Привіт. Власне, питання говорить все.
щоб я не робила я всеодно не така. Глянула не так, посміхнулась не так, прибрала не так, не прибрала- бомжара смердюча. Зварила їсти один день норм інший день *хуйню якусь готую. Веду себе як істеричка. Засмутилась- хвора на голову. Каже що мріє розвестись зі мною, але терпить через дітей. Каже, що є кращі за мене, каже що знайде ту, яка буде поважати, любити бо я все роблю не так або не достатньо.я себе вже так засмикала що й сама забула яка я справжня.Живу з цим вже 7 років.
до психолога зверталась і не до однооо- в мені кажуть в один голос що всі проблеми не в мені, і не страшно бути самій аніж з оцим.
але я ніяк не наважуюсь .. І занятись собою і життя заграє новими фарбами.
А я покинути боюся, навіть образи коли обзиває при дітях мені боляче, я плачу, але нічого зробити не можу. Він знає що мене нікому захистити- і тому так.
пробувала піти- пішла, місяць сама протрималась- переслідував на роботу приходив, під квартиру зйомну- прослідкував де я, доганяв на колінах повзав, плакав, казав що дурень що мене прогавив, повірила....зійшлися- в перший же день- "шо, вздумала себе показати королєвою? " і по новому. Тепер боюся йти і по цій причині що знову дам слабинку і зійдемось і тільки людей смішити і себе позорити.
дівчат, хто йшов від аб'юзера, як ви то зробили? Де шукали підтримку?
Oceanlover 18 квітня, 10:42 8
Потерпілим від домашнього насилля жінкам є куди йти. Нині в Україні функціонує понад 30 шелтерів — притулків, де українкам та їхнім дітям надають прихисток від тиранів.
Шелтери — анонімні, їхні адреси знають лише соцпрацівники та волонтери. І нині їх потребує все більше жінок.
"Але ж ваш чоловік не тиран, правда? Він всього лише вбиває вас як особистість. І взагалі, може ви себе накрутили? І на людях він нормальний. І діти його люблять. То й що, що мама їхня страждає від батька - таке, жінка-істеричка, чи й не королева, переживе. Ну засвоять діти, що таке ставлення до мамки і жінки нормальне, ну виростуть такими ж, нічого страшного? Якось переживуть. Стерпится-слюбится? А шо люди скажуть, він же не б'є?"
Azalia 18 квітня, 12:14 1
+++
edina 18 квітня, 11:28 3
Який психолог міг сказати що проблема не в вас?
Ви знаходитесь в ролі жертви і це ваш вибір.
Почитайте про трикутник Карпмана, співзалежні відносини. Знайдіть гарного психолога. Полюбіть себе і йдіть від того покидька поки не пізно.
Drama 18 квітня, 23:02
За роль жертви психолог теж казав, і ми пропрацьовували цей стан, але він повертається
Azalia 19 квітня, 09:39 1
Потому, что Вы не хотите меняться .
Коментар видалено
Rita_Rita 18 квітня, 12:04 2
Мені підозріло новий акаунт
Але читати це все страшно бо це реалії в багатьох сім'ях
samsanty 18 квітня, 12:06 4
Про таке рідко хочуть писати з основного
Коментар видалено
Drama 18 квітня, 14:55
Я читаю і плачу. Мене вчили бути доброю, поступитися, поділитися. А якщо показувала нерви- ти диви голос прорізався.
Дякую вам.
Коментар видалено
Drama 18 квітня, 16:27
І чого вас «уєсосять тут в клубі в коментарях? Ви крута. Дякую вам за написане. Блядь, до мене тільки доходити почало що тільки діти мене люблять по справжньому, просто так бо більше любові я не відчувала ні від батьків ні від попередніх відносин. Не жалію себе, просто аналізую зараз.
