Знайомтесь це я Дана, і мої погодки : Тіма (1.9) і Юрчик (6 міс).
Давно хотіла зробити огляд життя з моїми шилопопами, але ні як не доходили руки...
Часто люди питають: 'як ти з ними справляєшся і ще встигає працювати?'
От сьогодні і розкажу про один середньостатистичний, не цікавий, звичайний день в декреті з ПОГОДКАМИ...
І так:
Підйом в мене тоді, коли мій меншенький вирішить що харе мамулі спати... І сьогодні це в 5.20 а поки я роздуплилась зробити скрін екрану то було вже і майже 6та ранку...
Почапали ми на кухню щоб старшого не розбудити, бо як царь не висплються, то біда буде всім...
І як справжній мужик Юраша затрєбував сніданок...
Похвастаюсь вам новою нашою тарілочкою для малявчика.
Вона мега прикольна: на дві секції, кожна якраз на один прийом їжі... І + вона закривається плотною кришкою... Для мене супер, треба кудись піти надовго наклав їсти і пішов, ні баночок, нічого...
А це гірка роботи яку я вранці мала б переробити в помпончики, але топот з сусідньої кімнати сказав мені що не судьба...
А от і моя сонна муха Тім... Ну і селфяк з синульою...
Так як сфоткать нас поки нема кому, бо татусь наш ще поки на роботі...
І поки тато на роботі ми човпемося на ліжку, граємо б ногами, лазим з ліжка і в ліжко...
А це дитяче ліжко, для нас ідеальна модель. Написи раніше були цілі, але маленькі пальчики Тимофія зробили свою справу.
Книжки це окрема тема в житті мого Тіма, в кого що, а в нас книжки, скрізь і завжди...
Застала за улюбленою книжкою 'Атлас світу'... А так як Тім старший брат, то і меншому теж підкидає...
Щось фото Юри з книжкою подскочили, з компа вранці відредагую....
В нас не завжди все гуд і ми інколи теж ридаємо...
Але мій Тім прибіг і почав з ляліком гратися в ' а ти де? ', звісно ж під моїм наглядом... І Юраша вже не плаче))))
І гигоче з Тіми....
І да я противная мама, яка дає дітям поплакати і спочатку самим справитися зі своєю проблемою... І частіше всього це 30-40 сек, але для моєї свекрухи то вічність, треба ж бігом іти і робити все що діти хочуть і вимагають....
Але мама то не бабуся, на ній не поїздиш... Або вони мене, або я їх...
По доброму, але я строга, тому псіхі і коники в нас швидко закінчуються....
Ну і робота, куди ж без неї, а це тільки 8ма ранку....
Все перерив, тато прийшов) а Тім як завжди з книжками
Ну як перерва, перерва від дітей...
Це помити посуд і зробити сніданок...
А Тім поки з татом полюбиться...
А це сніданок
А це я вийшла по коляску на вулицю, і отаку красу застала
Після сніданку в нас ще одна важлива місія, зробити прививку...
А поки ми йшли то нафоткали вам зиму... В якійсь з тем жалілись що зими нема, а в нас є...
Того краси вам...
Поки доїхала нажалілась на всіх комунальщиків....
Як, як можна їхати каляскою по такій дорозі???
Це біля нас перед цим почистили....
Ну його, скоріше б вже тепло...
Доїхали, це наша поліклініка, там гарно і чисто, але фото не робила бо спочатку була вся в переживаннях, а потім Тімі заспокоювала, бо ж йому бідоласі в ножку коль зробили, то він жалівся хвилин 5....
Але нам помогли машини і супермаркет, де ми відволіклись і скупились...
А це мій помічник вирішив піти ножками і помогти нести сметану...
Але швидко втомився і всівся читати нову книжку, яку отримав за героїчний похід до лікаря, куди ж ми без книжок...
Прийшли, не дали Юрі поспать і мама стала обід готувати, а тато зібрався до стоматолога...
Тата випровадили, нашлись бананів і пішли спати.
Головне моє достояніє це режим. Дітлахи в мене сплять разом, їдять разом... Бо якби ще спали в разнобой, то я б не витримала..
А поки сплять, і мене 10хв на каву і стаємо знов до праці....
Сьогодні Гірлянда для чарівної Полінки)
Всі прокинувшись через дві години що пішли першим ділом робити... Правильно читати книжки...
По гралися, подурачились з татом поки мама прибирає в іншій кімнаті.
А потім ми пішли всі разом гуляти, через пошту...
Похвастаюсь своїм лімузином
А це моє відділення.
Саме краще, ніяких проблем ніколи....
А потім ми гралися в сніг з Тімом....
А потім випадково поїхали до бабусі....
І тут був вже Юрка в головній ролі...
І нам бонус, Тім остався у бабусі...
От на тому мій день ізакінчився на дивані до улюбленим кашалотом і купою заказов які ще розрізати, бо торги то йшли цілий день...
Всё ухожу в ніч....
Дякую всім хто дочитав і тим хто лайкнув)
lilia_z 19 лютого 2017, 22:58
Лайк, такі Ви юні )))
В мене теж двоє погодок, важко було спочатку ))) зараз їм вже 8,5 і майже 7 років. І ще один шилопоп 3,5 роки ))) також весело ))) дружим )
Myroslava_FR 22 лютого 2017, 22:34
Дуже життєво і душевно :)
Дружимо :)
Kuznechik 24 лютого 2017, 17:40
Лайк!