Життя за кордоном

Вітаю. Хто хоче поговорити зі мною про життя за кордоном ? 

Розкажу свою історію. 

Все розпочалось з того, що просто зібрала дітей і виїхала у Польщу. 

Жили ми в селі , недалеко від Татрів . Чисте повітря, термальні води. Діти пішли в школу, у школі вони були єдині українці, всі хорошо до них відносились. Красота , що ще потрібно?

Але вже через два місяці мене почало накривати. Я хочу додому. Ладно, звикну, пройде. Ні, не проходить , я хочу додому. Три рази я була у лікарні із нервовим зривом. Я хворіла всіма хворобами , які існують у світі. І наче розумію, що проблема в голові, а справитись не можу. 

Короче, поїхали ми у лютому додому:heart: і знаєте що, дочка 10 років, залишилась в Україні. Вона відмовилась їхати взагалі. Ми приїхали із сином, домовились, що до червня ще тут побудемо і теж додому. Ось так ми прожили не вдома .

Із плюсів. Вищі зарплати і дешевші продукти. А ще ми відмовились від майонезів, кетчупів, ковбаси, бо воно тут все таке вонюче і несмачне. Перейшла на оливкову олію, привезла з Італії таку собі баклашку, і все на ній

Доступність квітів. Я дуже люблю квіти Моя ваза завжди з квітами. 

Доступність продуктів. Для порівняння полуниця тут 0,5 кг 10-12шт в упаковці)по акції 11злотих. В Україні моя мама купувала доці 5 шт за 100 грн. (200г). 

Машину купила за 3000злотих. Машина не дорога Рено Лагуна, але в Україну вона не поїде, бо розтаможка буде вартувати дорожче чим сама машина. 

Да, тут хорошо працювати, але не жити. Бо я хочу додому. 

Про медицину взагалі мовчу. Що ціни, що лікування . Можливо колись я буду шкодувати про свій вчинок, про повернення. Але я хочу додому. 

Тепер пересилаємо по трішки речі, бо ми ж тут техніки накупили всякої різної. 

І маємо такого Інжира:laughing:Хто знає, як мені його перевезти через кордон? Переноску вже замовила, які потрібно документи? 

І тут на фото карамельний тортик. Карамельні коржі з кремом сирним і зверху варена згущонка. 

І я скоро їду додому :yellow_heart::kissing_heart:


Теги: життя за кордоном

72 коментаря

  • N_S_1 11 березня, 17:04 8

    Вы хорошая мама и чудесная хозяйка. Спасибо за идею десерта.

  • opium 11 березня, 17:16

    :hugging:

  • OlgaJ 11 березня, 17:14 11

    Приємно, що Ви повертаєтеся... це ніби знак, що не даремно і ми залишаємося, що вдома все ж буде краще.

  • opium 11 березня, 17:17 11

    Вдома є вдома , коли є дім куди можна повернутись.

  • samsanty 11 березня, 18:20 1

    @opium А якого року авто так коштує? :flushed:

  • opium 11 березня, 18:54

    @samsanty 2010 року

  • Llizard 11 березня, 18:11 3

    Можна купу питань?) 1. Чому раптом вирішили зібратися й поїхати? У вас же ніби більш-менш спокійний район, чи ні? Тим більше, від початку вторгнення не виїхали, а тут чогось вирішили, при тому що у вас тут хазяйство дай Боже, наскільки пам'ятаю, і отак все покинути..2. Ким працювали, якщо не секрет? Їхали вже на роботу, чи шукали ро приїзду? 3. Чому донька так навідріз відмовилася повертатися в Польщу, чим їй так не сподобалося, чи просто ще не втигла звикнути? І чи сину норм чи теж так собі?

  • opium 11 березня, 19:33 1

    До дітей дуже хорошо відносились у школі. Бо я гачиталась що будять, то переживала , але ні, все було дуже добре. А в доньку влюбився поляк на рік старший і бігав за нею :laughing: даже додому до нас приходив. І син постійно дразнив її. Можливо причина в цьому. Я не знаю. Вона каже що вона буде жити вдома. А хазяйство так і залишилось , батьки дивились, продали тільки одну корову, тому є біля чого працювати. І іноді я задумуюсь чи хочу знову гній чистити, не хочу, але і не виживеш без цього .

  • samsanty 11 березня, 18:15 4

    Я пам'ятаю , чому ви з сім'єю переїхали. А тепер як? Все ж тут в цьому плані нічого не змінилось.
    А так, я вас дуже розумію, бо коли є куди повернутись, то додому тягне.
    Може ви собі мало часу дали на адаптацію? Бо мої друзі і знайомі, аж років через 3 перестали хотіти додому, тепер навпаки мріють ніколи не повернутись (

  • opium 11 березня, 21:35

    Можливо.

