Мамочки, особенно деток подростков, поделитесь, пожалуйста, как ваши детки пришли к выбору професси? Не знаем как реагировать на выбор ребенка. В нашей семье все либо глубокие гуманитарии, либо технари, что называется на всю голову....Сын с детства посещает секцию бокса и студию рисования, но в 7 классе у него появились друзья, с которыми они посетили анатомический музей и увлеклись просмотром фильмов характерной тематики- аварии, травмы и прочая кроваво-безобразная для нормального человека тематика...и чем ближе поступление в вуз, тем увереннее он отвечат на вопрос- кем, куда? Хочу быть патологоанатомом. Но это же ужасно! Как отговорить?
KsenyaJasm 6 грудня 2014, 20:29
почему реагировать на такой выбор профессии нужно плохо?
желание стать врачом-это прекрасно, главное, чтобы это не пиЦк моды был "не как все шобы быть", не просто увлечение фильмами...потому что экран не передает запахи, как минимум. по большому счету, то, что студенты видят с первого дня уже тоже с натяжкой сырячком назвать можно...гарантирую, что даже впечатлительным то, что сейчас студентам показывают, далеко от реального потока. а работа "там" предусматривает, допустим, и вскрытия детей. поговорите об этом с сыном.
так сяк просидевших (а таких до фига заканчивают медвуз, особенно всякие там участники хорКружКофКружкоФпоФоТо) "врачей" у нас и так много. если уж и быть СМЭ-то исключительно отличным специалистом.
Саша Дар 6 грудня 2014, 21:56
Я до 10 класса видела себя хирургом, с детства раны всем обрабатывала, клещей доставала, крови не боялась, укол даже раз доверили... А потом как заело, наша медицина продажная, в универе все за деньги, это не справедливо, я так не смогу, у родителей не нашлось контраргументов. А зря! Всю жизнь жалею.
Коментар видалено
Oksannka 7 грудня 2014, 11:08
Формула успішного вибору професії :ХОЧУ-МОЖУ-ТРЕБА
.I. ”Хочу” – намагання особистості, тобто твої інтереси, нахили, мотиви, плани, професійні наміри. Це те заняття, яке ти робиш з інтересом, з бажанням, за власною ініціативою (як у школі, так і в позаурочний час). Якщо вибрана справа подобається, то ти охоче будеш працювати, підвищувати свою кваліфікацію, користуватися авторитетом, і в результаті, більше зароблятимеш.
II. ”Можу” – можливості особистості, тобто твій стан здоров’я, наявний досвід (знання, вміння. навички), психофізіологічні якості, здібності до різних видів діяльності. Наприклад, в якихось справах ти більш успішний, довго можеш займатися цією справою не втомлюючись, а в інших, навпаки, швидко починаєш нервувати, сердитись, у тебе нічого не виходить.
III. “Треба” – потреби суспільства, тобто твої уявлення про обов’язок, моральні установки, ціннісні орієнтації, знання світу професій і про перспективні спеціальності, які користуються попитом на ринку праці, і вірогідність працевлаштування за обраною професією. Слід врахувати, що отримання статусу безробітного – невиграшний початок трудової кар’єри. Тому вибираючи професію потрібно узгодити свій вибір з потребами суспільства в кадрах, кон’юнктурою ринку праці.
А також доцільно звернутися до психолога в навчальному закладі, який допоможе правильно підійти до вибору професії.