Спини мене отямся і отям така любов буває раз в ніколи вона ж промчить над зламаним життям за нею ж будуть бігти видноколи вона ж порве нам спокій до струни вона ж слова поспалює вустами спини мене спини і схамени ще поки можу думати востаннє ще поки можу але вже не можу настала черга й на мою зорю чи біля тебе душу відморожу чи біля тебе полум’ям згорю
Кохання.....Яке воно? У кожного своє.Хтось кохає і насолоджуєтся усе життя, хтось страждає ,а когось і до смерті довести може.Чудова книга ,неймовірноі Ліни Костенко, дуже хотіла мати саме видання від Абаби, рада ,що мій чоловік подарував мені цей скарб)).
Ілюстраціі Владислава Єрко додають особливоі пікантності, оформлення книги мене зачарувало, постійно хочется торкатися палітурки))).Читаючи книгу у зрілому віці , розумієш набагато більше, емоціі матерів, дітей.Рада, що у нашій книжковій сім' і є така неймовірна книга)).
Agness 15 лютого 2019, 17:25 1
Яка краса,яке оформлення)) а тюльпани :heart_eyes::heart_eyes::heart_eyes::heart_eyes: моя любов)
panya 16 лютого 2019, 00:28 4
Який гарний подарунок і який молодець чоловік ваш. Мій один іх улюблених віршів, дуже оптимістичний.
А й правда, крилатим ґрунту не треба. Землі немає, то буде небо.
Немає поля, то буде воля.
Немає пари, то будуть хмари.
В цьому, напевно, правда пташина...
А як же людина? А що ж людина?
Живе на землі. Сама не літає.
А крила має. А крила має!
Вони, ті крила, не з пуху-пір'я,
А з правди, чесноти і довір'я.
У кого - з вірності у коханні.
У кого - з вічного поривання.
У кого - з щирості до роботи.
У кого - з щедрості на турботи.
У кого - з пісні, або з надії,
Або з поезії, або з мрії.
Людина нібито не літає...
А крила має. А крила має!
IrunaP 16 лютого 2019, 00:42
Чудовий вірш:heart_decoration:
Дякую!!!!
Galinka_ua 16 лютого 2019, 09:28
Стих красивый :blush: а ещё нравится видео где его Богдан Ступка читает
miros_ya 15 лютого 2019, 17:47
Сироти по шкірі...
Від книги, від тюльпанів, від фото.
Депресію геть, Іро!
IrunaP 15 лютого 2019, 18:04
Дякую!
Намагаюсь прогнати іі геть))
Profesora 15 лютого 2019, 17:50
О, Ірино! Якже приємно бачити Вас знову в сім'ї:blush: та ще й з такими фотографіями естетичними і книгою! Неймовірна краса! Я також люблю Ліну Костенко, правда, не всю, а полюбила свого часу через Ольгу Богомолець, лікаря, але вона ще і бард, в неї є два альбоми на вірші Ліни Костенко, авторська пісня, я й зараз ще відчуваю трем, коли згадую, як я ридала над ціми піснями, там таке поєднання віршів і музики. Зараз скину фото, може як буде час послухайте, вони дуже очищують душу і роблять її легкою, тим паче там багато про брюнеток:grinning: про нас:grinning: " погадаю на каві твоїх очей" наприклад.
IrunaP 15 лютого 2019, 19:45
Іі не тільки політика цікавитт, то тіщить , краще б співала))).
Profesora 15 лютого 2019, 20:22
Я її слухала в 2005 році, тоді вона була просто лікарем, і ці пісні вони окремо від неї:grinning:
IrunaP 15 лютого 2019, 20:49
Розумію, у кожного свій шлях)))
Oksana_Kh 15 лютого 2019, 17:54
яка краса)))
IrunaP 15 лютого 2019, 18:05
Дякую)
pinklink 15 лютого 2019, 17:57
Перше фото дуже атмосферне.
IrunaP 15 лютого 2019, 18:06
Фільтри роблять своє діло)))
Yetti 15 лютого 2019, 18:18
Книга очень красивая! Только любовалась ею на днях.
IrunaP 15 лютого 2019, 18:27
Так, шедевр!))
valusenka 15 лютого 2019, 18:49
Чудесний подарунок пройнятий любов'ю! Вітаю, це - краса! В школі та студентські роки дуже любила читати Ліну Костенко. Після таких фото захотілось повернутись до її творів
IrunaP 15 лютого 2019, 18:54
Дякую!
