Я ще встигну набутись сама, —У той час, коли виростуть діти,Може, буде тоді зима,Ну а може, цвістимуть квіти.Я ще встигну набутись сама,Повертатись до чистого дому,Бо якщо там нікого нема –То й смітити у нім нема кому!Я ще встигну набутись сама – І читати книжки вечорами,Бо в дітей буде сво́я сім’я –Вже не треба буде́ їм мами.Я ще встигну набутись сама,Ну а поки – перу та готую,І від ранку до ночі синам і донькамВсю себе віддаю і дарую!І я дякую Богу за те,Що у мене такі є турботи,Ну і що, що у хаті гуде,Наче там десь біжать бегемоти?Неповторні ці миті в житті,Ми не раз ще захочем вернути,І я дякую, Боже, Тобі,Що це щастя змогла осягнути!
P. S. Слова не мої, просто захотілось з вами поділитись...
Yuliya_K 14 травня 2017, 23:25
Дуже-дуже красиво. І правильно..
Bulka 14 травня 2017, 23:33
Біжать бігімоти... точно подмечего :)))
RollerDnepr 15 травня 2017, 00:04
Слонопотамы
KettyLizzy 14 травня 2017, 23:38
Класс
iriska_79 15 травня 2017, 00:00
++++++
Nedelska 15 травня 2017, 05:57
Дякую, Боже!!!!
yolga 15 травня 2017, 13:25
Спасибо за напоминание в чем смысл жизни