Весна для мене - особлива пора року. Перше тепле сонечко, пробудження природи, цвітіння дерев...Звісно, це все приємно для мене, як і, мабуть, для кожної людини. Але...Я завжди любила літо. До весни було відношення якесь...мабуть, просто нейтральне. Ні, зовсім не через всі ті приємні моменти весна для мене особлива. Так склалося, що саме вона подарувала мені обох моїх синочків. З різницею у майже два роки, але обидва мої сонечка - весняні :)
І книга ця для мене теж стала особливою, хоча до рук потрапила зовсім випадково і не передбачала ніякого надзвичайного успіху. Це та книга, яку мій син, вже трохи розбалуваний різноманіттям сучасної дитячої літератури, спочатку відмовлявся читати, мабуть, разів зо три. А коли все-таки почитали - десь на третій сторінці почав мені казати "Мамо, я люблю тебе!"...Просто так, без якогось особливого приводу, своєю дитячою відвертістю він заставив мене посміхнутися крізь сльози щастя. І це неймовірне почуття...
З анотації: "Збірку віршів для дітей "Sing-Song: F Nursery Rhyme Book" Крістіна Россетті видала у 1872 році. Це спроба показати дітям цілісний світ дітей, зважаючи на особливості їхнього світосприймання - бачити все буквально. Так зображено птахів, місцеві краєвиди, людей. Вірші призначалися для читання дорослими дітям. За композицією збірки можна простежити життя людини від самого її народження і до смерті. Водночас читача не залишає відчуття, що це лише один день з життя дитини - від пробудження до сну."
Книга-білінгва досить товстенька, 244 сторінки, але я постараюся показати лише ті фрагменти, які особливо запали в душу. Навіть не знаю, що більше: слова чи ілюстрації...Але коли гортаєш її сторінки, так заглиблюєшся у роздуми, що здається, проходить вічність.
Оце про моїх маленьких розбишак)))))І таке в нас теж буває:
А ще тут багато про любов...Таку, від якої просто стає тепло на душі і тобі абсолютно всеодно, де ти і хто ти.....
І про ті відчуття, коли хочеться літати. Мами, знайомо?І про глибоку філософію життя...А що, як не було б дощів?Ця книга не ідеальна. Є тут і не зовсім дитячі вірші, і ті, що навівають сум...І переклад місцями не зовсім гарний, мабуть, краще було б взагалі оригінал в руках потримати... Але ж чи багато в нашому житті ідеалів? Бо ж ті, кого ми найбільше любимо - вони ж далеко не ідеальні))) Скільки в нас, мам, недоспаних нічок і втрачених нервових клітин))))) Так, я кажу це з посмішкою, бо вони, наші любі, такі ідеальні в своїх недоліках...Для кожної з нас. І це назавжди :) .."Люлі, люлі! Спи, дитя!
Сплять квітки, ягнята.
Люлі, люлі! Спи, маля!
Лиш зіркам не спати.
Люлі, люлі! Спи, дитя!
Сплять пташки й пташата.
Люлі, люлі! Спи, маля!
Час тобі вже спати.
Люлі, люлі! Спи, маля...
nastojashaja 10 жовтня 2018, 11:39
Настільки ніжний та тендітний огляд, а книга дуже чуттєва! Дякую, що познайомили з нею!
Kukuzya 10 жовтня 2018, 12:26
Вам дякую, що зазирнули.