Придбала книгу на Форумі Видавців, ще на початку вересня, вона деякий час пролежала на полиці , бо мали що читати, та коли черга дійшла до неі, у мене виникли великі сумніви , чи взагалі її можна читати дитині.
Мені гумор у книзі сподобався, навіть чоловік прочитав та сміявся, але сину я її не стала читати , бо купання здохлоі тваринки , а потім сушки її феном - це вже занадто))). Думаю, що старшим дітям років у 10, буде зрозумілий такий гумор, але не у 6, як зазначено на книзі. Це суто моя думка, хто вже читав її своїм діткам , поділітся враженнями, як вони її сприйняли, дуже цікаво почути думку інших).
Книга невеличкого формату, великий шрифт, читається дуже швидко.Розділена на коротенькі розділи , один розділ= дню тижня. Ілюстраціі лише на розвороті розділу.
Yarina_ivolga 18 січня 2018, 12:17 2
Некоторые книги, кажется, автор пишет сам для себя...
не уверена, что я ее и в 10 бы рекомендовала своему ребенку... странный юмор
JuliaLesnaya 18 січня 2018, 12:20
Юмор нормальный , нам подошел во-всяком случае . Хотя и не классический.
JuliaLesnaya 18 січня 2018, 12:18 1
Читал мой сын, 9 лет. По содержанию книга,может и для деток чуть постарше 6-ти лет. Но тогда очень короткая)))) Сын прочел за раз, при том, что читать не любит. Книга на один раз по сути, просто прикольная. Думаю, она может подойти для 6-7 лет в случае, если ребенок имеет иронично-саркастичный склад ума/характера. Если ребенок еще весь восторженный от жизни, то не очень поймет и даже местами расстроится :)
miros_ya 18 січня 2018, 12:43
Як Ва добре описали все! Дякую!
JuliaLesnaya 18 січня 2018, 12:50
Да, я имею привычку углУбиться в вопрос)))))
Yanan 18 січня 2018, 12:43
У нас такая!Класс!С юморомом порядок!))))
IrunaP 18 січня 2018, 12:44
У якому віці читали? Сину лише 4,5 роки, тому я не наважилась читати)).
JuliaLesnaya 18 січня 2018, 12:50
Не, на 4 года точно не пойдет :)
Yanan 18 січня 2018, 15:21
В 8 лет.
mama_Ludmila 18 січня 2018, 12:49 2
Не читала всього. Но точно глянувши на назву такого дитині не взялаб!!
natasha_kb 18 січня 2018, 13:20
І я на форумі її купувала) ізначально думала, що в більшій мірі собі, але старший (на той момент 7р) теж її зацінив. Все куплене на форумі він назвав єрундою, а ось щоденник сказав, що йому цікавий. Читали ми його у поїзді і старший сказав, що це найкраща книга із усіх, що я йому купувала :joy: і навіть по сьогоднішній день просить почитати , тобто перечитати по 3 колу, хоча перечитувати він не любить. Для нього це найкраща книга у світі!!!
Але ще залежить від дитини і його відношення до смерті. Мій твердолобий. Смерті рідних боїться, був період сліз і розмов про це, але в книзі та й з новин і.т.д то він спокійно відноситься. За кролика жутковато то все, але саме це мене смішило, на що ладні піти батьки, щоб замести сліди кота :joy:
Книга на трохи старший вік, але треба дивитись і по дитині
natasha_kb 18 січня 2018, 13:21
До речі, ніхто не знає, коли вийде 2 частина книги в Україні? Книг 7 здається є і я однозначно буду їх купувати далі, але шкода, що так повільно видаються вони
IrunaP 18 січня 2018, 13:57
Мені книга теж сподобалась, син теж би зацінив, він у мене до смерті спокійно ставится, часто про це розмовляємо, але боюсь, щоб не переборщити з цим.
Хоча я себе пам' ятаю у 6 років, така сама була)(, якось знайшли з подругою дохлого на половину вже розкладеного кота, і влаштували йому похорон, викопали ямку, змайстрували з коробки гробик), син теж спокійно дохлих рибок з акваріуму дістає, без стаху і ,що мене лякає- зовсім не шкодує ,що вони здихають.
natasha_kb 18 січня 2018, 14:08
Вот і у мого ніби нема жалю, якщо хтось із тваринок здох. Він сухо на це реагує. З одної сторони погано, а з іншої - добре. Одного разу їхали в маршрутці і стали свідками ДТП в місті, точніше наслідків, я не зреагувала, що то треба було відвернути його, бо сидів біля вікна, я застила на місці від калюжі крові, тіло було накрите, а син спокійно сидів і теж то бачив, але переляку не було. Мене це на багато більше вразило ніж його, хоча думаю, що він не все до кінця осознав, бо потім коли вдома обговорювали, то він спокійно казав що все бачив, але це його не задівало, а я потім ще довго не могла прийти в себе, у мене був жах від того всього, вперше стали свідками цього. Хоча фільми жуткі дивлюся, але то інше..
Та і я сама в дитинстві була "не впєчатлітільною", мріяла бути хірургом, різати людей, крові не боялась ніколи та і внутрішні органи не викликали жаху, зараз все змінилось з точністю до наоборот, не було б щ мене хірурга :joy: