По троху стараюся наводити порядок в своєму житті. Робота над собою- складний процес, а ще якщо присутня лінь, то взагалі катастрофа.
Ще перебуваючи закодоном(і навіть до початку війни) мені здавалося, що я живу не своє життя, на чужині це відчуття загострилося і переросло у "синдром відкладеного життя"- мені здавалося, що ось завтра чи з понеділка я почну щось змінювати, щось робити і життя засяє новими барвами. Мені здавалося, що ось ось відбудеться щось таке і життя зміниться на 360 градусів, стане кращим...потім з"явилася думка, що все зміниться лишень тоді, коли я потраплю додому. І ось, більше місяця, як я в рідному місті, в рідних стінах, в оточенні свого, рідного, якого мені так не вистачало там, на чужині. Синдром відкладеного життя і далі супроводжує мене. Я знайшла психолога, відвідую сеанси, слідую рекомендаціям(не дуже виходить, але як можу) і ловлю себе на думці, що змінювати себе лінь, змінювати своє життя лінь, зробити щось для себе лінь.Оця лінь і призводить до синдрому відкладеного життя.Але і продовжувати жити так теж не припустимо. Дуже багато часу марнується ні на що, організувати елементарно свій день- складно. Дівчата, звідки берете мотивацію??? Як зібрати себе до купи і все таки почати більш активно змінювати себе?
Justyna 5 травня 2023, 15:45 6
Мабуть ви не працюєте )
ElenaPre 5 травня 2023, 15:53 1
Justyna 5 травня 2023, 16:13 3
ElenaPre 5 травня 2023, 16:22 6
Olya_lya 5 травня 2023, 17:31
Добавте просто до свого життя слово ПОТРІБНО !
Um_ka 5 травня 2023, 17:45
Можна спробувати прийом заохочення: виконала все, заплановане на день - порадувала себе шоколадкою чи тістечком, наприклад. Цілий тиждень - це вже оновлена зачіска чи сукня і т.д.
marinelle 5 травня 2023, 17:57 1
Прийму до уваги. Дякую
Viktori_a 5 травня 2023, 18:17 4
Я дуже Вас розумію. В мене таке відчуття почалося з початком війни. Переосмислила життя повністю. До війни пливла за течією. Навіть сама без чоловіка нікуди не їздила, мені комфортно було на сидінні біля водія. Коли почалася війна, чоловік сказав йти на курси водіння, бо якщо треба бути евакуюватися( живемо в Запоріжжі), візьмеш дитину і поїдете. Я думала, що це не для мене і не зможу, але змогла, стала впевненішою у собі. Почали з молодшою донькою їздити самі до Німеччини ( там живе наша старша дочка), пішла на курси німецької мови ще до війни, покращую рівень англійської. Записалися з дочкою в басейн. Влітку плануємо поїхати на відпочинок. Зрозуміла, що життя одне і не треба відкладати його. Дякуючи нашим захисникам ми живемо і рухаємось далі та дуже чекаємо на перемогу. Хочу Вам порадити найти собі заняття до душі. І жити зараз
marinelle 5 травня 2023, 19:08 1
Дякую.
Lynxx 5 травня 2023, 19:14 10
А навіщо так вже кардинально змінювати себе? Через боротьбу, через подолання, надзусилля? Ви не лумали, що, може, світові ви потрібні саме така, унікальна, яких більше немає на світі? А коли йому буде треба, він сам вас змінить, оком кліпнути не встигнете, не відмовитеся.
Моя порада - перестати щось вимагати від себе, не відкладати жития, просто жити. Так, як вийде. Коли людині щось треба, вона не питає, як це зробити, а просто робить, не може не робити, попри все. Те і буде ваше. Ваш досвід, потрібний саме вашій душі.
marinelle 5 травня 2023, 21:02
Трохи треба змінити, бо відчуваю, що я зовсім не я- починаючи від думок і закінчуючи поведінкою.
Ludaluda 5 травня 2023, 20:51
Скоріше за все,депресія по симптомам.Спробуйте звернутись до психіатра,навіть онлайн.Якщо депресія,то жоден психолог не виведе без антидепресантів.Зараз це інші препарати,варто спробувати.
Ludaluda 5 травня 2023, 23:09 2
mADAM_Elvira 6 травня 2023, 00:37
Це не депресія. У мене був цей діагноз і це щось страшне було. Мені жити не хотілося. По опису автора це не вона.
Ludaluda 6 травня 2023, 07:47
Wassabi 5 травня 2023, 22:54 7
Це не лінь, це якесь таке переосмислення, що не робиш нічого, бо не бачиш сенсу, бо лягаєш спати і не знаєш чи проснешся. Для чого щось робити по дому, коли завтра цього всього може не бути... Коли в Умані ракета впала, то біля нас така ж пролетіла і збили недалеко, і думаєш, а нащо той город садити... То це не лінь, це трохи інше... А сенс треба придумати, щоб щось робити для когось, а не для себе, я особисто так з цією "лінню" борюся.
mADAM_Elvira 6 травня 2023, 00:40 4
Вам потрібно робити те, що хочеться. І це не завжди про розвиток. Люди бувають щасливі і вид плавання за течією. Тільки психолог. І якщо за два місяці спілкування з ним нічого не змінюється, потрібно його міняти. Ось яка ваша основна задача, проаналізувати, що приносить задоволення, побувати нове, насолоджуватися настільки, наскільки це можливо. І тільки тоді будуть вимальовуватися життєві цілі і бажання.
Katecka 6 травня 2023, 09:58
Гриби вам треба їсти... мухомори та інше
marinelle 6 травня 2023, 10:59
З власного досвіду радите?
Wild_fairy 6 травня 2023, 11:12
Коли вам здається, що ви нічого не робите, не вирішуєте, то вам це здається. Якраз таки вирішуєте поки що жити як живеться. Не можна вигадати собі мотивацію, це внутрішнє явище, яке народжується зсередини і якому неможливо протистояти. Коли і якщо ваше життя дійсно особисто для вас стане нестерпним, мотивація до змін з'явиться сама собою. Зараз ви маєте більшу мотивацію жити як живеться, ніж щось змінити . Отже від цього є якась вигода і вона більша за фантазії про зміни. Це видно ще й з того, що ви намагаєтеся спертися на зовнішні обставини, точка відліку поза вами: війна, переїзди, спитаю на кашалоті
O_B_N_O_V_O_4_K_A 6 травня 2023, 23:53
Ludaluda 7 травня 2023, 20:49
Ludaluda 7 травня 2023, 20:49
Ludaluda 7 травня 2023, 20:49
Ekatrudenko 8 травня 2023, 04:46
А навіщо щось змінювати в собі ?
Для кого і для чого?
Без мріі і мети також можно жити .
Не всі такі лідери , що мають ціль і пхнуть не зважаючі ні на що .