Жила собі маленька дівчика, а в дівчинки була мрія...
Щоб одного разу в їх будинку з'явилась киця. Дівчинка мріяла про це так щиро, так натхненно, що Всесвіт не міг цього так залишити: він послав мамі дівчинки у стрічку соцмережі пост, де вже доросла, але дуже незвичайна киця шукала собі дім.
Ось так бажання однієї маленької дівчинки подарувало щастя одразу трьом людям і одній киці, яка за свої неземні очі отримала ім'я Луна.
А за місяць до цього мама тієї дівчинки випадково натрапила на книжечку про кицю Моґ, яка зустрічала своє перше Різдво. І Луна цієї зими стрічатиме перше Різдво. І уся родина дівчинки вперше стрічатиме Різдво уже вчотирьох :smiley_cat::man::woman::girl:
Ця книжка колись належала закордонній бібліотеці, але якимсь дивним чином потрапила в Україну і до наших рук. Тут розповідається про кицю Моґ, у якої теж, до речі, була своя дівчинка. А у дівчинки - велика родина.
Одного ронку Моґ прокинулась і не змогла впізнати свій дім...
Деббі була зайнята... Усі були зайняті. Киця вийшла на вулицю, бо вся ця метушня їй не надто подобалась.
За ялинкою вона не побачила тата дівчинки, тож подумала, що це ходяче дерево. А коли дерево наблизилось, і ще й заговорило, Моґ злякалась і вистрибнула на дах, а дерево... пішло до будинку.
Моґ сиділа на даху і спостерігала за м'якими, але дуже холодними пушинками. Навіть тато, містер Томас, не зміг вблагати Моґ спуститися. Він приніс їй вечерю, але киця відмовилась їсти.
Коли Моґ заснула, так і не спустившись, їй снився дощ з біленьких мишок. Однак ті миші були дуже холодні, тож вона вмостилась туди де тепліше - прямісінько на комин!
Тим часом родина сумувала: ніхто не хотів зустрічати Різдво без Моґ.
Раптом щось зашуміло, загуло, і з каміну вилетіло щось кудлате і бруднюче.
Всі подумали, що це Санта, однак Деббі, підійшовши ближче, побачила, що це Моґ.
Її відмили...
І вся родина нарешті стала щасливою! Дерево перестало розмовляти, і стояло собі прикрашене. Під ним була купа подарунків, один з яких був для Моґ!
"Щасливого Різдва, Моґ," - сказала Деббі.
Коти дарують людям своє тепло. Думки про Різдво наповнюють теплом наші серця. А коли вони об'єднуються, Всесвіт відкриває нам двері до чогось нового та надзвичайно теплого. І я впевнена, нашій маленькій дівчинці цієї зими буде зовсім не холодно.
nastojashaja 10 жовтня 2018, 11:32
Огляд надихає та створює святкову атмосферу! Киця Луна заслуговує окремого лайку)
Melisenta 10 жовтня 2018, 11:39
Дякую) я рада що нам з Луною і Мог вдалося подарувати трошечки передсвяткового настрою)