Доброго дня дорогенькі, пишу сюди до вас щоб погооворити, виговоритись, спробувати розібратись або знайти чітке вірне рішення. Проживаємо з батьками (моїми батьками) з моїм чоловіком та дорослою донькою вже 15 років, так доволі довго, розумію. Давно хочеться мати своє житло, але на разі це зараз доволі складно а то і не реально( і приходиться жити двом родинам разом під однією кришею. Чоловік останнім часом, став не говорити з батьками, привітався і все, без зайвих слів (після конфлікту який стався між нами), вони втрутились і пішло все шкереберть. Мама завжди питає що сталось, починаються сльози з її сторони, і починається: що я вам зробила? ти мене не любиш, і т.д. (це про мене)
Я дуже морально та психологічно стомлена від цього всього, мені важко розриватись між ними, чим далі тим мені стає все складніше. Якщо раніше вони могли посваритись то на наступный день, ставало все як було, мирились, а зараз вже не так.
Чоловік каже все йдемо знімати, пошло воно все на х...
А мені і сумно з однієї сторони, не хочу я зі скандалом переїздити, я б хотіла при мирній обстановці, спокійно взяти і переїхати жити окремо вже. Не знаю, можливо всі втомились вже, не знаю..
Мені не хотеться сваритись з батьками, вони мої рідні люди, ну не можу я так. Так хочеться мирно жити. Тим паче саме зараз дуже хворіє мама, проходить хімію і хотілось бути поруч...
А тут сварки чоловіка з батьками, хоч розірвись на частини.
Боже як я стомилась(
mama_Tanya 27 травня, 17:57 44
Переїдете, і згодом помиретеся. А якщо спочатку помиритеся, то вже не переїдете і постійно будете кататися на цих емоційних качелях.
Mytya 27 травня, 18:10 12
Брати в переїздити якщо вам важлива ваша сім'я
IRINA_F 27 травня, 18:15 37
1000 % - уходите на квартиру! Вы извините, но молода родина - це 2-3 руки після одруження, а вы жизнь свою проводите не свободно(
Как часто вы можете оставаться дома с мужем вдвоём? Какая площадь дома? Звукоизоляция? И даже если со всем этим ок, вот поверьте, вы заживёте по-другому, когда останетесь сами!) Муж почувствует себя лучше, хозяином. Лучше что-то не съесть сэкономить, но уйти в отдельное жилье.
Коментар видалено
Коментар видалено
sar878 28 травня, 09:30
Дякую за вашу відповідь! Прислухаюсь і буду приймати рішення яке вже давно треба було прийняти.
Коментар видалено
rozetka 27 травня, 18:40 1
Завжди вважала і вважаю, що якщо досі Ви з ними, значить, не втомилися, Ви ж не дерево, не подобається, з'їжджайте. Я чомусь впевнена, Вам сподобається, нудьгуватимете, зустрічатиметеся, і всім буде добре, у мене є такий досвід, знаю, що говорю)
Juliaa88 27 травня, 18:48 17
Прежде чем уходить, подготовьте родителей. Поговорите с мамой. А то так получается, что вы с мужем прожили у них больше 15 лет, им может еще тяжелее, чем мужу вашему жить с вами. Но уходить нормально, без хлопанья дверью. Муж пусть как хочет, но вы должны найти нужные слова для родителей. Ну и почаще приходить к ним с дочкой.
sar878 28 травня, 09:35 1
Звичайно, знаю що і їм буде важко усвідомити що ми переїжджаємо бо жити разом стільки років, це не 3 роки наприклад. Їм треба самим ще зрозуміти що ми виросли і нам треба йти, і ніхто нікого любити не перестане. Я завжди буду поряд, тільки трошки окремо
EvgeniaEvgenia 28 травня, 14:00 9
О Божечки… та це не ви з чоловіком виросли… вже ваша дитина виросла! Час дорослішати головою:wink:
Мирно і з любовʼю переїздіть. А мама поманіпулює та заспокоїться з часом. І все буде добре)
А ще дайте собі відповідь на питання: де б Ви хотіли, щоб через 20 років жила Ваша дочка? Одразу отримаєте відповідь про свою внутрішню пуповину.
Torri 28 травня, 14:05 4
Час подорослішати)) то ще десяток років піде:wink:, бо автор і досі мамина. Тут треба чітко собі зрозуміти, чи втратити чоловіка, чи далі в зоні батьків жити.