Chuchasonya 18 квітня, 12:54 4
Я не психолог, але оте ваше " Тепер боюся йти і по цій причині що знову дам слабинку і зійдемось і тільки людей смішити і себе позорити." говорить про те, що проблема саме в вас. Ніякі спеціалісти вам не допоможуть, бо ви не хочете нікуди йти, вам зручно бути жертвою. Мені вас не шкода, взагалі не шкода жінок, які чіпляються за пісюн і взагалі не думають про майбутнє своіх дітей. Сподіваюсь, він вас хоч матеріально забезпечує на всі 100%, так хоч діти не голодні сидять, поки мама переживає, яка ще дурепа за той пісюн триматися буде.
Margood 18 квітня, 13:27 3
Люба автор, у вас зараз такий період що потрібно вирішувати як вам жити надалі. Чи хочете ви усе життя мати такі хворі стосунки і бути завжди винною або другого сорту. Звісно ніхто не може прийняти рішення за вас. Але подивиться що ви маєте ( квартира, дім, авто), чи вистачить вам вашої зарплатні щоб жити наодинці з дітьми, чи усе добре з роботою. Зараз слушний момент змінити своє життя: ви можете навіть поїхати закордон з дітьми ( дозвіл від батька не потрібен) і нашкодити життя там. Усе залежить тільки від вас. Якщо потрібно дієві поради як наважиться пишіть у приватні - розповім мій досвід.
Drama 18 квітня, 13:30 1
Пишу
Arlana 18 квітня, 13:29 4
Якщо не можете самі, а ви не можете, то зверніться по допомогу. Не просто пораду, а конкретну допомогу для жінок в такій ситуації, благо центрів, які можуть підтримати існує достатньо.
Ви ж прекрасно розумієте, що саме треба робити, але ви не розумієте, що будете робити потім, після того як підете, для вас ця незрозумілість важча самого абюзу. Продумайте план, якщо не хочете в центр. Прямо такий конкретний покроковий план, навіть деталі пропишіть собі. А потім ще один запасний.
Не памʼятаю дослівно, але пригати треба в той момент, коли найстрашніше пригнути. Подумайте над цим, ну і за дітей подумайте. Найстрашніше, що вони можуть звикнути і думати, що все, що відбувається, то нормально.
Бажаю відважитись:heart:
veronika2012 18 квітня, 14:57 2
Все просто. Розлучилась і знайшла нормально чоловіка.
Arlana 18 квітня, 16:02 4
Ви пропустили посередині один важливий крок - розібралась в собі, пропрацювала це все, може навіть зі спеціалістом, бо в людини точно травма психологічна і знайти нормального чоловіка буде важко
Zhadana 21 квітня, 00:05
+++, крок, який займає роки.
Подруга мала подібний, як у автора, досвід, але без дітей.
Zhadana 21 квітня, 00:11
У подруги пішло на роботу з психологами приблизно половину того часу, скільки вона була з аб'юзером.
Olga_Gris 18 квітня, 16:07
Ви з Хмельницького? Там є центр допомоги сім'ї та молоді. Психолог безкоштовно. Дадуть підтримку з контактами. Вам треба тікати. Почитайте книгу Таня Танк "бойся, я с тобой". У вас типовий психопат. Ці всі звинувачення , емоційні гойдалки. Він руйнує вас, і ви не вірите, що зможете вижити без нього. Але зможете!
Olga_Gris 18 квітня, 16:08
Чи є хтось, хто може підтримати вас на початку? З холодною головою?
Mariya1981 18 квітня, 18:33 1
А представьте,каково в этом всем жить вашим детям,что у них в памяти останется- отец- тиран и мать,которая это все допустила...
Лучше никак,чем так.
Извините,если это много лет,то вас не жалко.Детей жалко.
Моей знакомой помогло вызвать полицию разок,одумался " боец".
marinelle 18 квітня, 18:43
Прочитайте книгу Інни Литвиненко " Министерство успеха", там про аб"юзерів гарно написано, навряд чи після прочитаного у Вас з"являться сумніви піти чи залишитись. Успіхів Вам!!!
Drama 18 квітня, 23:03
Дякую, я почала читати опис і прослухала частину на ютюб- книга сильна.
Liliya123 18 квітня, 18:43
В мене подружка так терпіла-терпіла, ще це чмо і бив її. А потом вона почала помічати, що дитина стає нервовою та копіювання батька в поведінці.
І одного разу вона вирішила і все! Заради дитини!
