Вчора ввечері не стало нашого улюбленця папужки Мурзика, який з'явився у нас пів року тому. Дивне ім'я для папужки але він сам його вибрав. Ще позавчора він безтурботно літав, співав і піднімав нам настрій. Знав багато пісень, з легкістю міг вивчити чось нове. Тепер без нього стало пусто а в моїй душі дуже велика рана. Ми навіть не розуміємо, як наш веселун і живчик згас за півтори доби. Точного діагнозу ветлікарі не поставили одні писали стрес, інші ЖКТ. Дуже різко пташка стала млява, відмовлялася від їжі та води та увесь час спав. Ветлікар наполегливо порекомендував крім ліків кормити пташку примусово кожні 4 години і після другого примусового прийому пташка почала важко дихати і через час померла. Не можу передати словами що це за відчуття коли твій улюбленець помирає у тебе на руках. Сьогодні лікар сказав, що скоріше за все помер від стресу який спричинило примусова годівля і додав, що без годівлі він всерівно помер. Тепер із відчуття провини я ще більше страждаю. Можливо папужка зміг би сам оготавтися. Що наразі у мене на душі дуже складно описати. Пропав інтерес до життя. Шкода, що на роботі не непередбачено вихідний в зв'язку зі втратою дом.улюбленця. Іншого папужку брати не хочемо, оскільки цей був дуже розумний і талановитий.
Malinka_orijinal 23 лютого 2023, 22:46 5
У пташок дуже малий ресурс сил на відновлення, тому легко гинуть. Не звинувачуйте себе. Звинувачуйте лікаря)
Дуже вам співчуваю. Сил пережити втрату.
Розумію, комусь це просто пташка і сміх побиватися, коли люди гинуть щодня у війні, але для вас це дорога душа.
Мені недавно два сни наснилися, що втрачаю свого пса, то мало серце не стало і тиждень від тих ввдчуттів ходила наче прибита. Так то просто сон, а як боляче.
Тримайтеся.
Olesia2805 24 лютого 2023, 06:53 1
Дякую за підтримку. Саме війна навчила ще дужче цінувати життя і рідних. Тому можливо так боляче
makaron 24 лютого 2023, 06:41 1
Співчуваю вам... У нас також був дуже розумний і балакучий папужка, помер на руках, три дні в муках... Тоді я вперше побачила сльози чоловіка((( я два місяці була в депресії і чуть не завалила дипломну роботу. пройшло вже 10 років і я тільки зараз наважилась на нового папугу, нещодавно вилупився, чекаємо коли підросте, щоб забрати:)
Коментар видалено
Olesia2805 24 лютого 2023, 21:10 2
Як тільки біль втрати пройде, я все таки візьму іншу папужку адже в мене є безмежна любовь до пташок і є багато пташок які потребують цієї любові. Своєму хлопчику я вдячна за любов і вже сьогодні відпустила його душу на хмаринку
Malinka_orijinal 24 лютого 2023, 22:31
Неймовірний :heart_eyes:
JuliaSha 24 лютого 2023, 11:19 1
Тримайтеся! Ви ні в чому не винні. Минулого року поховали трьох котиків ( мама, тато, син). Теж до останнього годувала насильно, робила уколи. Але не допомогло. Я не думаю, що стрес від годування був сильнішим за хворобу. Дуже важко втрачати членів родини. Я свого котика ( батька, з тієї сім'ї) не можу ніяк "відпустити". Вже рік скоро, а я кожен раз плачу, коли згадую його.... А ще, коли возила до ветеринара його синочку, коли він нявкав, бо не хотів лізти у переноску, обіцяла, що обов'язково його врятую, але не змогла....
Olesia2805 24 лютого 2023, 11:51
Дякую за підтримку. Відчуття провини, що не врятували напевно ще більше посилює біль. Я також не можу його "відпустити". Не можу навіть дивитися його фото та відео, дуже болюче. Спочатку хотіла все видалити, але думаю пройде час і я зможу з любов'ю його згадувати дивлячись на фото
Olesia2805 24 лютого 2023, 13:38
Дякую за розуміння та підтримку
makaron 24 лютого 2023, 18:07 2
я ще тоді написала лист папужці, написала все що він навчився казати і що робив. через декілька років перечитала і дуже здивувалась, що я вже і згадати не могла багато чого...
Olesia2805 25 лютого 2023, 07:39
Час проходить і біль не така гостра, дещо забувається в нашій пам'яті, але вони назавжди будуть в нашому серці. Я також щодня пишу йому листи і впершу чергу прошу у нього пробачення. Мені так легше пережити...