Всім привіт. Розкажіть, як у вас?
Де були чи є і не наважуєтеся повернутися?
Цікаво, як у кого.
Якщо не повернулися, чи є плани на повернення?
Всім привіт. Розкажіть, як у вас?
Де були чи є і не наважуєтеся повернутися?
Цікаво, як у кого.
Якщо не повернулися, чи є плани на повернення?
Gorlova 16 травня 2023, 12:26 8
Ми із Запоріжжя виїхали у перший день війни, боялися окупації. Пів року провели в Тернополі потім поврнулися і буквально через 2 місяці почались масовані осбстріли, а в Запоріжжі вони просто почали бити по жилим будинкам. Ми зібрались і поїхали у Київ. Чекаємо тепер на контрнаступ. Повернемось коли росіян відкинуть на відстань з якої вони не зможуть обстрілювати такими ракетами які не збиває ППО і навіть не встигає ввімкнутись тривога.
Azalia 16 травня 2023, 12:46
Если все будет хорошо, то 22 мая едем домой
nataliko 16 травня 2023, 12:59 5
З Київа. Повернулись в кінці лютого. Були в Литві. Скучаю. Там скучала за домом, дома скучаю за Литвою. Коли ми їздили в Литву у відпустку і прожили там рік це зовсім різні речі.Перенести б з тих країн, де ми всі побували, найкраще, а особливо мир.
Kowwka 16 травня 2023, 13:12 1
Повернулися ще минулого літа. Були в Польщі.
Причина - " цигани" українські ( сусіди по гуртожитку)та чоловіки вдома( бабуся хотіла до чоловіка, діти до батька)
Kowwka 16 травня 2023, 13:13
Сумуємо, діти питають коли ще поїдемо
Kowwka 16 травня 2023, 13:14 5
Знаю по собі й іншим: в кого немає чоловіка і свого житла в Україні, той не вернеться
Margood 16 травня 2023, 13:19 2
Виїхали на початку війни. Зараз більше року в Німеччині. Вся родина зі мною - мені немає за ким сумувати. Для дитини тут краще. Але є великі проблеми з адаптацією. В для мене, і для сина. Тут є робота. Є житло. Є перспективи. Повертатися не планую. Батькі планують повернутися як війна скінчиться.
Esteer 17 травня 2023, 21:06 1
Мы то в Израиле давно,сейчас соседка по дому у меня Анечка с Харькова,двое деток.Очень дружим с ней.Тоже возвращаться не планирует,дома ее уже нет,работы нет,перспектив нет,здесь уже привыкли,детям нравится,нашли друзей,гоняют в футбол,ходят в еврейскую школу,уже неплохо балакают на иврите.Вижу их часто,видно что им хорошо.Это радует)
Насчет меня,я уж тут столько,это мой дом..Раньше ездила в гости в Украину,каждый год на неделю,сейчас понимаю что пока не поеду...И этот пока не знаю насколько затянется..
elena111 16 травня 2023, 13:21
Не уезжала .город спокойный.а вот жена брата в первый день схватила детей и побежала...в Польшу,потом в Швецию,сейчас в Норвегии.нигде не работала.в Норвегии хочет остаться жить.и дети привыкли.вчера сказала такую новость.власти Норвегии предлагают им 15 тысяч евро в дорогу,если будут уезжать с концами.то есть по 5 тысяч евро на каждого.объяснили тем,что их содержание дороже обходится.вот думаю брешет или нет?
JuliaSha 16 травня 2023, 22:46 5
Живуть, але кожен день мріють повернутися до чоловіка, а не покинула чоловіка, і не планує повертатися
maksim 16 травня 2023, 22:48
Чуже життя -потьомки . Тим паче відносини і війна це випробування серйозне . Взагалі розлучень побільшало , бо люди під час війни здатні на різки кроки .
JuliaSha 17 травня 2023, 08:33
Звичайно. Я ж не знаю, які відносини у них. Може й чоловік у неї не дуже. Але ж коханням там в не пахне(
Viki16 16 травня 2023, 13:33 2
Дома окупація, ми з першого дня війни у Дніпрі. Далі так і не поїхали. По країні не бачу сенсу, по містах літає всюди, глухомань не варіант для мене зовсім. За кордон не хочу.
