Про навчання: Батьки працьовитих та відповідальних підлітків, до вас питання) Зайдіть, будь ласка!)

Яким чином вам вдається або вдалося такого досягти?) Про особистий приклад то ясно, але ж ми уходимо на роботу, або працюємо вдома, та діти не бачать наскільки сконцентровано і тяжко (або навпаки) ми працюємо і заробляємо гроші.

І окреме питання -- чи є якісь фрази, вирази або приклади, котрі, як вам здається, мали ефект чи якось вплинули на ваших дітей?

Може ви придумали взагалі щось інше та ефективне, тоді поділіться досвідом, будь ласка. Бо в нас щось чим далі, тим складніше, а у нас ще увесь підлітковий період попереду.

Питання, більше всього, відповідальністі за навчання та оцінки!

Усім дякую за ідеї.

67 коментарів

  • Nana8 16 січня, 12:50 3

    Даже не знаю, що вам і сказати....В мене два сина. Один суперактивний, аж занадто як на мене, іноді. А інший - повна протилежність, суперпасивний, говориш йому, говориш...ех.

  • SSSSS 16 січня, 13:35 3

    Так само. Двоє дітей. Виховання однакове. Одне супер віповідальне, іншому аби подукувати. Вони такі, як є)

  • SSSSS 16 січня, 13:35

    @SSSSS Подуркувати

  • klausS 16 січня, 13:05

    11 років ще напевно не перехідний вік, але в дочки вже були місячні і всі витікаючі перепади настрою і тд)))
    не можу сказати, що прям тяжко.
    вона в мене сама по собі спокійна і якось з самого дитинства було поставлено, що в кожного своя робота - в мене і тата своя що по дому, що звичайна і в неї своя до якої має відноситись відповідально. За уроками ніколи не сиділа - не зробила - вона отримала 2 і від вчителя крики, а не я. Отак якось і пішло
    зараз 5й клас закінчила чверть на 10-11 - тато дав 1000грн - відкладає собі на ремонт телефону. Знов таки - сама розбила, сама збирай і ремотуй.
    а взагалі вони ж всі такі різні))) немаж нажаль якогось одного підходу до всіх

  • Chuchasonya 16 січня, 13:12 15

    У мене є знайомі, мають двох підлітків. Діти- фантастичні, я в шоці від виховання. А І все було добре поки один не відчибучив таке, що батьки від сорому ледь не зітлили. Немає ідеальних людей, кожен проживає своє життя, у кожного свій характер. Не вірю, що існують ідеальні діти)

  • Arlana 16 січня, 13:23 7

    Згідна. Лишень батьки знають, що їхні ідеальні діти витворяють. Мої діти зі сторони справді ідеальні, розумні, виховані, але це лишень одна сторона їх особистості і завжди, з кожним з них поряд сварки, непорозуміння, мої сльози і чоловікові нерви.
    А характер дає своє і всі твої старання корелює))

  • ulvina 16 січня, 16:31

    @Arlana Це точно ) Моя в школі була ідеальна до цього року(7 кл) ,тільки я з чоловіком знала ,що в неї характер дуже складний .А в цьому році,як вона говорить їй набридло бути гарною дівчинкою,то всі вчителі в шоці .А вона говорить ,що їй подобається бути в центрі уваги і з нею тепер всі хотять товаришувати.За всі шість років мені не дзвонили вчителі і не викликали в школу ні разу.За ці пів року кожного місяця і це я не рахую,що бувало мене не викликали,а тільки її.

