Нелегке завдання вибрати улюблені дитячі книги. В дитинстві я обожнювала читати, спати лягала далеко за північ, бо розлучатись з книжкою було ой як не легко. Зараз і дитині прививаю таку любов, хоча книги намагаюсь купувати нові з яскравими ілюстраціями, чого дуже не вистарчало колись, тому моїх книжок залишилось зовсім небагато.
З цими двома я так і не змогла розлучитись. Мені дуже пощастило, що друг сімії був величезним книгоманом і дарував нам багато цікавих книжок; також в нього була величезна бібліотека, так що частенько виходило, що першу книгу зі збірки я отримувала в подарунок, а за рештою йшла в гості. Так і вийшло з Нарнією, яку я обожнюю до сих пір, правда тепер періодично перечитую англійською.
З величезним захватом згадую книги Астрід Ліндгрен. Міо Мій Міо і Брати Левяче серце перечитувались просто мільйон разів, і коли потрапила в Стокгольм, я, відчувши неймовірну ностальгію за дитинством відмовилась практично від всіх екскурсій і на весь день відправилась в Музей Астрід Ліндгрен. Перечитавши недавно ці книги, вперше звернула увагу на тему смерті в Ліндгрен, раніше в цих книжках якось взагалі її не сприймала, як щось негативне, а зараз мало не плакала, коли читала.
umberto 26 вересня 2017, 16:05
О, і ви з Ліндгрен))) Цей том якийсь дуже сумний вийшов, хоча я в дитинстві також не сприймала його так трагічно, але все одно більше любила той, де Карлсон)))
А про Нарнію я довідалася вже в дорослому віці. Гарні книги.
Ulyana 26 вересня 2017, 17:14
классные, лев супер, не хуже чем в кино получился
nastojashaja 26 вересня 2017, 22:14
Какая чудесная ретро книга о Нарнии)
bondarka 26 вересня 2017, 22:57
У меня такая Нарния была) любимейшая книга детства, прочитанная мнжество раз. Люблю Нарнию