Коментар видалено
Viki16 16 травня 2023, 19:59
Ми у кумів, а вони за кордоном.
Ptasha 16 травня 2023, 14:00 2
Ми в Німеччині, поки будем тут. Далі по обставинам. Чоловік на передовій, квартира в Києві була орендована, бізнес довелось закрити, тому великого резону повертатися саме зараз немає. Молодша дочка з тяжкою інвалідністю тут відвідує школу, підлітки також по школах, хоча вони додому рвуться. Чекаєм перемогу, потім беремо вирішувати
Valya_Sofy 16 травня 2023, 14:20 3
Я в Нідерландах з донькою з минулого квітня. Ми повертались додому в січні, пробули місяць і поїхали назад. Роботи немає,ціни космічні,а найгірше то звичайно ракети. Коли віїзджали рік назад, планувала місяць пересидіти на західній Україні, але вийшло як вийшло. Спочатку Польща місяць, потім сюди . 2 місяці назад змінили локацію, донька пішла в іншу школу, я на іншу роботу. Звичайно , додому планую повертатись, але коли то буде не знаю. Тут є як плюси так і мінуси, навчання в українській школи відсутнє,те що я сама її вчу і близько не дотягує до шкільної програми,онлайна в нашій школі нема. Дитина вчить нідерландську мова, яка в Україні їй не буде потрібна, якби англійську ,я була би рада. Плюси, то звичайно безпека.
Lydmila408 17 травня 2023, 17:51
Це ж не моя дочка..
Це чоловіка дочка від першого шлюбу.
Lynxx 17 травня 2023, 18:34
Дякую за підтримку.
Lynxx 17 травня 2023, 18:38 6
В мене майже такий самий день, бо чоловік працює повний день, приходить, поїсть і засинає, йому важко, бо інвалідність є. А я дітей до школи, що школи, велосипедом, на роботу, з роботи, по пагазинах, приготувати на загальній кухні, де 24 людини, на гуртки, з гуртків, українська школа онлайн, український коледж (викладання я не кинула)...
Тільки все це ще й не вдома.
Я дуже бажаю вашому чоловіку здоров'я, хай янголи його бережуть, а вам сил.
Всім нам сил.
Katya_Barbaruk 16 травня 2023, 14:32
Залюбки б повернулася, але вже немає куди. Тому вибору нема, починаю жити заново на новому місці. За кордон не виїжджала
zorya 16 травня 2023, 16:30
Це я в Каті питала.
Katya_Barbaruk 16 травня 2023, 20:47
Так, знайшла, чисто випадково. Трохи дорожче, ніж планувала, проте саме в тому районі, же хотіла, тому вважаю що пощастило)
Katya_Barbaruk 16 травня 2023, 20:49 1
Я більш реалістка, і розумію, що то не так швидко буде, як хотілося б, на жаль. Та і таких міст, як наше, сотні. Поки то все станеться, не один і не два роки пройде
Marusia2002 16 травня 2023, 16:49
В этом году появилась надежда, что можно будет вернуться домой. Но блин.( Все адекватные друзья выехали ещё в 14-м. Родня- вата ватная, не общаемся вообще. С февраля прошлого года перемещаемся по Украине.
oollggaa 16 травня 2023, 18:09 1
Виїхали з донькою із Запоріжжя в березні 22. Весь цей час у Німеччині. Чоловіка з перших днів призвали, тому повернемось коли його відпустять. І ще б хоч трошки області повернути, бо дуже все близько. Вдома за чей час були двічі. Сумно: зарплати вниз, ціни догори. Багато виїхало середнього класу, бо дуже помітно "синяків" і пияк. В дитячій лікарні дітей нема, тільки лікарі. Звертайся хоч до кого, без черги будь які спеціалісти. Наше з чоловіком підприємство ледь працює, гроші ну дуже смішні люди отримують. Буде важко...
VitalinkaV 18 травня 2023, 04:11 1
То ви давно були, город повний людей, дітей, авто, на дорогах, тьма, бо я за кермом і, якщо, ще у грудні-січні, вони були полупусті, то, зараз, пробки на Металі, як у старі, добрі часи. Була на "Радузі", пару тижнів тому, у середу, то відчуття було, що я на Анголенко в базарний день, і діточок, дуже, багато, таке ж і в Дубовці.
bondarka 23 травня 2023, 08:57
А зарплати? Ціни? Як жити?