  • Arlana 16 січня, 20:39

    @ulvina Знайомо, в мене самої таке було. Бути хорошою втомлює.
    Я нещодавно ходила на збори до сина в школу, бо випускний клас, екзамени. Ніяковіла розмовляючи з вчителями, але від того, що сина вихваляли та захоплювались його успіхами. Вони не дуже звикли, що діти прямо таки хочуть вчитись чи люблять математику:smile: Але підійшли до вчительки релігії і він їй прямим текстом заявив, що релігію терпіти не може і тут я вже почервоніла з іншої причини.
    А головне, що ніхто не знає, що цей «геній» влаштовує вдома зі своїм характером))

  • Svan1 16 січня, 13:24

    Маю два сина дуже допомогли тренування в секціях. Відповідальність, підтримка, комунікабельність, дисциплінованість, цілеспрямованість , працьовитість.
    Гроші... я з самого початку з чоловіком домовилася,що гроші не ховаємо від дітей, " заборонені плоди солодкі" . Тут спрацював особистий слід,мої батьки завжди ховали.

  • 8 коментарів
  • Chuchasonya 16 січня, 14:09

    @Svan1 Так і я про це вам кажу)

  • Tovar4ik 16 січня, 14:57 2

    @Chuchasonya Мабудь якась подла людина була поруч з племiнником, яка зробила всi умови для такого жаху...

  • Chuchasonya 16 січня, 15:03

    @Tovar4ik Та ні! Сам вляпався) Розумна людина, поіхала відпочивати.... А в Таі строки дають дивні- кому 50 років, кому 100 років))) Ну, перш ніж
    кудись іхати, особливо в екзотичні краіни- треба таки багато чого дізнатися, особливо по законодавству, тим паче хлопець- гордість сім і , такий розумний) Зараз звичайно він дорослий, вже має родину і свій бізнес, не чудить, але ж своє відчудив.
    І , якщо чесно, вважаю, що ніхто не має відповідати за дивні вчинки діточок, тобто, навіть якщо був поруч друг, який начебто допоміг начудити- кожен має своєю головою мислити.

  • bondar_vv 16 січня, 13:51 9

    У мене доньки...
    Коли старша була мала я її нічого не просила допомагати чи робити... В першу чергу тому, що вона мала і не зробить те якісно. А часу переробляти у мене не було... то ж все сама... Вона максимум сміття виносила і в себе на столі прибирала. Прибирання дому пробували влаштовувати разом. Потім навчання, гуртки та репетитори...знову я її не просила... потім поїхала з дому на навчання. А коли повернулася... то я була у шоці... вона нічого і не вміє, і не хоче...
    А прийшов її час... вона стала жити окремо з хлопцем. Мають велику квартиру , велику кухню...І о диво...Вона з усім справляється. В подарунок просить пилосос))). І борщі варить, і торти пече)))
    Тому , вважаю, що всі різні...І у кожного свій час...

  • 16 коментарів
  • Chuchasonya 18 січня, 11:53 2

    @Kris140 А якщо вона буде викладати у Дрезденській вищій школі музики? Або гратиме у Лондонському симфонічному оркестрі?Або стане клавішніком у відомому гурті? Ви не бачите, бо це не ваш шлях, а іі. Мій брат і саксофон- то єдине ціле, він нічого іншого не вміє, але як він вміє грати....

  • natajnna 18 січня, 16:14

    @Chuchasonya А є в брата саксофоніста на ютубі канал, щоб послухати?

  • Kris140 18 січня, 21:21

    @Chuchasonya Я приблизно так і міркую. І не агітую і не відмовляю. Взагалі, чудово, коли у людини є захоплення і певна мета, хоча і не дуже чітка, в звʼязку з браком життєвого досвіду.

