Я довго думала чи потрібно це писати, але вибачте наболіло... Якщо я не права і справді обіжу нашу снігурочку я готова понести за це відповідальність.
Перебуваючи на лікуванні, довготривалому лікуванні, хвороби про яку ніхто не знає, діагноз...який ніхто не може покласти... прониклась..., реально прониклась книгообміном. Він дав мені можливість відволіктись від поганих, затяжних, а іноді смертельних думок... це ніби інше життя...в якому я маю право жити, пройшовши всі випробування... Хвасти дівчат - це неймовірні, зашкальні емоції, досить часто і просто взрив мозку!!! Мрії які збуваються і просто книги які приносять її читачам задоволення. Ось що означає цей книгообмін.
Я прошу пробачення якщо можливо і я не вгодила своїй підопічній, але я старалась на скільки могла, були перешкоди які по трохи долались...та ми з Максімом зробили максимум можливих зусиль для того щоб ощасливити прекрасну сімю. У кожному конкурсі є переможці а є не задоволені буркутуни... Я не хочу бути ні тим ні іншим... Беручи участь я, як і всі напевно учасники книгообміну очікувала на подарунок зроблений з душею... Та такого мій мозок просто не здатен перетравити. Блін сижу і реву...реву від згадки про Макса фразу яку він сказав не думаючи відкривши посилку, хто скаже правду як не дитина? "Мама що це? Навіщо це мені?" Це сказав 4.5р хлопчик який просто в захваті від любих сюрпризів, попали вони в його уподобання чи ні. Адже він так старанно допомагав мені упаковувати наш подарунок, так проникнувся в дух книгообміну...а я осторонь стояла і дивувалась як же він швидко росте, як невпинно біжить час і ми не вправі його зупинити...хоча б на пару хвилин...щоб нічого не прогавити...
Я не намагаюсь нікого образити, мені це просто ні до чого... Але промовчати? Відправити посилку відправнику? Злукавити? Чи сказати правду? Першою думкою було відправити подарунок відправнику...але пошта вже була зачинена...Другою думкою було злукавити...але не можу...не змогла... Промовчати чи сказати? Вибрала перше, нехай все буде як є...навіщо портити іншим емоції від книгообміну... АЛЕ... Коли моя дитина відкрила льодяник і почала його їсти я інтуїтивно взяла обгортку щоб подивитись на термін придатності (завжди перевіряю дату виготовлення роблячи покупки), мене як током вдарило... дата виготовлення лютий 2017р, спожити не пізніше 24 міс...ну так...ще 2 міс він придатений для споживання... але ж не дитині. Ну нехай, купили, не перевірили... Понесло мене до цукерок, які адресовані напевно мені, так як в анкеті чітко вказувалось що дитина їсть по максимуму екологічні солодощі. І тут мене понесло... вжити до 20.01.19... Я думала дальше промовчати та мене несе, від злості, від обіди... Себе то я в обіду дам та не дитину!!! Він чекав, весь день тільки й чути було де наша посилка від феї...Я не кажу що в мене був простий віш лист. Та дарувати книгу про машини коли в анкеті вказано що дитина зовсім не цікавиться машинками, а обожнює все що звязано з динозаврами, вибачте мене та на це просто немає слів...
Блін дівчата ВИБАЧТЕ що замість слів вдячності я пишу правду... ВИБАЧТЕ якщо спортила комусь настрій своїми мемуарами... ВИБАЧТЕ що взагалі вам прийшлось це прочитати... Любий конкурс це ризик, але ж не книгообмін. Ми ж всі тут як одна родина, яку обєднують спільні захоплення...Я не так давно на кашалоті, всього рік...але я люблю його, люблю ваші фотохвасти, обожнюю переглядати і перечитувати пости...
Та я не розумію навіщо взагалі приймати участь в книгообміні якщо для подарунку обираєш просто речі /книги/ які тобі вже не потрібні... Мені сумно.
Якщо хтось вважає що я не права напишіть будь ласка правду, так як є. Не лукавте.
Svetlachok 21 грудня 2018, 01:10
Волшебство существует, поверьте))) После прошлогоднего книгообмена, я думала больше учавствать вообще никогда не буду. И что вы думаете, мы совершенно неожиданно получили от совершенно незнакомых нам феечек обалденные книги.
В этом году хотела просто обрадовать чьих-то детишек, и сегодня мы получили просто невероятный подарочек.
Здоровья вам и радости сынишке!