Всім доброї ночі,Виявили онко у близької подруги свекрухи (її самої вже нема з позаминулого року, але свекор спілкується). Подруга та та її чоловік дуже гарні, приємні люди, будь у нас на весіллі, а мій чоловік дуже дружив з їх сином (також хвороба забрала, на жаль). У березні ми зайшли привітати її з ДР, так вона виглядала чудово, була у прекрасному гуморі, легко пересувалася на каблуках, була нарядна і т.д, (її оперували ще минулого року), а на днях свекор подзвонив, розказав, що він до них заїхав, то вона виглядає жахливо, від лік та лікарів вже втомилася, чоловіку розповідає що та як вона хоче у плані спадщини і т.д., і сказав, що треба до них заїхати, підтримати і т.д. Поки не заїхали, поки хочу подзвонити, але ось думаю та не знаю, що їй сказати. Схоже, що в неї ситуація вже без варіантів(( Що ми можемо їй казати, як підтримати, щоб це не було ʼнеискренне' (забула українською це слово) чи якось.... не так....
Smekalka 9 червня, 08:03 6
"Не Широ".
Говорите за себя, за Ваше к ней отношение, за то какой она человек. Когда ее не станет, Вы будете все равно это обсуждать - лучше скажите это все ей сейчас. Не хороните её, а радуйтесь и наслаждайтесь общением с ней сейчас. Выразите свое огорчение от этой новости, обнимите. Говорите про то, что чувствуете.
IrinaIrinaIrina 9 червня, 11:57
Спасибо за хороший совет.
Не могу сказать, что мы очень близки, всё-таки разница в лет 30 заметна, да и после ухода их сына и несколько разных полит. взглядов, стало вроде как меньше тем для общения и оно стало вроде как чуть с надрывом, но всё равно они классные люди, интересные, и нам хочется привнести чуть радости, как-то ненадолго отвлечь их, но и напроситься, образно, на чай, и вести себя как ни в чем ни бывало, — не вариант, спрашивать ‘как дела?’ и ‘что нового?’ тоже, явно, не то. Не работают, принципиально никуда не ездили с 2022, из близкой семьи только они сами и есть друг у друга. А разговаривать в стиле «а помните как мы вместе …? Очень жаль, что больше не будет такого», словно заранее с ней прощаться, тоже моветон. Вот и получается, что все темы становятся не релевантными, все без продолжения….
juliytut 9 червня, 09:38 3
Я не даю надіїї, але напишу.
Ми приїхали до Німеччини і коли подавали документи з нами був чоловік онко горла та легенів. В Україні він продав машину, квартиру на своє лікування. Але гроші закінчилися і йому сказали їхати додому, так бі мовити вмирати.
Його знайома вмовила його поїхати сюди, мовляв втрачати все рівно вже нічого. По приїзг через три дні йому зробили одну операцію, через тижні три іншу. Все людина живе далі.
В такі моменти краще згадувати , як ви десь були, що робили разом. Приємні моменти.
IrinaIrinaIrina 9 червня, 11:19
Дякую
Margood 9 червня, 12:14 4
Як побачите цю людину розмовляйте ніби нічого не сталося. Розмовляйте про те що їй цікаво, що її наповнює. Повірте про смерть і хворобу вона що дня думає. Слова співчуття - це не те що людина хоче почути. Краще говорити про те що змушує її посміхатися. Про книги, театр, кіно ...залежно від інтересів.
marusia 9 червня, 16:38 3
Ну, я б при розмові по телефону нічого стосовно хвороби і скорої смерті не говорила. Ваш свекор міг трохи перебільшено все описати, або в тієї жінки може бути депресивний період, загострення стану та це не означає, що її вже треба хоронити. Просто подзвоніть, запитайте про самопочуття, напросіться на зустріч, запитайте як можете зробити їй приємність, може в людини є якісь нездійснені бажання, типу відвідати театр, цирк, зоопарк і т.д. Не вдавайте, що вона здорова, просто скажіть так, як є: хочемо вас підтримати, зробити приємність, трошки розвіятись. Бо в боротьбі з цією хворобою дуже важливий і настрій людини та її бажання боротись ( хоч не завжди, нажаль, це є вирішальним)
kalamburka 9 червня, 16:59 1
Цієї зими моя кума боролась з онко захворюванням( слава богу поборола, все добре, вчасно спохватилися), вона по життю дуже гостинна людина і любить приймати гостей, ми хотіли зробити їй приємне, прийшовши в гості, але так щоб її не навантажувати приготуванням, ми дізнались у кума про їх плани, приготували вдома абсолютно все частування, навіть взяли з собою одноразовий посуд, коли були біля двору, зателефонували, поцікавитись як самопочуття і повідомили, що ми на порозі, кума була приємно вражена, посиділи, поспілкувались, вийшла дуже душевна та приємна зустріч.