  • Elena20071980 16 січня, 15:36

    Дві доньки. Ніколи нічого не примушувала робити. Старша вчиться сама, середній бал у школі -9. Це без репетиторів і без нашої допомоги. Молодша до восьмого класу була відмінницею, вона сама цього хотіла...а потім їй це набридло...перейшла у нову школу бо ми переїхали...теперь ось має 7 балів по алгебрі...сама засмучена, але нічого не хоче робити. Я не сварю, бо знаю як це тяжко міняти школу. Сама я працюю вдома онлайн і вони бачать,що я працюю і о сьомій ранку і у восьмій вечора. Молодша все це бачить і не хоче бути такою відповідальною.... напевно, я для неї зараз поганий приклад, бо в мене зовсім не має часу на сім'ю(

  • Ahava 16 січня, 17:05 7

    З дитинства,мама примушувала до роботи. Картоплю садити, грядки полоти,прибирати,худобу пасти.Корову я доїла з 7 років. Ну і лупцювала нас із сестрою не по ,,децкі,,))і на горосі,або солі, ми стояли майже через день,за любу провину.В мене було таке враження що я не рідна.І при тому ми завжди слухали,які ми ледачі і як ми думаємо на світі жити.
    Тому я заріклася,коли в мене будуть діти,все буде по іншому.І так і було.Я ніколи не заставляла нічого робити,тільки якщо є бажання.Мені було достатньо,що вона добре вчилася і не робила збитків.Ну і тяга до чистоти в неї була,то в кімнаті завжди було чисто.Їсти вона взагалі не вміла готувати,аж поки не вийшла заміж.
    Але як вона готує зараз))
    Я думаю що гена па льцем не задавиш)) і якщо це заложено,то прийде час і все буде.А якщо не дано,то ти виховуй,не виховуй,толку не буде.
    В дитини має бути дитинство,перш за все,а життя все розставить на свої місця.

  • bondar_vv 16 січня, 17:12 8

    ++ Отак і я. Всьому свій час.
    Я не хочу аби мої діти думали , що я їм не рідна. Бо в мене такі думки були.

  • Fialka345 16 січня, 17:29

    Маю вже дорослу дитину. І замітила по своєму і по дітях подруг. У кого вдома порядок і чисто , то діти потім починаючи мешкати окремо , вже не можуть по іншому. У них теж і в гуртожитку, і вдома порядок. З

  • Justyna 16 січня, 19:22 1

    Цікаво, я от кімнату прибираю, де всі тусять, а кімнату хлопців ні, тільки коли накричу, то зроблять вигляд, що прибрали і вистачить цього порядку на пару годин. А ви прибирали замість дітей?

  • Kris140 16 січня, 22:06

    @Justyna З раннього дитинства у нас було правило: перед тим, як іти гуляти, а також перед сном ми обовʼязково прибирали іграшки, речі по місцях. Спочатку разом, потім, і дотепер) я кажу типу «я швидко закінчу все на кухні, а ви в кімнаті». Або нагадую прибрати речі, коли самі кудись ідуть.
    Але коли діти самі вдома, мене не завжди зустрічають порядком, все ж таки стимул потрібен.

  • Makaronka 18 січня, 17:20

    @Justyna У мене так само. Двоє синів в одній кімнаті живуть. З порогу вчитися можна, бо і рибальське приладдя, і тапки, і рюкзаки на підлозі....Я не прибираю. Вони мені кажуть що це пацаняча кімната і у них чисто. Тому прибираю нашу з чоловіком кімнату, кухню, санвузол.
    Дітям щодня нагадую про необхідність прибирати. Але толку немає жодного. Та коли мій терпець увірвався, то летять тапки.....рюкзаки ...і все на тимчасово. Наступного дня знову те ж саме.

  • serbova 16 січня, 19:58 3

    Боже, яка чудова тема!!!!! Слухаю!

  • toffee 16 січня, 20:32

    Спорт! А там просять табель в кінці кожного триместру, тому старається.

  • Ludmila36 16 січня, 20:40 1

    Послухаю, маю доньку, майже 12 років. Головна проблема- лінь, не знаю як з нею боротися, чекаю, що переросте) Дякую за тему!

