...трохи навіяло

Навіяли мені пости сьогоднішні написати свій досвід невеликий .

Я вийшла заміж досить рано , в 20ть, і народила сина . Відносини були молоді, жили у батьків, потім трохи окремо .

Ми розлучилися не тому , що він пив, чи не заробляв, чи мене бив, НІ, ми розвелися , бо нам не хотілося проводити час разом, розмови звелися до побутових питань, кохання просто пройшло...і коли почалися перші сварки - в мене спрацював дзвіночок, що так далі ми будемо лише тонути в негативі .

Після розлучення я як істинна жінка вважала , що він мені все зобов'язаний, бо я йому народила :joy: це не прикол, я серйозно так вважала  )

У всіх своїх невдачах на роботі я звинувачувала його :person_shrugging: ( в тебе більше часу на розвиток і тд, хоча завжди в мене на підхваті були і його батьки і мої ).

А коли він зустрів іншу, то мені здавалося ,що він обділяє сина грошима ( спойлер - ні ). Але в мені сиділа якась обідка, що в нього все складається, а в мене таке собі .

Йшов час, відносини були натягнуті, але сина він любив і любить, вони переписуються, зізвонюються, грають онлайн разом ( наразі колишній в іншій країні ) , коли він був тут, то плюсом  вони зустрічалися по вихідним .

За останній рік ми встигли з колишнім поцапатися із за грошей, бо декілька років все стягувала виконавча, але наразі він за кордоном, а офіційно працює у своєї дружини :speak_no_evil::see_no_evil: зі смішною зп , але при всьому цьому , відносини батька і дитини не змінилися ні на хвилину .

Я жодного разу не дозволила собі щось сказати про його батька погане, зневажливе і тп.

Моя дитина знає , що тато і мама люблять його, і в кожного є кохана людина : у тата дружина, в мене хлопець .

Нещодавно з'явилася дитинка у них , а мій син нянчиться із задоволенням, коли їде до тата .

Тата він бачив вживу три рази за рік останній  : 2 на канікули їздив до нього, 1 тут по місцю декілька днів .

Чи гарні в нас відносини з колишнім ? Я б так не сказала , але для дитини - так ) 

Звичайно мій колишній не називає мене останніми словами, не принижує і тд , але колишні на те і колишні, що дружби бути не може , але батьками ми є назавжди .

Нехай де він є , я підтримуватиму їх зв'язок , а якщо він обірветься з часом, то це рішення буде вже мого дорослого сина .

Свої обідки я відпустила і зайнялася своїм життям і тоді мені реально стало легше ) та й трохи стадо виходити і по роботі і в особистому житті ) бо колишній чоловік не має бути у вашому житті, у вашому житті може бути лише батько вашої дитини ,інші відносини з цією людиною вас більше зв'язувати не повинні )))

 

 

 

49 коментарів

  • Llizard 18 квітня, 18:50 7

    Ой, я пам'ятаю Вашу тему, з якою Ви колись увірвалися в Клуб і добряче його сколихнули :-D тими аліментами і новою сім'єю колишнього..)

  • Tanyssshhhka 18 квітня, 20:26 2

    Ага)))) нє, я і залишилась місцями трохи шалена, але я працюю над цим :joy:

  • Mariia_k 18 квітня, 19:30

    Ми ось так само приблизно з першим чоловіком виростили старшого сина - я ніколи не казала погано про нього, у нього були недоліки які не виправив ні другий, ні третій шлюб, але якось третя дружина справляється.
    Все насправді налагодилося, коли я зустріла другого чоловіка, сину було 6 років тоді. І навіть те, що перший чоловік більше 500 грн в місяць на сина мені ніколи не давав, я відпустила - заробляла сама. Але сину він завжди був і є батьком, син завжди їздив до нього і його родини.

  • Tanyssshhhka 18 квітня, 20:29

    Другий раз поки не кликали заміж ))) мене робота якось " заспокоїла " , може тому що вона мені подобається дуже

  • Mariia_k 18 квітня, 21:31 2

    @Tanyssshhhka ще не вечір, як захочете, то підете).

  • Tanyssshhhka 19 квітня, 06:48

    @Mariia_k :heart:

  • Steen 18 квітня, 19:43 5

    Ви велика молодець, бо відпустили 'обідки'! Тепер і дихати легше, перевірено на собі)

  • Tanyssshhhka 18 квітня, 20:30 1

    це все все одно треба було пережити для досвіду ) напевно, але це не точно :joy:
    Головне, що б нам дихалось вільно ще багато багато рочків )

  • Rita_Rita 18 квітня, 19:43 8

    Блін
    День відвертостей

  • 2 коментаря
  • Tanyssshhhka 18 квітня, 20:31 1

    @Rita_Rita Мені сподобалась активність сьогодні у клубі )

  • Torri 18 квітня, 21:55

    @Tanyssshhhka Тут вже стала суєврная, чи добре така жвава активність...прям часи Місячного сяйва повернулися