  • Tovar4ik 11 березня, 18:17 2

    Дуже цiкаво, але мало..) Може з часом будете бiльше розповiдати як що було, якi люди, якi лiкарi. Дякую за пiст.

  • 1 коментар
  • opium 11 березня, 21:41 1

    @Tovar4ik Тут де ми живемо то люди дуже привітні. Будинок в 3 поверхи і 9 квартир. А поряд господар живе . То сусіди поляки завжди вітались, у нас не вистачало стола малій, то вони і стола свого принесли. Бо ми докупляли один диван і міняли матрас у ліжку , бо для мене за м'який був. То ортопедичний матрас ми купили за коробку цукерок. Але просто привезти потрібно було за 15 км. Але це було не проблематично.

  • Tovar4ik 11 березня, 22:18

    @opium Менi здаеться що вам завжди в життi все легко вiдбуваеться, бо Ви кмiтлива та роботяща, поляки мабудь це бачили i допомогали, бо поважають людей з такими рисами характеру.

  • opium 11 березня, 22:51 3

    @Tovar4ik Це тільки здається))) не все в житі дається легко.

  • Olya_lya 11 березня, 18:50 2

    Моя кума таке чудо провезла через митницю в кармані, то коли ви їдете в Польщу то шманають поляки а назад навить і не глянуть наші митники також

  • opium 11 березня, 21:42 2

    Боюсь везти в кармані , бо як зловлять то захисники тварин прибють мене. Не хотілось би щоб у новинах показали :rofl:

  • Honubud 11 березня, 19:51 9

    Навіщо вам ті нервові зриви, значить вам бути в Україні!:yellow_heart:
    Ви коли були вдома, більше писали тут і рецепти різні викладали, хоча і господарство мали.А коли переїхали...пропали..
    Рідні стіни завжди гріють:heart:
    Чекаємо на продовження вашої історії:wink:

  • opium 11 березня, 21:43 6

    Мені напевно потрібно було зробити такий скачок в житі, щоб багато чого зрозуміти .

  • Helga122 11 березня, 20:00 3

    Пам'ятаєте на початку вторгнення 22р ходили чутки, що всі хто поїдуть будуть їхати назад, але не всі зможуть повернутись. Якось так. Я думала, що якась маячня, а тепер така якась невизначеність, що буде далі і згадала цю легенду)
    Слухайте своє серце, свою чуйку)
    Тортік :thumbsup:

  • opium 11 березня, 21:47 1

    Я вам так скажу, у мене завжди заправлений бак в машині, і построєний план, на випадок чого, куди їхати. І цей план із самого початку, як сюди приїхала. Хоча всі казали, що на Польщу ніхто не піде. А зараз якісь сумніви. Але вдома то є вдома.

  • Helga122 11 березня, 22:53 1

    @opium Ви праві. Я добавлю, думаю, якщо нападуть на Польщу, то в першу чергу поляки попруть на передок українських чоловіків...

  • opium 11 березня, 23:10 5

    @Helga122 Та не попруть, виїдуть далі у Словаччину у Чехії, але умови зроблять такі що ніхто не захоче там бути

  • evita 11 березня, 20:03 1

    Звіра може в карман, чи за пазуху?

  • opium 11 березня, 21:49

    Їде з тему переноска для нього, буде їхати як пан. Але цікаво може хто вивозив з документами, які брали документи йому.

  • marishka89 11 березня, 20:23 2

    Дуже вас розумію!
    Виїхала с сином в Польшу,але мешкали в Варшаві.
    На роботу пішла через 2 тижні :(
    Син вчився дистанційно в 11 класі.
    Працювала практично без вихідних,син також підробатував .
    Звичайно є свої плюси та мінуси життя за кордоном.Для мене був важкий графік роботи.
    Дешеві продукти,але дороге мешкання
    Прожила так рік ,і повернулась додому в Сумську обл.
    Великий плюс схудла на 10кг :face_with_hand_over_mouth:

  • opium 11 березня, 21:53 4

    Я теж схудла, але в мене більше від нервів. У нас теж квартира до 3500 зимою, літом буде до 3200. Але діло не в грошах , а стані душевному. Я ніколи не думала що так хочу додому. Я бувало сиділа і плакала, що хочу до мами ( здорова така , а плакала як дитина) , мені так хотілось , щоб мама обняла. І це щоб діти ще не бачили.

  • OlyaMakarevich 14 березня, 00:11

    Син теж повернувся з вами чи лишився в Польщі?

  • opium 15 березня, 01:14

    @OlyaMakarevich Син поки що до червня зі мною ще у Польщі. Закрию все питання і привезу його в Україну .

