Порадьте, будь ласка, як у вас із синами-підлітками.Сину 12,5 років. До навчання майже немає бажання і терпіння. Екранний час — по 9–10 годин на день. Раніше був батьківський контроль — це викликало лише агресію та сильний опір.Коли я приходжу з роботи, він зазвичай грає і може кричати, якщо прошу щось зробити. Побутові речі (пропилососити, помити тарілку) інколи робить, але дуже неохоче, «аби відчепилися».На ніч здає гаджети — і після цього стає дуже збудженим: кричить, видає дивні звуки, важко заспокоїтися. Булить молодшого брата.До психолога вже зверталися. Я теж у терапії. Батька слухає більше, ставиться з повагою, але щодо навчання його теж майже не чує.
Ми з чоловіком багато пояснюємо, були у психолога — психолог каже, що він «золота дитина». Але зі мною (і з бабусею) ніби підміняють: більше агресії та опору. Буду вдячна за досвід: що у вас спрацювало з мотивацією до навчання, межами щодо гаджетів і повагою в спілкуванні?
Будь ласка, без осуду. Тільки дійсно в кого така ж ситуація і що робите? Чи справляєтесь? Бо я ні..
R9bina 26 лютого, 15:40 1
з ким у дитини більший емоційний звязок до того і більше емоційних проявів (негативних), я теж вигрібаю, але ставлюся здебільшого філософськи (окрім випадків, коли сильно вибішує звичайно). Пораджу вам пройти курс Підліткологія
R9bina 27 лютого, 16:55
а де я написала, що розвертаюся і йду? діти в 12 і в 3, то різна ступінь підтримки. в 3 то на ручки, а в 12 уже можна сказати "я зарз дуже зла, не хочу наговорити образливих слів, давай зробимо паузу і поговоримо пізніше"
Коментар видалено
Коментар видалено
Wild_fairy 27 лютого, 15:46 4
те, що психолог називає його "золотою дитиною" каже про те, що він ще здатний тримати "соціальну маску" зі сторонніми людьми, а ви і бабуся для нього така собі "база", де люблять і так, і з вами він може проявлятися таким як є, як почувається без фільтрів. Це свого роду "викривлена довіра". 9-10 годин екрана це вже стан зміненої свідомості в 12 років, дофамінова яма, це фізіологічні зміни в мозку відбуваються. З цим треба боротися і дуже повільно, бо це буквально залежність. Зменшуйте час, попереджайте, що через 15 хвилин припиняєш. Якщо батько має якийсь авторитет, то хай за навчання відповідає він, а не ви. Знизьте вимоги до основних предметів, типу ти маєш зробити математику, українську і що вам там ще треба, інші предмети маєш просто закрити і не мати хвостів. Коли на вас кричить, ви маєте лишатися спокійною і в жодному разі не кричати у відповідь, ви маєте виставити кордони задля миру у вашій же родині. Скажіть, що з вами так розмовляти не можна і тому розмова закінчена, вийдіть в іншу кімнату. Не терпіть цього і не робіть нормою у вашому домі, всі ваші "добрі послуги" як мами закінчуються там, де починається неповага і крик. Скажіть йому про це спокійно, так продовжуватися не може, мені неприємно і образливо, я не можу взаємодіяти в такому стилі, коли ми зможемо говорити без крику я радо обговорю ... і що там ви робите піцу купляєте, ті самі гаджети, гроші і т.п. Треба бути спокійним і послідовним, нічого не зміниться за один день, але точно зміниться, якщо всі дорослі будуть працювати над цим і не зриватися. Найкраще покарання - це не причините біль, чи зробити "погано", а позбавити "привілеїв". Для цього ці "привілеї" теж мають бути. Молодшу дитину треба захищати буквально фізично, ви доросла людина це поле вашої відповідальності. Зупиняйте образи одразу, без лекцій і пояснень. просто стоп, таке неприпустимо. Делегуйте дисциплінарні моменти батькові, самі намагайтеся зберегти і відновити емоційний контакт і позбавити дитину гаджетозалежності. Бо школа закінчиться, а стосунки ви, мабуть, хотіли б мати з сином і в його дорослому житті. Почитайте статті про гаджетозалежність, про дофамінову стимуляцію, це допоможе вам зрозуміти агресію і те, що це не можна просто так і лишати, також є багато порад і алгоритмів що і як робити, щоб витягнути дитину в реальний світ. Ну і головне - ви хороша мама, робите все що можете в складній ситуації, будьте турботливою перш за все до себе і не терпіть того, що нестерпно.
Nadija28061987 27 лютого, 23:09
Дякую.
Vale4ka15 4 березня, 18:19
Сину 11 років. Агресія, не бажання щось робити все через гаджет. Тільки обмежуєш і через буквально декілька годин зовсім інша дитина