Juliaa88 27 травня, 18:52 3
Ну и нужно понять, что муж вам не помощник, и принять это. Когда мама заболела, он теперь убежать хочет, до этого вроде его все и устраивало.
JuliaSha 28 травня, 14:02 5
Если у мамы сейчас эмоциональные качели и манипуляции - то мужу и тяжело это тоже переносить. Если б это была свекровь -то тоже не каждый смог бы выдержать.
Torri 27 травня, 20:29 11
А чому молода родина? Це не батько дитини?
Rita_Rita 28 травня, 10:10 2
Вас же реально ніхто не хоче образити
Ви просто не уявляєте наскільки це круто жити самим
Я просто жила з свекрухою, на 2 місяці вистачило нас з чоловіком
Вас підштовхують відчути справжнє життя
sar878 28 травня, 10:25
Я дуже хочу жити сама, але як згадаю коли я говорю мамі що зʼїдемо то вона прям в сльози і пішло поїхало. А тут ще її стан зараз. Не хочу робити їй боляче, хоча і розумію і їй буде легше, вона видно і сама цього не розуміє.
Ні в якому разі я не думаю за образи) Я нормальна людина і все розумію.
Rossa 28 травня, 10:34 1
Знімайте квартиру поряд, чоловік йде з дитиною, ви частково тут , частково там перші пару тижнів. Привчайте маму до того, що ви є поряд, але ви окрема родина... Один день і ніч без вас, потім пару ночей без вас.... Розгризайте пуповину
Коментар видалено
Коментар видалено
Cherry 28 травня, 07:09 4
Вибачте, а хто ви є для тещі та тестя?
Коментар видалено
Rita_Rita 28 травня, 08:27 1
Я думаю якщо складно, потрібно переїдати, то так і здуріти можна
Для мене люди які можуть стільки жити в чужій домівці, як монети, з однієї сторони я захоплююсь ними, а з другої сторони я не розумію, як за роки чоловікові не постаратись щось змінити щоб була змога ту квартиру зняти
sar878 28 травня, 10:06
Ні, не велике. Квартира.
Де в кожного по кімнаті.
Rita_Rita 28 травня, 10:11
Ну, нема де загубитись в разі хочу побути на самоті бо 5 ро дорослих
Rita_Rita 28 травня, 10:13 1
Ну і фактично 2 сім'ї
Бо коли мама, тато і троє дітей, то геть інша ситуація
Emma____ 28 травня, 08:55 1
Переехать и все наладится. Добавить больше нечего
Nirvanka 28 травня, 08:57 1
Норм ситуація, я за те щоб всі висловились, переїхати з миром, у кожного своє життя, ніхто не втручаєтся з порадами
Ameli 28 травня, 09:14 14
Молода родина то в 18 років, а ви вже дорослі люди. Вам багато порад дали вище, переїздити не означає зіпсувати стосунки з батьками, може їм теж давно хочеться жити самим в тиші та спокої. Але оце хай йде все на.... Від чоловіка. Тут є питаннячка.
sar878 28 травня, 09:43
Дякую за відповідь!
Chuchasonya 28 травня, 09:31 2
Можна переіхати не зіпсувавши стосунки з батьками, було б бажання. А от чоловік ваш- то звісно ваша справа, але, яек на мене, то був би він звільнений вже через рік сумісного проживання з батьками. Чоловік- на те чоловік, аби вирішувати такі глобальні питання, а не для меблів чи для продовження роду. Вибачте, але висловлюю те, що думаю.
Profesora 28 травня, 09:38 22
Молода родина:grin: та у вас через років п'ять вже можуть онуки бути, а ви все молода родина. Я так розумію, ви десь застрягли у власному пубертаті, і трохи плутаєтесь в реальності. Якщо до сих пір не виникло бажання бути хазяйкою на власній кухні і у власному житті. Оця всі лірика, що у нас все зашибісь, а оце чогось чоловік почав вийобуватись, говорить про те, що ви були і будете на все ваше життя людиною, яка не в змозі перерізати пуповину. Бо зручно, страшно, не хочеться хабатіться і брати відповідальність за власне життя. Бо якщо і зараз, коли вже реальність волає Астанавість, переїдь нарешті, ви все одно питаєте кашалот, ну тобто чужих тіток, а чи є життя у зйомній квартирі і без підтирання дорослій тьоті жопи. Є:wink: і воно прекрасне своєю незалежністю. Я не знаю, чого ваш чоловік вирішив жити 15 років в кастрованому варіанті, бо наче кожен притомний хлоп хоче свій барліг, то вже ваша справа, але на 4му десятку питати, що робити, переїжджати у власне життя чи ні... Вам я думаю тре з собою серйозно говорити, що там у вас в голові.