Nyushka 9 червня, 17:04 1
Якби людина не усвідомлювала, що все погано і все скінчено, вона хоче жити. Я пропоную побудувати розмову на цьому. Підтримати незважаючи на все. Тільки позитивні емоції. Хацвим не буде це точно.
IrinaIrinaIrina 11 червня, 03:48
Дякую, але не зовсім зрозуміла, на чому саме будувати розмову. Кажуть, що не треба давати пустих обіцянок або говорити, що все буде добре, якщо усі на 100% знають, що попереду нічого нема. Тому, на жаль, вже не знаю, як у такому випадку слідкувати Вашій пораді, хоч і хотіла би.
Nyushka 11 червня, 06:52 1
У мене батько був з останньою стадією раку, всі ми розуміли, що залишились тижні, дні. Доглядали, розмовляли на загальні теми, теж не хотіли обнадіювати. Потім до нього прийшла знайома, підтримати. І ось вона в розмові сказала, що він ще одужає, та вони кудись там разом підуть. І він почав підтримувати цю розмову, настрій змінився, по іншому дивився на світ. Тому тут вам вирішувати як будувати розмову, по ситуації. Можливо і потрібно сказати людині те, що вона хоче почути.
vikanata1 9 червня, 17:29 3
Тут важко давати поради про що розмовляти. Тому якщо людина хвора і до всього додати ще психологічний стан то це повний кут. Але вам потрібно самому з нею побачитися. Можливо дійсно це додалася ще депресія. Але розмовляти що все можна перебороти ,що після погано буде добре,що ви знаєте багато таких випадків, нехай це буде неправда,але можливо людина трохи відійде. У нас є знайомий ,якому виставили діагноз теж онкології. Спочатку на нього не може було дивитися ,за пару місяців це був живий труп. Але всі підтримували його ,казали що віра в виздоровлення є 90% лікування і ви не повірите 10 років в ремісії. На групі,але живе, його слова що ви вірили і підтримали йому допомогли. Ви самі переконаєтеся як вона виглядає,може не все так як описали вам. А людині нехай Бог пошле одужання,а якщо не вийде то прожити скільки відведено в спокої.
IrinaIrinaIrina 11 червня, 03:50
Дякую за добрі слова. Від Вашого коментаря взагалі віє такою добротою та спокійним тоном якось)…
chernushka 9 червня, 21:46 1
Напроситись в гості - найгірша ідея, можливо людині важко підготуватись до зустрічі, тим паче, що не були близькі друзі. Можна просто по телефону запитати: я дуже хочу тебе підтримати, підкажи, що я можу зробити для тебе?
Коментар видалено
Коментар видалено
IrinaIrinaIrina 11 червня, 03:58
Дуже дякую, chernushka. Це свекор наполягає, що треба їй нанести візит, а чоловік взагалі зовсім не хоче (розумію його причину, зараз пояснювати не буду). Але Ваша порада є досить логічною, делікатною та зрозумілою. Дякую)
mamayulik 9 червня, 22:50
https://youtu.be/xEgb5eBbX-w?si=KB-5L8sIMjevUSJB
mamayulik 9 червня, 22:51 1
Раджу подивитись інтерв'ю Раміни і Віри. І Ви зрозумієте стан та емоції людини, яка бореться з раком.
IrinaIrinaIrina 11 червня, 03:56
Дякую, подивимося
Liudmyla 10 червня, 00:20 1
Є різні люди. Одна знайома захворіла, і при зустрічі завжди хотіла втекти від спілкування, інша навпаки хотіла підтримки і спілкування від друзів та знайомих.
Коментар видалено
Коментар видалено
IrinaIrinaIrina 11 червня, 03:57
Дякую за Ваш коментар.
Так, напевно треба спочатку обовʼязково дізнатися, чого саме хоче сама людина.
Kate__1 10 червня, 20:37
Гаряча лінія"Варто жити", рекомендую. Працюють гарні спеціалісти, я консультувалася у схожому питанні
IrinaIrinaIrina 11 червня, 04:05
Дякую!
IrinaIrinaIrina 11 червня, 04:14
Antonina, дуже дякую за Ваш коментар та за конкретні поради, наприклад стосовно їжі.
Ви психолог? Соц. робітник?)
Мені здається, що там досить важка ситуація морально. Сина не стало декілька років тому, від цієї ж хвороби, коли йому ще і 39 не було. Внуків немає. Залишається лише її чоловік (також майже 75, напевно) та колишня невістка, з котрою у сина під кінець були дуже токсичні та складні відношення (але і в неї близьких родичів практично не було, то він не хотів її на вулицю виганяти, та навіть попросив батьків після його кінця турбуватися про неї, бо і щасливі роки були в них разом).
З фінансами там усе в порядку.