Агнєшка Тишка. «Зося з вулиці Котячої»

Книжка польської письменниці Агнєшки Тишки «Зося з вулиці Котячої».Це перше видання з серії, яка налічує вже дев’ять книжок про дев’ятирічну Зосю та її родину: маму, тата, молодшу сестру Маню, бабусь Зелмер і Зулю, тітку Маліну, двоюрідних братів Кшиша і Михася...

Усе починається з того, що батьки Зосі вирішують переїхати з Варшави у передмістя, вважайте село. Для міських жителів це суцільні пригоди і відкриття. Родина ще не освоїлася на новому місці, як батьки вирушають у справах на два тижні до Лондона. На цей час за Зосею і Манею буде дивитися тітка Маліна — весела, безтурботна і креативна жінка. Вона приїжджає разом зі своїми синами і псом Байроном.

Беручи до рук цю книжку, не варто очікувати якихось особливих відкриттів чи просвітлення. Але варто очікувати простої і зрозумілої історії, написаної з гумором. Тут немає першого кохання чи проблем у школі. Немає карколомних пригод чи таємниць. Немає психологічної глибини і ретельного дослідження внутрішнього світу дітей. Нічого такого. Це — комедія ситуацій. Ситуації — побутові, знайомі багатьом з нам. Але цікаві вони тим, як до них ставляться герої, — легко, іронічно, оптимістично. Тут і похорон миші, принесеної на поріг будинку котримсь із місцевих котів, і кастинг для павуків, і намагання гуртом врятувати висаджені мамою квіти, і нова стрижка для пса Байрона, і невдале знайомство із сусідськими дівчатами, і приручений метелик Адмірал Пипек, і — нарешті — свято Котячої вулиці, на якому її жителі можуть краще роззнайомитися між собою.

Авторка торкається і важливої теми — переїзду і життя в новому місці. Про важливість «освоєння території», щоб не почуватися самотнім і краще адаптуватися до нового життя. Зося і Маня «освоюють територію» через нові досвіди і ситуації, пов’язані з тими чи іншими пунктами на карті. Різні життєві ситуації приводять їх то до саду, то до дивних сусідів, то до цукерні, бібліотеки, закинутого будинку з березою на даху, до салону собачої краси, ветлікарні тощо. Їхня особиста мапа освоєння околиці наповнюється все новими пунктами, зрештою з невідомої ця територія поступово перетворюється на свою. 

Книжка написана від першої особи — про пригоди розповідає безпосередньо Зося. А лаконічні чорно-білі ілюстрації Агати Рачинської роблять книжку схожою на власний щоденник дівчинки.

http://schoolbook.com.ua/search/?search=%D0%97%D0%BE%D1%81%D1%8F