Адаптація дитини закордоном (Німеччина) у школі. Редагую. А є хто з Франції? стор. 2

Воть зараз приклад і жива мова : Психолог"А як ваша сім'я і дитина відносится до етноменшин?" Питання: "До яких?, тут всіх багато. Відповід: ""Ферштейн,-ні як:)))

Доброго дня!

Цікавить досвід тих, хто перебуває закордоном. Як адаптувались ваші діти, наприклад у садочку чи школі.

Є така ситуація: дівчина виїхала з дитиною до Німеччини у березні (хлопчику зараз 7.5 р). У травні віддала у садок, потім з вересня до школи. На жаль дитина і досі не змогла адаптуватись у школі, мову не хоче вчити, тому спілкуватись практично не може з дітьми. Друзів не має, українців у цьому місті майже не має. Що вже там не робили для цього...онлайн уроки німецькі, але не хоче і все. Хоче тільки до дому:((.

Сама дівчина працює дістанційно, платить податки у Німеччині, знімає житло за власні кошти, працює багато, їй не вистачає часу, щоб займатися дитиною весь день. 

У школі із цього проблеми, маму кожен тиждень визивають на "ковер" і постійно направляють до психологів. 

Хочу почути ваші думки і приклади. Дякую. Потім їй передам:)


Теги: адаптация ребенка в школе за границей

223 коментаря

  • Zaina 15 лютого 2023, 13:37 1

    Вибачайте, що ні всім відповідаю. Я дуже вдячна всім за негативні і позитивні моменти, поради, думки:)

  • qwerty77 15 лютого 2023, 13:45

    В мене родичка .так із Франції вимушена була повернутись. Хлопчик не адаптувався і не зміг там бути і навчатись .але йому 14. А знайома з Польщі повернулась .сину 10 років і такі істерики робив ,що вона не змогла терпіти .От вам і дітки .

  • Justyna 15 лютого 2023, 16:52 4

    А що дітки, не кожний дорослий справляється, а ви кажете дітки, я їх чудово розумію

  • Tanyssshhhka 15 лютого 2023, 14:02 5

    Я за те, що б діти НЕ бачили війну, але якщо дитина не адаптується в школі - далі буде набагато гірше....який виходить сенс ,що виїхали - ніякого...а "мама в безпеці "- ну то мама не себе вивозила ,а дитину на першому місці. А дитина виходить у стресі все одно.
    Дитині потрібна допомога. Дитині потрібна мама.
    Молодець,що за все платить сама і тд, але час на дитину повинен бути при будь яких умовах.
    Дівчата в Україні під ракетами вчать дітей, готують, працюють і тд.
    Дитина не диктує повертатися - дитина привертає до себе увагу мами,що їй погано,вона не справляється.
    На одному "я вивезла дитину" далеко не поїдеш.
    А якщо дитина стане Асоціальна ...то як далі?!
    моя думка - треба більше уваги дитині, знайти варіанти спілкування з рідним середовищем.

  • 5 коментарів
  • Tanyssshhhka 16 лютого 2023, 19:56 4

    @Nothing Якщо для мами не дзвіночок виклик до школи і постійні психологи то що тоді буде *криком* про допомогу ?! Риторичне питання

  • Nothing 16 лютого 2023, 20:31 1

    @Tanyssshhhka Я так розумію з дописів різних людей в інтернеті, що в Німеччині визивати батьків до школи за найменшу дрібницю це норма.А тим більше в теперішній час контроль за українськими дітьми які на тимчасовому прихистку занадто великий. Так і стараються підловити матерів і звинуватити в неналежному виконанні батьківських обов'язків.
    Чому тоді в їх школах відсутній психолог і асистент вчителя, який би сидів поруч іншомовних дітей і допомагав адаптуватися?Як так кинути дітей в чуже середовище і залишити без допомоги?

  • irenika 16 лютого 2023, 21:04

    @Nothing Та ні, не тільки українських. Там взагалі з цим строго. Про можливі проблеми мені розповідали - і німців можуть тягати по психологах і тд. В нашої хазяйки син якось упав, синця набив. А через пару тижнів зламав руку. Вона думала, що вже її почнуть тягати по службах за недбалість, але обійшлося (але вчитель питав, що сталось і чому так часто).
    Просто вони з садочка до такого звикають, а нам незвично.

