Deep Rest-For Rest

Сьогодні важливо поділитись і тут...

"DeepRest•••ForRest"

Так називається ця ілюстрація, що створена для книги моєї Наставниці.Книга про Сповивання.В ній є розділ "Темні ночі Душі"...

Forest-ліс.

For Rest-для відпочинку.

Deepress -депресія

DeepRest-Глибокий відпочинок

Така собі гра слів...Глибокий відпочинок, Дипресія,Ліс,Для Відпочинку...можна складати ці "пазли" як завгодно...і завжди буде правильно.

Тут ліс...глибокий, темний, "підземний", ліс під пробитим дном, ліс куди потрапляєш коли виридаєш всю себе так, що всередині ніби не лишається нічого живого,  тільки дзвінка порожнеча.Ліс приймає...обіймає...зберігає.Дає час бути в такому безсиллі, яке тільки спроможне витримати тіло.

For Rest...

В своїй власній темряві...хто б знав, що там ціле пульсуюче, і теж живе охоплююче щось...

А нагорі...Нагорі завжди лишається хтось, хто тягнеться і кличе, хто промені своїх сердець сплітає нитками і спускає в темряву...

"Дихай тільки...дихай...просто дихай, цього достатньо...""Ми тут є, ми лишились ще тут, вставай,вставай мила..."І хтось співає пісні...і хтось кличе пошепки, хтось ридаючи, а хтось жартома, чи в гніві.І люди кличуть і Життя кличе і Любов...І цікаво, що я тоді малювала не тільки видимі, але й невидимі руки...руки тих, кого вже в тілі нема поруч...Пам'ятаю думку: "Неймовірно ж...рук наче нема фізично...а нитки є...прядуться все ж..."

Ви знаєте такі голоси?Голоси тих,хто не взмозі прозвучати відчутною хвилею для барабанних перетинок, але їх чутно звідкілясь...і вони теж кличуть Жити...

А що я?...Ще трошки полежу...так мало сил...

І пісні наче стихають і гомін...але нитки не зникають...нитки ніколи не зникають...руки чекають і передають: "Ти тільки вертайся, добре?..." Відпочинь...звичайно так...так...не поспішай, та як стане сил бодай підняти долоню, зроби це..."

 Руки тими нитками сплітають дорогу додому...але крок за мною...крок завжди тільки  за мною...