Розлучення стор. 2

Дівчата, привіт.Я сюди писала дуже давно, тільки читаю.Але зараз мені дуже потрібна підтримка..я перечитала всі теми про розлучення за минулі роки щоб усвідомити,що це реальність.

Ми з чоловіком жили останні роки, особливо з початку війни,погано.Я відверто була не щаслива,не було тепла,уваги і взаєморозуміння.Незадовго до початку війни я випадково довідалася,що він зрадив.Вірніше просто вирішила випрати речі і побачила докази.Самооцінка моя просто розлетілася вщент.Я почала ревнувати,підозрювати..стала істеричкою і сіла на антидепресанти. Пишу і розумію як це убого виглядає зі сторони ..але так і є.З тих пір я не могла пробачити,забути..оця напруга, відчуття що я "недожінка" я так зараз розумію і призвела до панічних атак.Ну а він не робив нічого щоб мені стало легше.Просто казав забути.а сам був далекий і холодний.Одним словом як я не намагалася достукатися- стало тільки гірше.І ось на початку травня я випадково побачила переписку з іншою жінкою.Він і не виправдовувався.З'їхав на іншу квартиру.Я як дурна цей час сподівалася, що він зрозуміє яке "золото" може втрати..але вийшло все простіше.він їздить до коханки в інше місто.ну а я як той дурень думкою багатію.Живу минулим, якого вже немає.Про коханку я дізналася вчора,а сьогодні в мене день народження.

42 день народження я запам'ятаю назавжди.І звісно залишатися "дружиною" немає сенсу.Тим більше він сказав що хоче розлучатися.У нас син 7 років.

Я не розумію як будувати зараз відносини..я не хочу його чути і бачити...огидно і болісно.Але син майже кожен день згадує його і просить подзвонити.Ну або чоловік сам дзвонить.Уі півтора місяці ми нормально спілкувалися,бо до мене мабуть не дійшло що сталося...а зараз я так не можу і не хочу.Що робити з дитиною? Як пояснити,що для мене пекло чути голос і т.д? Я не буду перешкоджати якщо він буде приїзжжати до сина..хоча знову ж..це треба бачитися...а я не хочу.Як було у вас? Терпіли зустрічі і дзвінки? 

І по розлученню..з чого починати? І як мінімально перетинатися? Ділити майно ми не будемо.Жили в моїй квартирі.І спільного нічого немає.

Дякую хто дочитав.Дайте поради,будь ласка 

 

 

 

 

Темы: Стосунки дорослих


Теги: розлучення

69 коментарів

  • Ksenya 23 червня, 13:16

    Вітаю з днем народження. Розумію що боляче зараз. Але це не саме гірше. Тим більше з часом зустрінете іншого чоловіка. І витрачати зараз час на сльози і переживання не варто. Краще зайнятися чимось приємним. Кудись поїдьте, запишіться в зал. Зустрічайтеся з друзями. На рахунок сина. Чоловік так само залишається батьком. І це важливо для них. Для дитини.

  • ALENATORT 23 червня, 20:49

    Дякую за підтримку

  • H_elga 23 червня, 13:41 2

    Коли розійшлись з чоловіком, сину було 6. Теж були спроби рятувати те, що не рятується. Було важко. Жили ми поруч. Я знала, що в нього нові побачення, стосунки (я теж пробувала сходити, але мені гидко було від усіх)
    Попустило десь через місяців 6 (при тому, що я розуміла, що вже й не кохала його, просто якась образа була)
    Щодо спілкування із сином - я тільки посередником була, а так вони самі в основному
    3 роки була одна і найщасливіша ))
    Зараз вони теж зідзвонюються (він давно в іншій країні), раз на рік бачаться. Мене вже давно не тригерить і нормально з ним спілкуюся
    Сама, щоправда, через ті 3 роки пішла в стосунки, які були рік найромантичніших у моєму житті, таких вчинків, як він робив для мене, не робив ніхто. А потім він просто показав свою іншу сторону, коли і я перестала бути такою цікавою й зручною. То от тут навіть більше болю було. І, до речі, якраз розійшлися за день до мого дня народження)) ще кілька відвертих розмов протягом місяця - і мене почало пропускати, бо бачу, що це вже не та людина, яка була зі мною
    Тому важко, але наше щастя не залежить від чоловіків

  • ALENATORT 23 червня, 20:49

    Дякую за Вашу історію

  • SvFaberlic 23 червня, 15:48

    З першим розлучилася коли малому було 5.
    Тато не горів бажанням спілкуватись, малий їздив до бабусі і дідуся.Зараз сину 20 то все розуміє, з татом не спілкується зовсім.В новій родині у нас ще син... спочатку у них були холодні відносини, але малому 13 то більше товаришують зараз.
    Я і мої діти щасливі.А перший був алкаш, ще і мамин синок.Після мене вже 2 дружини було і ті не такі.
    Автору зібрати себе по частинах.Все у вас буде добре.Головне не ,,шукайте, все прийде свого часу.

  • ALENATORT 23 червня, 20:48

    Дякую

1 2
Для комментирования нужно войти или зарегистрироваться

Повернутися до Клубу