  • natajnna 11 березня, 23:07

    Якщо, звичайно, захочете відповісти. А чого так зі здоров'ям почалися проблеми? Здавалося би, чисте повітря, немає тривог. Із -за нервів? Чи клімат не підійшов? Чи щось інше? Якось ви себе не берегли, бо нервові зриви це вже не дуже добре.
    Хоча сама така, на фоні постійного стресу повилазило кучу проблем зі здоров'ям. Як би теорію знаю, а толку ніякого, не можу перестати нервувати. Хочеться піймати той "дзен", а він десь блукає.
    А як малий? Він хоче повернутися? А що батьки кажуть? Підтримують повернення?

  • 8 коментарів
  • natajnna 12 березня, 12:26

    @Aria159 Це тоді, взагалі, якась загадка від мозку , чому так тоді відбувалося.

  • Коментар видалено

  • Коментар видалено

  • Nana8 12 березня, 07:53 6

    Ой, Діана, хочеться просто вас обійняти! Робіть так, як вам психологічно комфортно. А негативний досвід є також досвідом, і важливим.

  • opium 12 березня, 08:43

    :hugging:

  • cvetliahok 12 березня, 16:17

    @opium У вас такий апетитний тортик) Можете дати рецепт ?

  • opium 12 березня, 17:11 2

    @cvetliahok Наберіть у ютубі "карамельний бісквіт, солодощі для душі", там рецепт коржа , по середині крем , збитий творог із пачкою крема і цукром і зверху згущонка

  • R9bina 12 березня, 09:02

    я вас розумію, сама з дітьми повернулася, вже більше року в Україні. Не шкодую. Хоча якщо дивитися сукто з прагматичної точки зору, то в Німеччині саме в данні кілька років будо б сидіти не лише спокійніше, й вигідніше в моїй ситуації. І вітю щодо переходу до більш якісного харчування

  • Lydmila408 12 березня, 13:48 8

    Добре,коли є куди повернутись додому.
    А мені повертатись нікуди.
    Мій будинок виглядає ось так.

  • 2 коментаря
  • Olala13 12 березня, 16:02

    Ви отримаєте гроші на нове житло ?

  • Lydmila408 12 березня, 16:28 3

    @Olala13 Так

  • Olala13 12 березня, 17:10 2

    @Lydmila408 Дуже приємно це чути :pray:

  • Mariia_k 12 березня, 18:38

    Це все складний шлях і банальна зміна клімата. Ми в 2022 приїхали в Польщу, перший шкільний рік і я і діти хворіли часто, але й в Кракові клімат ще той, він в низині і взимку стоїть повітря, високий рівень забруднення. Потім ми переїхали в іншу країну і тут клімат дітям підходить більше - меньш вологий, більше сонячних днів. Психологічно - збільшується розрив між тим моментом, коли ми виїзжали 26 лютого 2022 і сьогодняшним днем. Часто було важко, було дуже багато змін: наприклад в 2022 році ми жили в Кракові в 4 місцях, тобто "зібрались- переїхали" було відпрацьовано. А потім в 2024 в 5 раз переїхали глобально. Те саме з роботою і мовою - за плечами 2 роботи за кордоном і 2 нових мови, і наразі необхіднісь пошуку нової роботи. Відповідна кількість шкіл у дітей.
    До 2022 року я прожила в одному місці і районі все життя, 4 роки за кордоном і не знаю, що чекає в майбутньому. Але завжди дивлюсь по сторонам і бачу, що я така не одна - інші теж вчать мови, працюють, діти навчаються. Життя йде трохи іншим шляхом, але ніхто не знає, який шлях вірний, чи вдома, чи в іншій країні.

  • Kris140 12 березня, 22:02 5

    А чому ви виїхали?

  • Rossa 14 березня, 00:19 2

    У нас тоже вернулась из Польши родственница после 3 лет. Депрессия выгнала. Польскую депрессию поменяла на украинскую депрессию.

  • 17 коментарів
  • InSel 15 березня, 10:16 3

    @Kris140 А мусоровоз ночью? уже классика....

  • samsanty 15 березня, 10:45

    @InSel Мене ще турбує, чому дуже часто димом огортає частину Лівого берега. Воняє оорілим, без прильотів, без пожеж, та так, що ні провітрити кв, цілу ніч може триматись дим. Раніше це було дуже рідко, влітку і казали, до торфяники горять. Але ж не в лютому при -25 :expressionless::flushed:

  • InSel 15 березня, 11:26

    @samsanty О, Вы тоже с Левого?..
    Мне кажется, что это пожары после прилетов, дым не рассеивается сразу, а держится внизу, затем многие топили дровами, мазутом буржуйки... и ТЭЦ неизвестно чем топились в этом сезоне. Но у нас лес рядом, то в принципе, норм было

Для комментирования нужно войти или зарегистрироваться

Повернутися до Клубу