Пані Будьласка та вуйко Пампулько (Сімавидає)

Знайомтеся: Мурчик, Павлик, Квітка, сусідка тетя Катруся, вона ж пані Будьласка та вуйко Пампулько.

Історії - такий собі посібник з гарних манер для дітей. А заодно і підказки, як  іноді тихо, по-доброму, можна домогтися від дітей того, чого вам треба :)

Тато з мамою їдуть до Києва (сім'я живе у Львові) і розмірковують, на кого ж їм залишити дітей. Тета з Коломиї відпадає, минулого разу вона:

-...карала нас голодом...

- Карала голодом? Один раз не дала обідати? Так! А хто, скажіть мені, кидався квашеними помідорами у вітальні, поки я варила вам той обід?   - не зійшлися характерами :)

Вуйко Пампулько, що живе у двох трамвайних зупинках не підходить теж, бо "він нездара на кухні". Вихід - "мила та лагідна" сусідка з десятої квартири, яку всі називають пані Будьласка.

Пані Будьласка дозвонила дітям пустувати, коли вони вже вклалися у ліжка. Але хіба цікаво зчиняти рейвах, коли цього не забороняють? Квітка з Павлусем тихо-мирно заснули.

Тут Квітка заявила, що їстиме оладки з медом руками. Що вона почула у відповідь? Вірно: "Будь ласка, - ... - мед липкий" ! ;) Як результат, мала приклеїлася до вуйка і зробила висновки.

Це Павлик святку день народження і зустрічає гостей та сідає за стіл у піжамі "бо йому так подобається". "Будь ласка" ... Але усмішка зникає з обличчя пані Будьласка; сонце, яке ще зранку обіцяло погожий день, ховається за хмари; гості нудьгуюсь. Адже піжама наганяє сонний настрій! 

Ще у книзі є про те, що тихше їдеш, далі будеш; про розмови під час їди; про справжні цінності та про те, що треба сіяти доброту, а не доводити свою правоту (с) :)

А це хеппіенд :) Вуйко одружується з пані, а крім того, вона виявляється першою учителькою Павлуся, коли у веерсні від йде до першого класу!