Я саме так і відчуваю ,після читання цього твору, ніби мені 17-18 років)).
Тішусь, що можу переживати такі емоціі знову)). Деколи здаєтся, що душа зачерствіла з роками, а такі моменти ніби обнулюють прожиті емоціі, роки...
umberto 15 лютого 2019, 18:54 1
Дуже гарний подарунок!)
IrunaP 15 лютого 2019, 18:55 1
Так, тішусь неначе дитина))) У серці знову розквітла весна))).
Svetlana_Poland 15 лютого 2019, 18:54
Обожнюю Ліну Костенко
IrunaP 15 лютого 2019, 18:57
Так, вона- немовірна!!!
Ulyana 15 лютого 2019, 19:16
Червоне то любов, дуже гарно, весь пост журливо мріливий і прекрасний, дякую
IrunaP 15 лютого 2019, 19:24
Дякую!!!
H_elga 15 лютого 2019, 20:09
Обожнюю!! Тепер хочу знову перечитати) із класики із улюблених туди ж «Повія»
IrunaP 15 лютого 2019, 20:21
" Повію ", теж перечитала б з радістю)).
Jyljcja 16 лютого 2019, 13:17
А я не наважусь на "Повію", знаю про що ця книга....і прочитати є бажання, тільки як оправитись потім від прочитаного?
IrunaP 16 лютого 2019, 13:43
Так, тяжкий твір " Повія".
Доля ,яка спіткала головну героіню м' яко кажучи жахлива((((.
Irittka 15 лютого 2019, 20:30
Волшебно :hugging: и очень жизненно..
IrunaP 15 лютого 2019, 21:01
Так, згідна на 100%))).
Lorelyay 15 лютого 2019, 21:29
Люблю їі особливою любов‘ю! Дякую:heart:
IrunaP 15 лютого 2019, 22:58
Будь ласка))
Akvito 15 лютого 2019, 22:59
Маруся чурай от депрессии? в жизни и так всякого плохого много, еще и читать наше украинское, которое испокон веков было есть и надеюсь не будет депрессивное.
Chuchasonya 16 лютого 2019, 11:37
Дякую! Обожнюю! Вже років 25 знаю ці рядки напам’ять , але все одно- дякую! Можливо ще хтось закохається!
IrunaP 16 лютого 2019, 11:43
Завдяки Ва ,я теж іх згадала, навіть не знала ,що у моій голові є така полиця притрушена порохом)))), правда не весь вірш запам' ятала, лише перші рядки))).
IrunaP 16 лютого 2019, 11:43
*Вам
Listra 16 лютого 2019, 10:07
яка ж гарна книга! І яка ж Ви чарівна людина, це просто неймовірно! Бажаю Вам позбутися бентеги і милуватися подарунком, все минає, ми стаємо сильнішими. Я бажаю Вам, щоб завжди був час і поряд була ковдрочка, куточок, в який можна заховатися і насолодитися читанням.
IrunaP 16 лютого 2019, 10:36
Щиро дякую!!!
Chuchasonya 16 лютого 2019, 10:36
Ввітаю Вас! Це дійсно скарб!
IrunaP 16 лютого 2019, 10:37
Дякую!
Jyljcja 16 лютого 2019, 13:14
Вечірнє сонце, дякую за день!
Вечірнє сонце, дякую за втому.
За тих лісів просвітлений Едем
і за волошку в житі золотому.
За твій світанок, і за твій зеніт,
і за мої обпечені зеніти.
За те, що завтра хоче зеленіть,
за те, що вчора встигло одзвеніти.
За небо в небі, за дитячий сміх.
За те, що можу, і за те, що мушу.
Вечірнє сонце, дякую за всіх,
котрі нічим не осквернили душу.
За те, що завтра жде своїх натхнень.
Що десь у світі кров ще не пролито.
Вечірнє сонце, дякую за день,
за цю потребу слова, як молитви.
Люблю дуже-дуже її творчість!
Хороший подарунок!
Коментар видалено
IrunaP 26 лютого 2019, 15:38 1
Я теж пів ночі проплакала ,коли іі читала.
На ранок ,аж очі боліли))).
Такі емоціі пережила, люблю ,щоб книга душу розворушила))) .Іі можна раз у декілька років перечитувати знову і знову.