Очі пам’яті…

Мені 17. Я студентка першокурсниця Київського Національного університету ім.. Т. Г. Шевченка, чим страшенно пишаюся, адже не кожен може туди потрапити, та ще й на бюджет! Як завжди сиджу в трамваї № 3, і зранку повторюю реферат для семінару, нервуюсь страшенно, бо хочу мати гарний бал. За вікном минають зупинки, міняються пасажири, та мене хвилює лиш те, що я не зробила правильно абзаци… Та протягом цього часу мені здається, що хтось на мене дивиться, я нерішуче піднімаю очі і зустрічаюсь поглядом з очима кольору неба…Таких очей я ще ніколи не бачила в своєму житті( і то точно були не лінзи). Неподалік від мене,обпершись об кабіну водія трамвая стоїть хлопець, і тримаючи в руках книжку про механіку, дивиться мені прямо в очі. Я звісно, як скромна дівчинка, одразу відвела погляд, та дівоча цікавість перважила, і я вже не могла читати реферат. Я роздивлялася його… Хлопець був середнього зросту, русявий, повненької статури, такий собі пиріжечок, і мав дуже миле обличчя, таке дитяче, добре, просте. Наші очі знову зустрілися,я зашарілася, він посміхнувся дивлячись на мене, я посміхнулась йому, і більше не відводила погляд. Ще мить і ось він пробирається до мене, та тут оголошують зупинку « Політехнічний інститут» Він виходить, я проводжу його поглядом, потім видихаю, і повертаюсь очима до реферату, але не читається мені, повертаю очі, а він стоїть біля мого вікна, приклав долоню, я теж ніби уві сні торкаюсь через скло його руки, не відриваючи при цьому погляд від його просто неймовірно красивих очей, він посміхається…я теж.. трамвай від’їжджає… І більше я ніколи його не бачила…Зараз я одружена, в мене прекрасний чоловік якого я люблю вже 10 років, гарнюня донечка, маю все те, про що мріяла, Я Щаслива!!!!

Та часом коли я лягаю спати, його очі в моїй пам’яті не дають мені заснути!

 


Теги: знакомства

43 комментария

  • RoLoS 22 марта 2016, 01:04

    Надо было познакомится,может он стал бы вашем мужем и вы были бы в двойне счастливы)))

  • Nateli 22 марта 2016, 01:07

    Нічого собі, як він вам запав у серце...

  • Inna_ 22 марта 2016, 03:14

    ))) и бывает же такое
    А все из за нашей бывает не решительности )

  • Innessa 22 марта 2016, 16:13

    ++ Инне.

  • Anastasiya2008 22 марта 2016, 01:09

    А я вважаю,що яккщо не познайомилися то це не ваш пасажир,що не робиться,робиться на краще!!!

  • Evgeniya12 22 марта 2016, 01:11

    +

  • D_a_r_i_n_k_a 22 марта 2016, 10:21

    +

  • Marta 22 марта 2016, 01:11

    гарно коли є такі приємні моменти згадати в житті

  • 3 комментария
  • AlenaSunny 22 марта 2016, 02:46

    Ох, да....эх...

  • Irinamama 22 марта 2016, 07:54

    ++++++девочки.у всех есть похожие моменты.просто их нужно припомнить:)

  • Madre86 22 марта 2016, 08:38

    так, чудові моменти зігрівають душу:)

  • Комментарий удалён

  • Innessa 22 марта 2016, 16:14

    +++

  • Ioanna 22 марта 2016, 01:17

    Значит еще встретитесь )

  • Ri_to4ka 22 марта 2016, 01:22

    А людей с такими глазами еще встречали?

  • Madre86 22 марта 2016, 08:34

    більше, ні.

  • galaxy_ 22 марта 2016, 01:27

    Вы себе придумали иллюзию. И вспоминаете понравившуюся часть тела. Может, ваш муж тоже вспоминает девушку с красивыми ушами ))

  • Vikylka 22 марта 2016, 09:15

    ха-ха, шутница!)))

  • Ksenya_Vitaly 22 марта 2016, 01:29

    Это все юношеский максимализм и не больше. Гормоны в 17 делают наш мир ярче.

  • lena4_ 22 марта 2016, 01:37

    НЕ СУДЬБА!!!

  • Комментарий удалён

  • Комментарий удалён

  • Loveu 22 марта 2016, 02:19

    таю комментарии..грустно. Не будьте такими. Вы - как старушки. Вы посмотрите, сколько в этом тексте тепла, простоты, памяти...Это от души. Это что-то сокровенное. Автору: вы знаете, я так вспоминаю солдата, с которым разговорилась в поезде по дороге из Львова в Донецк. Он тут служил. Мне было 15, ему наверное 20-21. Я была еще девчонка, он скорее всего считал себя умудренным. Не подумайте, он не приставал, не фамильярничал. Мы просто проговорили в тамбуре 5 часов, о жизни, о любви, о мечтах. Только у него были чёрные глаза и очень красивая улыбка. Я уже не помню его лица, но та улыбка в памяти осталась. А еще его имя. Приятно, когда есть в памяти такие воспоминания.

  • 2 комментария
  • Madre86 22 марта 2016, 08:36

    Так, приємні спогади живуть в кожному з нас:)

  • Nateli 22 марта 2016, 10:26

    Мені здається, що тільки тому шо ви не познайомились, ось тому у вас такі спогади. Ви не знаєте як у вас було б якби ви познайомились. Можливо все було б не настільки добре, щоб потім його очі так сильно запали в душу. А так, можна фантазувати скільки завгодно, спогад завжди буде тільки приємним)

  • Chupa_chups 24 марта 2016, 06:53

    Ирина +++
    вот наф разрушать сказку ))

  • Marianalov 22 марта 2016, 02:48

    Можливо потім зустрінуться ваші діти.

  • Madre86 22 марта 2016, 08:35

    можливо:)

  • BosaNizhka 22 марта 2016, 02:58

    Так романтично и грустно. ..

  • Комментарий удалён

  • Ksena13 22 марта 2016, 07:11

    Дуже гарно і саме основне від душі написано.

  • Elena_Rudenko 22 марта 2016, 07:23

    очень трогательно!

  • milkaa 22 марта 2016, 08:08

    очень здорово,что есть такие моменты.

  • Vasilisa_3 22 марта 2016, 08:15

    купите в фурнитуре
    "очі"
    там можно и ресни приклеить и брови нарисовать и умиляться
    и стесняюсь спросить, университет в тексте к чему?

  • Mamzelka 22 марта 2016, 08:24

    Дуже гарно написано, від душі, ось із таких теплих і приемних спогадів і сладаеться наше життя. Набагато було б гірще, якщо б не було тих очей (

  • ZoryanaK 22 марта 2016, 09:26

    Підтримую+++++

1 2
Для комментирования нужно войти или зарегистрироваться

Вернуться в Клуб