Liudmyla 18 квітня, 22:06
Не готовте та не прибирайте, займайтеся тільки собою та дітьми. Зробіть вигляд, що його просто не існує. В мене інша ситуація, відносин не має, стали чужі, але жодного разу не обізвав і претензій що щось не так по дому не було. Хочу готую, хочу ні, сам іде і готує.
Drama 18 квітня, 23:04
Дякую. Я поки таку позицію і взяла бо всеодно щоб не робила все не так- а так хоч не так обідно.
Unitra 19 квітня, 23:40 4
Зараз є чудова можливість для жінок, які потерпають від чоловіків. Поїхати, хоча б на деякий час, за кордон. Відпочити морально, розібратися в собі. Зрозуміти, чи тоскуєш, чи ще хочеш з ним жити. Більшість не вертаються. Розлучаються віддалено. Живуть з дітьми спокійним розміреним життям. Автор, бажаю вам спокою.
natali111 21 квітня, 20:07 3
Ну якщо вам подобається отруювати собі життя, то що ж, продовжуйте в тому ж дусі. Але, повірте, вас це здоровішою не зробить, це потім негативно позначиться на вашому здоров'ї а може й ще щось гірше якщо доведе. Всі оті поради -" не звертай уваги на нього", " не готуй йому" , "займайся тільки собою", не дієві. Бо це, вибачте гаменце, буде ходити, маячити перед вами, чіпляти вас, гундіти і продовжувати отруювати вам життя. І ви все одно будете на це реагувати, нервуватися і погано себе почувати. Не тягніть ляму - це не вихід. Повірте, в дуже багатьох випадках краще одній, чим жити з токсичною людиною. Адже не зря кажуть, що з чоловіком має бути добре, а погано можна жити і без чоловіка. Якщо наважитесь, то на початку буде трохи хреновенько але потім попустить, у вас відкриються очі і ви зрозумієте хто є хто. Також, якщо у вас є діти, то подумайте ще і за них, бо їхнє "наблюдєніє" таких сімейних стосунків між татом і мамою також може накласти відбиток на їхні відносини в їх сім'ях в майбутньому, особливо якщо є дівчинка. Ви ж не хочете, щоб вона колись не дай бог знайшла собі чоловіка схожого на вашого, і теж терпіла такі відносини, бо вважала що так і потрібно, адже мама ж терпіла... Тому робіть висновки. І ваші з чоловіком відносини, це не про любов, це ствердження однієї особи за рахунок іншої і не більше.
Viktorivna11 21 квітня, 22:20 2
а я розлучилась, хто давно бачив теж мої теми в курсі всього, через 30 днів мають видати свідоцтво про розлучення і щаслива. Залишилось поділити квартиру і все. Я б радила йти від такої людини, люди не міняються.............
Olja2222 16 травня, 17:35
Як я вас розумію..в мене теж така ситуація,але прожила я з ним всього 2,6 роки,до того ще 7 років жили окремо,приїзжав раз на місяць до дитини. Він любить щоб все було по його,міг обізвали,любив повчати,чіплятися до дрібниць... Коли я переїхала до нього на арендовану квартиру то почався жах, тобто якщо я висловлюю свою думку то мені з матами затикають рота ,3 рази за ці 2,6 роки піднімав руку,2 рази коли в мене була температура 39,а один раз я прийшла з нічної зміни ,збирала малу в школу ,не могла найти пояс ,почала вияснити,так він озвірів, підбіг до мене схватив мене за шию,и швирнув на ліжко,але я не долетіла а вдарилась попереком об деревяшку,я тиждень не могла рухатись,був забій і перелом хребця..
Так він заробляє гарні гроші,це один +
Зараз я чекаю кінця травня і їду з дитиною додому.
Olja2222 16 травня, 17:37
Він навіть не просив пробачення, один раз промовив що не хотів ,щоб так вийшло ,а потім казав ,що сама винна ,не...уй рота відкривати
Olja2222 16 травня, 17:39
Самооцінка практично на нулі...
Терпіла постійні приниження, що (тупа ,нічого не розумію, несу бред,мені лікуватись треба)