Profesora 28 травня, 12:30 9
Вас без перекладача важко читати, а перекладач до вас не видали, от такий затик.
Alex_Raby 28 травня, 12:41 9
це точно) на давньославянській пише, чи на вигаданій мові
Profesora 28 травня, 12:49 6
Унікальна жінка, що там сказати)))
Justyna 28 травня, 10:40 11
2 рази перечитала, шукаючи молоду родину ) боже, 15 років жити з батьками! В мене не вкладається в голові )
sar878 28 травня, 11:03
Це життя) Мені самій не віриться, час швидко пройшов
sar878 28 травня, 11:06
Видалила я те слово молода родина)))
А то дійсно не дуже вже і молода)))
То ми молоді)
Rita_Rita 28 травня, 11:30 7
Ви може і молоді, фізично і духовно, але шлюб ваш довгий, от точно не молодий, у вас донька підліток
Julia_2014 28 травня, 13:25 3
З власного досвіду. Жили разом з мамою - постійні сварки, хлопання дверима, не розмовляли по півроку живучи в одній квартирі...
Переїхали, спокійно і без скандалу, просто зняли будинок. Зараз я улюблена донька, чоловік - улюблений зять)))
Ми в будь-який час можемо приїхати в ту квартиру (частина моя, ключі є, замки ніхто не міняв), є наша кімната, наші речі... А в новому, хоч і орендованому будинку, я сама собі господиня, що хочу і як хочу так і роблю.
LanaFlower 28 травня, 14:09 12
Ми прожили з мамою чоловіка 6 років,по маленьку будували своє житло, чоловік ніяк не хотів залити свою маму,хоча можна було переїжджати і раніше на рік жити в своїй хаті, але любов до мами була на стільки сильна, поки не втратили дитину на 5 місяці вагітності .В мене стала якась просто апатія до всього,стан такий дурний,що просто жити не хотілося.Я навіть чоловіку нічого не говорила,він мабуть вже зрозумів що мені треба якісь зміни,в один прекрасний день приїхав з роботи і каже поїхали, кажу куди, каже жити в свою хату,я до ночі літала і речі грузила.Його мама канєшно плакала,да куди ви ,да що ви,да поживіть ще до весни.Але ,я щаслива, дякую моєму чоловікові за цей крок.Автору даного посту скажу, зрозумійте свого чоловіка,якби ви жили з його мамою ви вже давно б не жили з нею.Такі речі як відокремлення від своїх батьків, роблять вашого чоловіка господарем вашого дому, навіть нехай зйомного,а вас господинею.Дві господині на кухні не буває,так само і два господара.
Його мама перші часи приходила все на жалість давила і вже й казала що вмирає і швидку викликала , але мій чоловік дуже змінився,він став впевнений, рішучий,ще більше відповідальний,а я просто купаюся в його любові,бо він став любить мене ще більше,цінить нашими дітьми, мною,нашою сім'єю ,ми маємо своє гніздечко і щасливі в йому.
SvFaberlic 30 травня, 21:05
З ким я тільки не жила .....і з батьками, свекрами, бабцею чоловіка...
Зараз 5 років самі....це ,,казка,,.
Якщо вам дорога родина ідіть...біжіть.
Перший шлюб розпався і завдяки свекрусі, бо їх синочка було шкода (випивав).
Ahava 31 травня, 22:23 10
Що я Вам хочу сказати,як любима теща,мама і бабуся)))
Мої діти жили зі мною мабуть років 5,з перервами, ми ні одного разу не посварилися,але і вони і я завжди хотіла окремо,бо це правильно.
Я завжди лишній раз не хотіла шастати їм перед очима,бо розуміла що зять,як би він мене не любив,хоче волі,хоче в трусах по хаті пройтися може))
Я теж лишній раз,не хотіла в холодильник зазирнути,щоб не калатнути чимось,бо вони сплять.
А у Вас ще двоє батьків,то це ще важче і їм і Вам.
Ви дуже на довго затрималися біля них.Вони стомилися,повірте.
Вам вже давно пора вилитіти із гнізда.
Oceanlover 2 червня, 13:12
Хороша ви теща. Всім би такими бути.