У продовження вчорашньої теми відправляємось ще в одне містечко Черкащини

По дорозі між Монастирищем (з моєї вчорашньої оповіді) і Уманню розкинулось містечко Христинівка. І хоч це зовсім сусідні міста, але вони дуже сильно різняться між собою: за атмосферою, природою, людьми. Якщо Монте - це такий компактний населений пункт, то Христинівка більш схожа на величезне село. Тут багато простору, все розкидане на більшій площі, менше квартирної забудови  і вона не така густа.

Центральна площа теж дуже широка, над нею завжди літають зграї пташок. Якщо в Монастирищі було більше вуличних котів, то тут більше безпритульних собак. Вони переважно живуть на ринку, який теж в центрі, їх там підгодовують, усі вони такі товстенькі колобки.

В сквері поруч стоїть пам'ятник безпритульному песику - Жовтому-Білан-Марко. Його історія дуже сумна. Це був добрий пес,який  часто грався з дітьми на дитячому майданчику, грівся в багатьох магазинах і був улюбленцем містян. Але в 2021 році вночі невідомий живодер розстріляв бідного собаку. Коли зооволонтери знайшли тварину і відвезли в клініку, з тіла собаки дістали 20 гумових куль. 4 дні ветеринари боролись за життя собаки, та його не вдалось врятувати. За гроші, зібрані активістами, на пам'ять була поставлена скульптура - "вірний друг, добрий, веселий пес, який навчив нас бачити серцем та самовіддано любити".

Витираю сльози і йдемо далі.

В самому місті, наскільки я знаю, немає озер чи інших водойм, вони за населеним пунктом, до них вже так просто не дійти, а треба транспорт. Але ви подивіться, яких коропів по 7-8 кг можна там піймати, якщо пощастить. На смак це зовсім інша риба, не та, що продається у Сільпо )) в неї справжній насичений смак

Через те, що місто дуже широке, з однієї адреси , навіть не з краю в край, на іншу можна йти 40-60 хвилин - тут без власного транспорту не так просто. Функціонує таксі по місту - зараз тариф 160 грн будь-який маршрут. Тут дуже багато людей їздить на велосипедах, навіть взимку по замерзлих засніжених дорогах ))

Місто поділяється на дві частини залізною дорогою і вокзалом, через який курсують електрички. З Києвом сполучення нема. Навколо вокзалу стоять трохи незвичної архітектури будинки з червоної цегли, які будувались свого часу для працівників залізничного депо. 

Навколо села поля місцевого фермерського господарства. Як казав мені родич, тут земля набагато родючіша, ніж на Херсонщині, і в тоннах з гектару збирається більший в два рази урожай. 

Окремо хочу відзначити місцеві заклади харчування. З якоїсь невідомої мені причини, тут реально готують страви як з кращих ресторанів Києва )) Є декілька місцевих закладів, з дуже стильними інтер'єрами, в яких не тільки дуже смачно, але і виглядає все на вищому рівні і коштує помірно. Мій син обожнює суші, як можна здогадатись з фото)) 

І зважаючи на те, що Умань в 20 км від Христинівки, я очікувала, що в кожному кафе буде розливне свіже уманське пиво. Але ніт. Нема. Лише в пляшках. Чому? Для мене загадка.

Місцевий парк.

До міста в місцевий ДК інколи приїздять на гастролі з театральними виставами і деякі співаки. От недавно був концерт Ольги Цибульської, наприклад.

Так що культурне життя теж триває)Дитячий майданчик в центрі.Біля квіткового магазину до кожного свята змінюються фотозони.З Христинівки у Київ я везу завжди домашній творог з місцевого базару і копчених лящів, які продаються в одному місцевому магазині. 

Сподіваюсь, що було цікаво. Гарного всім дня!.