  • Tanyssshhhka 19 квітня, 06:47 1

    @Torri :joy:там ще якийсь коридо затемнень зараз ( я не дуже розбираюсь, але чула )

  • Katusha 18 квітня, 19:46 3

    Я розлучалася не так райдужно, дитина була зовсім малою, у них ще не сформувався міцний зв'язок, батько не спілкується з дитиною, ніяк не допомогає матеріально, якщо честно, то я навіть не знаю де він, чи має нову сім'ю. Батьківських прав я позбавила, для себе чітко розставила ситуацію, що він мені нічого не винен, а винен тільки дитині і це будуть їх відносини або відсутність таких. Шукати його , щоб налагодити стосунки з дитиною теж не буду, бо не бачу сенсу, я ніколи не перешкоджала спілкуванню. На аліменти не подавала, бо він для мене помер, а з мертвих гроші не беру)))

  • Tanyssshhhka 18 квітня, 20:36

    Все вірно написали .
    Якщо б мені сказав колишній, що не хоче спілкуватися чи просто зник - я б не шукала .
    В нас було в нього бажання спілкуватися з дитиною - тому тут з мене лише " не заважати " , а так, ні, не хочеш спілкуватися - не треба .
    Щодо аліментів, підтримую на подачу коли це горетато, тоді коли вони вкрай потрібні , якщо справляєшся сама то ок ( хоча одне мене турбує у такій ситуації, що батько може з'явитися і на аліменти подати на сина, а якщо немає боргу по суду чи виконавчій то значить він їх платив ,але може такої ситуації і не трапиться )

  • Oceanlover 18 квітня, 20:55 7

    Ви виговорились наче. Мені здається, що кризи сімейні певного періоду все ж існують. І саме вони є частими причинами розлучень. Ось настала криза, ні про що говорити, все наче чуже, неприємне, відчуття непотрібності. Якщо нічого з цим не робити - тоді розлучення. Якщо є бажання врятувати сім'ю, то її рятує зазвичай той, хто менш розчарований. Вогонь гасне, а на нього дмухають, він розгорається і стає більшим, ніж був, аж до наступної кризи. Та коли вона настає, в пар вже є досвід, як роздмухати той згасаючий вогонь. Коли є заради чого зберігати сім,ю, криза долається. Коли обоє не хочуть - розлучються.

  • 8 коментарів
  • Tanyssshhhka 19 квітня, 10:38 1

    @Profesora Блін, я не прочитала :joy:

  • Rita_Rita 19 квітня, 11:30

    @Profesora Ага, і перекрутять

  • Rita_Rita 19 квітня, 11:34 3

    @Profesora В житті треба працювати над стосунками з оточуючими, а не тільки на роботі задля грошей

  • H_elga 18 квітня, 21:42

    У мене де в чому схожа ситуація. Те, що розійдемося, розуміли давно, якось дружба-спілкування, без кохання, а потім ще різні цілі додалися, була й раніше одна зрада моральна, після того, як не намагалися щось будувати - не було з чого вже. Тому (в порівнянні з багатьма) розійшлись спокійно. Була і в мене "обідка", бо більше підтримувала його і розвиток у його кар'єрі, сама не сиділа без діла, але працювала більше для забезпечення мінімуму, бо все ж час дитині я приділяла 24/7, бабусь-дідусів поруч не було.
    Тому потім було важко, бо працювала по суті на 2 роботах, йому подяка, що страхував із садочком, однозначно став приділяти сину набагато більше часу. Але через пів року потім теж почав працювати за кордоном, тому зустрічі по мінімуму стали. Спілкування теж зменшилося, але залишається нормальним. З того часу ось уже 4 роки минуло.
    І я теж і слова ніколи сину поганого про нього не сказала, та й іншим людям теж. То був мій вибір, ми просто були дуже різними, з різними бажаннями. Він тоді завів собі подружку доволі швидко, але то було чисто для побачень, він говорив типу не сімейний ))) але з початком війни переїхала вона до нього і живуть з її дитиною разом.
    Мені - все одно. До цього прийшла не одразу, багато над собою працювала. Спілкуємося типу нормально. І от на днях почула від сина (майже 10 років), що він знає, що у тата інша сім'я по суті, я в стосунках рік, живемо разом і він бачить, що я щаслива, а мій хлопець говорить з ним і навчає його більше, ніж тато (слова сина, для мене позиція - вони друзі, без нав'язування обов'язків батька).
    Але він (син) сказав, що знає - ми обидвоє його любимо і він радий, що ми з його татом спілкуємося нормально. Я прям не очікувала )) дуже приємно, що в нього такі враження і нормальне сприйняття. Але ми дуже багато разів це обговорювали на початку, говоримо про емоції і почуття. Тому з тієї теми ... І писати не хотілося. 90% залежить від мами і позиції

