Девочки, спасибо, уже не надо, поняла, что это отрывок большого стиха.
Доброго вечора всім. Дівчата, дали дитині вірш, вона розстроїлась бо там АЖ 4 строчки. Ми вирішили його трішки продовжити. Якщо ви нам допоможете, буду вдячна:
Моя бабуся Маша
Найкраща у житті
А руки у бабусі
Ну просто золоті.
(Малеча питає: "А що далі?(()
Lialia 24 лютого 2017, 21:46
Пече нам пирижечки та булочки смачни
Весь час у наший хати рулети запашни
Сори нет укр раскладки
megera 24 лютого 2017, 21:48
супер
Foralica 24 лютого 2017, 21:46
смачно приготують, обнимуть та пошють....( нет укр. в компе)
olla_13 24 лютого 2017, 21:47
Бабуся варить борщик, пече нам пирiжки, а посмiшка бабусi йде аж вiд душi.
megera 24 лютого 2017, 21:49
клаас
Lancela 24 лютого 2017, 21:50
Это вам на утренник дали?
Lancela 24 лютого 2017, 21:51
Просто обычно какой-то большой стих разбивают на четверостишья и дают разным детям. если ваша вдруг расскажет дополненное,то немного не сростется с оригинальным продолжением
megera 24 лютого 2017, 21:51
ага(
megera 24 лютого 2017, 21:58
Вы правы. Там есть продолжение, тогда отбой)
Lena4114 24 лютого 2017, 21:56
И мы его учим. В оригинале -Моя бабуся люба....
Наша отказывается так читать, требует бабусю Лену))))
megera 24 лютого 2017, 21:59
Бабусині руки (Лев Квітко)
Я з бабусею своєю
Дружу давно-давно.
І ми,- скажу вам, - з нею
В усьому заодно.
Така моя бабуся –
Найкраща у житті.
А руки ж у бабусі –
Ну просто золоті!
Вони що хочеш вміють,
Скрізь роблять чудеса:
То місять щось, то миють,
Подивишся – краса!
Так товсто мажуть пінку.
Так щедро сиплять мак.
Працюють без спочинку,
А пестять ніжно так.
І в хаті, і на дворі
Пороблять все як слід.
То чистять щось в коморі,
То варять нам обід.
Як смеркне – тіні дивні
Сплітають на стіні:
Казки такі чарівні
Розказують мені.
А там нічник засвітять,
Онучка щоб міцніш спала.
Мабуть, немає в світі
Таких хороших рук!
Taanushka 24 лютого 2017, 22:07
И у нас такой стих, только первые 8 строчек
strekoza 24 лютого 2017, 22:25
Добавка к стиху
Пече вона рум'яні,
Смачненькі пиріжки,
Смачніших ми не іли
Ніколи у житті!
Sladkavihna 24 лютого 2017, 22:27
Я с бабушкой своею
Дружу давным-давно.
Она во всех затеях
Со мною заодно.
Я с ней не знаю скуки,
И все мне любо в ней,
Но бабушкины руки
Люблю всего сильней.
Ах, сколько руки эти
Чудесного творят!
Латают, вяжут, метят,
Все что-то мастерят.
Так толсто мажут пенки,
Так густо сыплют мак,
Так грубо трут ступеньки,
Ласкают нежно так.
Проворные - смотрите,
Готовы день-деньской
Они плясать в корыте,
Шнырять по кладовой.
Настанет вечер - тени
Сплетают на стене
И сказки-сновиденья
Рассказывают мне.
Ко сну ночник засветят -
И тут замолкнут вдруг.
Умней их нет на свете
И нет добрее рук.
Sladkavihna 24 лютого 2017, 22:28
Я это стихотворение знаю в таком варианте)
Tanchik 24 лютого 2017, 22:53
Мой малый на праздник весны очень похожий стих рассказывает:
"Вона- моя бабуся.
Найкраща у житт1.
А руки у бабус1
Ну просто золот1