Коментар видалено
panya 16 травня 2023, 20:05 7
А от цікаво, на що розраховують ті хто планує не повертатися? Яким чином вони можуть залишитися там де вони є зараз назавжди? Програма прихистку для біженців не безрозмірна, ну хай 23, ну хай продовжать ще і 24 рік, а потім ніхто нікого не буде утримувати, а навпаки: "допобачення".
Svetlana_Poland 19 травня 2023, 16:59 5
Якщо це і були українці, хоча я і сумніваюсь в історії, то це були днрівці та їм подібні, які в нудний момент подоставали свої паспорти. Всім відомо, хто голови відрізає.
Lydmila408 19 травня 2023, 17:13 5
Залишайтесь в Німеччині назавжди.
Зробіть нам щастя без Вас..
А тож у нас "таких людей становится все больше",як Ви написали..
Тільки забули вказати,що ці люди наші рідні сини,чоловіки,брати..
.
А проблема для нас -це ВИ..
.
Я пам'ятаю,що Ви там по судам бігаете,то з чоловікам розлучаєтесь,то жалієтесь на нього..
Продовжуйте в том же духе..німці при роботі..сидять слухають Ваши сварки..Як Ви троїх дітей народили від нього і вдруг зрозуміли,що він гавно...
А як "фашистів" в трамваї зустріли,то я бачу ,що і некудишний чоловік в нагоді стався..
Хоч в чомусь чоловік Ваш Вам пригодився..детородний процес вже пройшли,з трьома дітьми всіх за границю випустили,німців на судах розважили,а зараз можно разом боротись з "фашистами"..
neSanta 19 травня 2023, 19:45 2
Людк, сходи на хуй, пожалуйста. Там глядишь, и личная жизнь появится. Там интереснее, чем в виртуальном мире посторонних людей говном поливать.
Yuliya_83 16 травня 2023, 20:22 4
Не виїзджала з Києва, без чоловіка не хочу, в чужу країну, де все незнайоме, назавжди точно не хочу, а виїхати ненадовго, щоб повернутися, не бачу сенсу. Живу там, де часто поруч прилітало, сьогодні було дуже гучно, але і виїхати не маю бажання.
Lera0505 16 травня 2023, 22:00 3
Виїхала в Литву. До дому таааак хочу…. А як там вижити?(( Якщо емоції відбросити, то норм тут: люди (не всі) проти рашки, мову розуміють, якщо хочеш, то робота знайдеться, зараз повертають кошти за житло і газ, виплати є, скромно на харчі вистачає. Але ті плюси всі мені не перекривають один мінус - дома війна і радуватися я особисто нічому не можу((((. Мені жалко усих моїх дітей-студентів, які під обстрілами, вони такі жахи розказують, жалко моїх колег, які щмушені працювати в таких умовах і ніхто не дивитися як важко там працювати, жалко сусідів, вони не виїхали, можуть жити там, а я не можу, дуже страшно.
danon 16 травня 2023, 22:41
Ми хочемо повернутися обов'язково, але поки навчаюся, здобуваю нову професію, то тут в Польщі.
danon 18 травня 2023, 22:30
турагентом працюю надалі))), але зараз навчаюся на асистента стоматолога))
Nikki 19 травня 2023, 07:45
Вау, круто! Зовсім інша сфера. Удачі в новому починанні
danon 19 травня 2023, 15:06
дякую! Так зовсім ішне)), але зі школи ще думала поступати в мед., але поступила на туризм))) Зараз маю можливіть троих наблизитися до медицини)
SeVera 16 травня 2023, 22:54
виїхали на початку війни в Польщу, бо тут була сестра. живемо в маленькому містечку, де зовсім нічого нема, але є чудова школа, де навчається дитина. Вию вільком кожен день, бо вдома залишився чоловік і, розумію, що якщо ще тут затримаємось, то не буде в мене ні дому ні чоловіка, тому в кінці червня вже точно повертаємося додому і будь що буде.