  • 4 коментаря
  • H_elga 18 квітня, 23:10 3

    @Hungary2705 Узагалі всі люди різні. Тому поради когось іншого в принципі навряд допомагають. Це досвід інших. Я поділилась своїм і яке відображення я бачу в своєму синові. При тому, що він доволі чутливий хлопчик. Якщо поглянути під іншим кутом - я пішла з квартири, жила на орендованій ( та й зараз орендуємо), у колишнього його квартира.
    Допомоги - бабусь, сестер - нікого. З початку війни тільки деякий час у батьків в іншому місті жила, але все одно, батьки працюють. Подруги витягали інколи зі стану, хоча я не з тих, хто жаліється, вони знали й без того і підтримку пропонували. І без вихідних працювала. Місяцями. Зараз теж, може, хотілося б десь чогось з його сторони більшого. І працюю з одним вихідним (але я люблю роботу свою, працюю вдома, до чого дійти теж немало часу й сил забрало) Але - я несу відповідальність за себе і свої вчинки. Також за свою дитину. Силою змінити когось неможливо. Змінити бажання батька проводити з дитиною більше часу - неможливо. Що вкладати в голову дитині - справа кожного.

  • Tanyssshhhka 19 квітня, 07:02 1

    Ви молодець :hugging:

  • Dominika77 24 квітня, 23:30

    @optsale Щось мені за націю якось прикро стало, звичайні ми, не кращі й не гірші... На Заході більш прагматичне ставлення до фінансових відносин, тому вони практикують шлюбні контракти або все рівно через суди вирішують такі питання... А в нас може фінансової грамотності не вистачає (у всіх, і чоловіків, і жінок) і коли кохання минає, то починає все боком вилазити...

  • Коментар видалено

  • Tanyssshhhka 19 квітня, 07:07 1

    Дякую ) працюю над собою )

  • Drama 18 квітня, 23:16

    Ви така молодець!. Вам добре- вас хоч батьки підтримували причому з обох сторін:thumbsup:

  • Tanyssshhhka 19 квітня, 07:06

    Батьки колишнього брали дитину до себе - це так, тут взагалі питань немає, їм дякую.
    Але колишня свекруха не забувала пройтися по мені при будь якій можливості ))))) але це таке . Головне онука люблять

  • Profesora 19 квітня, 09:01

    Таню, я вам казала і кажу))), ви мені дуже подобаєтесь. Я люблю живих жінок))) з освітою. Десь сук, десь примирених, але таких в яких от така прагматична раціональність перемагає. Бо зазвичай це з усіх боків краще мати холодний разум, це і гроші, і здоров'я ментальне дитини. А ще у вас є дуже гарна якість, ви вмієте слухати))), ну тобто аналіз ваше все, а не брикання рогами.

  • Legendovna 19 квітня, 11:32 4

    Читаю та гадаю, чи це завжди правильно, нічого поганого про батька не казати? Я теж так вважала, нічого поганого, нехай спілкуються ...але потім зрозуміла,що дитина реально не розуміє, що батько дійсно дуже безвідповідальний, нічого у житті не досягнув. І я от думаю ...а не вийде, що така батькова поведінка буде вважатися нормальною? Я ж намагалась справити хороше враження про батька...це так, тема для роздумів

  • 4 коментаря
  • Antonina777 19 квітня, 13:05 1

    И он будет потом считать, что такое отношение к себе / отсутствие внимания, заботы , помощи, любви - это Нормально, это и значит, что его Любят, потому что для каждого ребенка его папа и мама самые лучшие люди в мире, это пример Как Должно Быть в Идеале / поэтому дети всё равно любят своих родителей садистов , педофилов, абьюзов, они Не знают, что это Плохо.

  • Antonina777 19 квітня, 13:07 2

    Об Отце говорят его Поступки. Как и в принципе о человеке, и о мужчине в частности. А рассказывать.... Это субъективное , личное восприятие. Не всегда соответствующее реальности, работающее в обе стороны/ не всегда он полный дибил, и не всегда такой идеальный.

  • Antonina777 19 квітня, 13:08

    @Tanyssshhhka О папе - да, потом. А модель взаимоотношений между М и Ж , между взрослыми и детьми - до 12 лет максимум.

  • R9bina 19 квітня, 11:42 2

    Дуже добре, що ви подорослішали

  • Svetka82 20 квітня, 16:15 5

    Як мудро і спокійно ви все розклали по поличкам. Я вважаю, що між людьми перед усім повинна бути повага. Коли в суспільстві не навчилися поважати один одного, то виникають суперечки в сімʼях, конфлікти між сусідами, ворожнеча між громадянами, війни і таке інше. Бо кожен вважає, що хтось повинен жити по його правилах. Але ж це не так

  • Tanyssshhhka 21 квітня, 16:56

    підтримую )

Для комментирования нужно войти или зарегистрироваться

Повернутися до Клубу