Недавно випадково дізналася, що діти посміхаються приблизно 300 разів в день.... Дорослі-всього 15. .Цікаво, чому так? Чому дорослим так тяжко знайти в собі хороший настрій? Можливо тому, що ми шукаємо приводу? .Розповіли вам анекдот-ви посміхнулись. Вам щось вдалось-ви посміхнулись. В кінці кінців цукерку з'їли... Але існує завжди якась "умова" для посмішки. Мені здається, що це дуже тяжко. .Знаєте, я завжди старалася стати цією "умовою" для інших... Надіюсь, що тім, хто мене знає це подобається! .Тож зоставлю вам у стрічку ну зоооовсім не адекватну фотографію лиш для того, щоб ви посміялися, подумали, що я геть з розуму зійшла, але щоб настрій ваш покращився))) І з думкою про те, що "Слава Богу, я не така/такий…
Видео под кодовым названием «Только что накрасила ногти» Виртуозно!))) Простите, не могла не поделиться:)))