  • Chuchasonya 17 січня, 09:38

    Я зараз коли закипаю стараюсь пригадати себе у цьому віці ( думки, що робила, що бісило), дуже добре мене відпускає, бо я була така сама як моя мала зараз)))

  • Kris140 16 січня, 21:15 1

    Мені здається, наш головний секрет в тому, що ми багато, постійно розмовляємо. З раннього дитинства. Мої діти далеко не ідеальні, але я за них спокійна.
    А що порадити, коли дитина вже виросла, навіть не знаю.

  • samsanty 16 січня, 21:47 6

    А я зі своїм розмовляю, розмовляю. Слухається, погоджується і робить те саме знову :rolling_eyes:. Як об стіну горохом

  • Kris140 16 січня, 21:58 1

    @samsanty Я мала на увазі не розмови на конкретну тему, а в принципі, по все на світі і постійно. Але можливо і ви про те саме).

  • Olga_Gris 19 січня, 16:22

    Згодна слово в слово. Розмова, довіра, прив'язаність , спільні ігри з раннього дитинства - це те, що буде вести дитину за тобою і через 15, 20, 30 років.
    І помиляються - всі. Успіх,це коли 9 раз впав, а 10 разів встав. А щоб встати, інколи треба мотивацію, підтримку, яку можуть дати батьки, якщо в дитини є до них довіра.

  • Emma____ 17 січня, 09:34

    дочь учится на первом курсе, с 1-го класса занималась, учеба у нее в приоритете, я не заставляла и не сидела над ней. Ее цель в школе и сейчас учится учится и еще раз учится. Сын на 3-м курсе, лентяй был со школы. Что не делала толку 0 и только в универе на первом или 2-м курсе стал браться за голову сам и понимать что многое упустил в школе

  • LuLuda 17 січня, 18:27 2

    Завжди був при роботі) ніколи не тинявся без діла.
    В садку була розвиваюча програма: анг, матем, читання, логіка, хореографія....
    В школі також.
    Ще ходив у басейн.
    Ніколи не перевіряла уроки. Завжди питала чи потрібна допомога, чи є складнощі.
    Кожного дня після школи питала, як справи, що було цікавого/нового/...
    В молодшій школі в нас був список добрих справ) бо він в мене трохи зірвиголова)
    Закінчив школу з середнім балом 11.3, вступив в Шевченко на бюджет на економіку.

  • IrynaY 18 січня, 18:08 1

    а можна питання? як оцінки вплинуть на якість його життя?

  • 6 коментарів
  • IrynaY 19 січня, 07:22 2

    @JuliaSha настрочила полотно..потом стерла:) нет желания спорить...
    у меня сын в 10 классе...мне есть, что сказать по поводу школьной программы:) он учит то, что ему сдавать на ЗНО + иностранные языки (ну, тут не школа влияет на его знания, а репетитор)
    если кратко, в наших школах очень много ненужного, что отвлекает от нужного, это если вкратце
    про оценки: сколько у меня в жизни примеров, где отличницы стали посредственными исполнительницами с посредственными зарплатами...и наоборот - учился через пень колоду, а реализовал себя в жизни на отлично

  • JuliaSha 19 січня, 15:19 2

    @IrynaY Я же тоже училась в школе, и мои дети учатся. Я считаю, что человек должен быть всесторонне развит. И программа сейчас в школе намного интереснее, чем была у меня. И заданий им задают намного меньше.
    А по поводу отличников и двоечников - это исключения, подтверждающие правило.
    Если есть невероятный талант (в музыке, искусстве- это единицы), если кто-то по блату устроился в налоговую или стал депутатом - это тоже исключение. Невозможно без знаний быть специалистом.
    Вы бы пошли к врачу, который ничего не знает, или к учителю? А адвоката - двоечника наняли б себя защищать?

  • JuliaSha 19 січня, 15:21 1

    @IrynaY А среди отличников есть и абсолютно не умные люди, у которых знаний даже меньше, чем у тех, кто получал средние оценки (но действительно учился, а оценки были неважны)

Для комментирования нужно войти или зарегистрироваться

Повернутися до Клубу