А сестра з сином поїхали до Ірландії, живуть в готелі з харчуванням, вона влаштувалась на міні-завод, зп близько 2тис, яку всю можна відкладати, то моляться щоб цю програму не прикрили, бо повертатися їм нема куди.
Коментар видалено
Ameli 16 травня 2023, 22:57 2
Якщо будуть відкладати, то можна назбирати на житло в невеликому місті, селищі
natali111 21 травня 2023, 10:35
Повністю згідна. Якщо є можливість відкладати, то не втрачати цей шанс і відкладати. Бо як буде далі невідомо і в Україні і з допомогами в Європі українцям. Бо з нашими зп в Україні ті дві тисячі довго прийдеться збирати )) А так, можливо назбирає на своє житло в Україні якщо надумає повертитись
Ekatrudenko 16 травня 2023, 23:31 2
24 лютого виіхали на Західну . З травня в США .
Повертатися планую однозначно. Вдома своє житло , чоловік, сім'я .
Морально дуже мені важко. Але я не могу бути егоісткою по відношенні до сина . Він має закінчити школу хоть десь. Тож планую додому в 2024 році
Olga_Gris 16 травня 2023, 23:36 2
Ми виїхали в Данію на третій тиждень війни. Як багатодітного, чоловіка пропустили. Сама б із дітьми я не поїхала б. І добре, що виїхала, бо одне лише бігання з останнього поверху хрущовки в підвал з дітьми... неможливість водити дитину в садочок, а старших водити в школу за руку...і заодно занепад нашого бізнесу...це було б виживання.
Чому саме в Данію? Бо один датчанин захотів допомогти комусь з українців. Не просто допомогти, а дати тут роботу. Мій чоловік підійшов до його вимог, і їхати в невідомість вже не було так страшно. Так з'явилася робота в чоловіка , а згодом і я знайшла теж - помічником кухаря. На щастя, мене взяли з мінімальною англійською, а зараз я виїзжаю на данській, яку всі тут вчать.
Тікали ми з Хмельницького.
Діти вчаться, соціалізуються, їм подобається, старші скучають.
Поки що рано щось говорити про повернення чи залишення. Данія була закритою країною, мала завжди свій окремий погляд на політику, і ніхто не знає, як буде з біженцями. Своєї старості ми тут поки що не бачимо. Скучаю за селом, батьками, життям без стресу. Але заради дітей, напевно, доведеться терпіти.
atamas2021 19 травня 2023, 19:29 14
Вранье у вас в каждом предложении.Особенно режут глаза ваши высказывания о людях которых вы вообще не знаете и о их жизни абсолютно не ведаете.Вы сами себе выбираете "врага" на кашалоте, сами придумываете о нем басни и свято верите в свою правду , ещё и несёте этот свой бред в массы. Вы не умеете анализировать прочитанное,или видите в написаном комментарии только то, что хотите увидеть,а не то что пишут коментаторы.Вы,как "бабка в поликлинике",которая ходит туда только ради того,что бы по скандалить в регистратуре.И не война вас сделала такой,не врите сами себе и нам.Вы и до войны, и до беды которая у вас произошла были такой же сволочной,злой и ненавистной.При желании можете пролистать все ваши комментарии за прошлые 2-4года.
zorya 19 травня 2023, 21:29 6
Удачки
Незлая,очень вежливая землячка.
Спокойной ночи.
VitalinkaV 22 травня 2023, 21:49 9
Ви зовсім не вмієте читати, чи що? Чи у вас манія переслідування, де я хоч словом обмовилась кому і що потрібно робити, та най хоч весь Хмельницький виїде, мені все однаково. У ваших дописах чітко відслідковується почуття якоїсь провини, бо ви нападаєте, навіть, не зрозумівши сенс коменту. Ще раз повторюю, знімайте люди з себе образ жертви, не скигліть, які ви нещасні, бо ви не на фронті, і не на червоній лінії, і не в окупації, в мене кума в окупації, і то так себе не поводить, вилізе на горбочок, зателефонує і не має від неї відчуття "тікали", хоча рашистів ненавидить, і більше року, ні копійки він них не взяла, із принципу, хоча гроші "на чорний день" давно скінчилися, живе на своєму господарстві, ото приклад.