Маю двох синів 11 та 6 років. І досі не вирішену "проблему" з іграшками.
Поділіться досвідом, будь ласка.
Маємо багато іграшок, які купувались старшому сину. Молодший син грається ними, але старший час від часу виказує: він взяв мою машинку, це мої машинки і т.д.
При цьому ж сам вже не грається таким.
І з одного боку я розумію, що це його і він має на це право. А з іншого - ну не купувати ж таку саму кількість ще й молодшому зараз.
І молодшого жалко, він ніби відчуває що постійно йому можуть висказати, що він взяв.
Поділіться, будь ласка, хто як поводився в таких ситуація? Що придумували?
krutawka 14 липня 2023, 11:03
З народженням молодшого почали купувати порівну, навіть, якщо така іграшка вже була у старшого, все одно купували таку саму чи подібну, яку просив молодший і тоді вони спокійно мінялися. Але завжди йому пояснювала, що у старшого більше іграшок і це нормально, бо він старший, і ці іграшки виключно його, можна домовитися пограти за згодою.
А потім в 14 почалася війна... Старшому на той момент було 9, молодшому 5 і вони опинилися в рівних умовах по чисельності іграшок, що вмістилося до їх рюкзачків.
Зараз "забавкі" коштовні, і купують їх на власний кошт, а ми трохи допомагаємо. Але це все через домовленості: в цьому місяці підкинемо старшому на гітару, в наступному- молодшому на телефон і т.п.
EvgeniaEvgenia 18 липня 2023, 11:29
Порада відкупити - чудова.
Син у мене один, але я працювала в приватному садочку і він часто бував зі мною. А його гори іграшок, з яких виріс, ми відносили туди, бо дома жити було вже ніде) І ось кожен раз він страждав, то моя-моє-мої... не беріть... покладіть... І сльози були, і злість в нього.
І ось ми домовилися з сином продати садочку іграшки, а гроші віддати йому на витрати, щоб купив сам собі що захоче. І спрацювало! Він обрав іграшки, які готовий продати і сам їх відвіз(найулюбленіші залишив собі). Більше цієї проблеми не було, він казав, що то вже іграшки садочка. А син в мене дууууже турбується про те, щоб на ЙОГО речі ніхто не зазіхав)