Книжковий портрет. Середній син.

Книжковий конкурс 2018. Категорія 6-10 (середня)

Скучили? Про старшого вже прочитали? А тут вже й ми з середнім підготувалися (хто ж знав, що в молодшій категорії з’явиться котячий огляд? Переписувати свій не будемо, бо крім схожості тематики нічого спільного в них більше не має).

Тож зустрічайте – Весняні котики! Або Котики forever!:cat2::cat::heart_eyes_cat::heart_eyes_cat::heart_eyes_cat:

Такого кішкомана, як Іван, ще пошукати (хоча його старший та молодший брати, теж не пасуть задніх в цьому питанні). Покажу шматочок нашої котячої бібліотеки (і це ж без Котячої банди, 36 і 6 котів, пригод детектива Мурро, кота Да Вінчі, улюблених героїв Тоні Вульфа, котика Рудика Річарда Скаррі, професора Астрокота та багатьох ін.).

Одразу попереджаю, хлопцю моєму на сьогодні 11 років, але минулого року ще було 10, тому ми й претендуємо на середню категорію з минулорічними улюбленими книгами.

Категорія Щось СтареВсе о кошках. Увлекательный рассказ о кошках, а также сказки об усатых-полосатых, собранные девочкой Наташей. Автор Наташа Котигоренко, Київ, Фірма «Довіра», 1992.

 Я фанат цієї книги, вона ідеальна ) Книга для дитини написана дитиною. Є тут і про котячий характер, і про догляд, про представників різних порід, про рекордсменів і про родичів з родини котячих, і багато-багато казок. Ось поки писала цей огляд, взяла її продивитися й «заліпла» на півгодини. Вона класнюча, ще не читали? Виправляйтеся швиденько!Бонус-відео, знято в зоопарку Лімпопо, смт Меденичі, Львівська область (02.03.2018), фото теж звідти. Іван і великий котик)

Красуня пума зі смачним обідом.

Нове … і знову проблема, що ж обрати. Ось ідеальна книга, куплена в кінці 2017 року і… видана в далекому 2011. Хоч гляньте трохи на цю красу (Кішки, видавництво «Ранок»).Маємо 3 книги, що підходять за умовами конкурсу. Про «Щоденник кота-вбивці» від Енн Файн скажу словами експертів: «Малувато! Хочемо повний переклад з усіма історіями, коли їх там вже перекладуть?». Тому в категорії нове будуть казки Марини Чайки про кота Хомута. Покажу фото з двох книг серії (взагалі, там вже й третя вийшла).

Казки Місяця, Чайка М., видавництво «Ранок», 2017

Головне прочитати першу главу (ми її декілька разів починали й відкладали, якась вона ніяка, затягнута), а далі зупинитися важко. Цей шкідливий рудий кіт змусить місцями посміятися, а місцями задуматися. Ну і шикарна казка від Місяця.

Казки старого замку, Чайка М., видавництво «Ранок», 2017

Тут вже питання про першу главу не підіймається, читається на Ура!. Нові пригоди й вигадки кота Хомута, нова філософська місячна казка, нові суперові малюночки.До речі, Іван відкрив тайну снігу за вікном, це Місяць (який слідкує, щоб пори року вчасно змінювались) знову з котом забалакався й відволікся)))

Позичене. Дублювати Гаррі Поттера не будемо, він взагалі в цей огляд ніяким боком не влазить, тому покажемо омріяне (ще з минулого року).

Зрозуміло, що це буде книжка про кота.

«Кот по имени Боб» Джеймс Боуэн, Гарри Дженкинс, издательство АСТ, книги Вилли Винки.

І продовження «Кот по имени Боб – настоящий друг». Які ж тут гарні малюнки (Джеральд Келлі), хочемо-хочемо-хочемо. Хто не знає, то це дитяча інтерпретація книжки «Уличный кот по имени Боб», про те як наркоман-музикант Джеймс Боуен врятував котика, а котик, навзаєм, врятував Джеймса.Зелене. Котяче фентезі. Кошки Дремучего леса, автор Чарльз де Линт, иллюстрации Чарльз Весс, издательство Азбука, 2016.Захоплюючий сюжет, що переплітає в собі європейські та індіанські міфи, перевтілення з дівчинки в кішку й з кішки в дівчинку. Ця книга тримає в напрузі, ця книга змушує плакати (коли я давала читати її своєму сину, то казала: «Не зупиняйся на самому важкому місці, головне дочитай до кінця, бо в кінці усе буде добре»), ця книга дає зрозуміти, що усе в нашому житті залежить від нашого вибору і цю книгу хочеться прочитати ще раз.Про ілюстрації окремо скажу, вони частина цієї книги (бо взагалі книжка створювалась письменником й художником разом), котики гарнюні, але з людськими обличчями місцями «біда» (це стримувало мене від купівлі, аж тиждень). Найсмішніше, що ця «біда», привертає увагу лише коли розглядаєш книжку, коли ти її читаєш, то вже нічого такого страшного й не бачиш)))Усе, кінець нашої розповіді.

«Истории существуют для того, чтобы ими делиться и их слушать…»P.S. Син попрохав окремо показати своїх улюблених котиків)