхнула у кватирку.

Моє закінчення таке: сусідська дівчинка одужала, тому що Синього Птаха вона таки побачила. А пошук Синього Птаха - символу щастя, пізнання буття, пошуку власного "я" -  кожен герой продовжить по своєму.