  • Zaina 15 лютого 2023, 14:03

    Я вже нічого не розумію, в відрегадувала пост.

  • 7 коментарів
  • Ta_ta 16 лютого 2023, 14:35

    @irenika Ви щось бачите те, чого там нема. Яка меншовартість? Який взірець? Це нормально, якщо в країні працюють закони, а не самосуди вершити на кожному кроці. І менталітет тут ні до чого. Хіба що русня полюбляє називати працюючі закони стукачєством. Бо ніякі закони у них не працюють, а сказати щось треба. Ось де дикість, а не менталітет.

  • irenika 16 лютого 2023, 14:41

    @Ta_ta Мабуть, варто було мені "стукачєство" взяти в лапки. Бо я про те й писала: треба дотримуватися звичаїв і законів тієї країни, де живеш. Якщо там прийнято розповідати про все вчителю, то так і робити із самого початку, а не терпіти мовчки, поки вже не втримаєшся.
    У нас так робити не звикли, тому дитина й терпіла до останнього, хоча варто було розповісти вже після перших образ. А тепер спробуй доведи, хто саме винен і хто перший почав

  • Ta_ta 16 лютого 2023, 15:01

    @irenika Там не тільки проблема "хто почав". Багато є конфліктів між дітьми з України і з раші. І переважна більшість учителів, директорів шкіл та інших закривають на це очі. При прямій розмові "не на камеру" вони сказали, що мовляв ви (українці) поїдете скоро додому,а нам з ними (росіянами, які емігрували- читайте привезли свій руській мір до них) ще потім жити. Тому, щоб з ними не сваритися, часто закривають очі на проблему.

  • Olya_la 15 лютого 2023, 15:08 4

    Я, конечно, никуда не выезжала, но на примере других (знакомые знакомых) знаю, что в Германии очень хорошо работает ювенальная полиция и если у школы будут претензии к маме, ребенка могут забрать. Так что тут надо быть очень осторожными и полностью слушаться школу. Психолог - значит, психолог. Это не Украина, где можно права покачать.

  • 7 коментарів
  • Olya_la 16 лютого 2023, 21:03 1

    @Olala13 Я не поняла, что вы имеете в виду. В стартпосте нет ничего про толкания и прочее. Я пишу только на стартпост.

  • Olala13 16 лютого 2023, 22:31

    @Olya_la В пості не написано за поліцію, це Я Вам на це відповіла, що погано працює вона та поліція

  • Olya_la 17 лютого 2023, 08:57

    @Olala13 Я знаю случай, настоящий, где как раз то хорошо сработала полиция. Я не знаю, как оно там было по настоящему, знаю историю со стороны мамы, то есть необъективно, но ребенка у нее забрали. Я так понимаю, она пару раз проигнорировала вызов в суд (ну а че, у нас же можно не являться), суд вынес решение изъять ребенка.

  • Justyna 15 лютого 2023, 16:57

    А що мама каже про повернення? Вона планує повертатись? Шкода дитину, ніби нікому не потрібна. Робота - це не весь день і година якісного часу з дитиною значить більше, ніж чотири просто з ним в одній кімнаті.

  • Justyna 15 лютого 2023, 17:09

    Щодо повернення, можливо дитина відчуває щось, що не каже мама, або каже одне, а робить інше, або обіцяє те, що не планує реалізовувати

  • Zaina 15 лютого 2023, 17:02

    Дякую всім за відповідь всім, тему не видаляю, може буде корисна для когось

  • Veronka 15 лютого 2023, 17:24

    У нас є діти які живуть за кордоном , але продовжують навчатися онлайн в школі, Київ.

  • Kote34 15 лютого 2023, 18:58 4

    Ми виїхали у Німеччину до війни. Якраз син у 1 клас пішов. Проте протести закінчились тільки в 2 класі після нового року. До психолога не дійшло. Шкільного.
    Проте , за вашу знайому. Якщо її визивають на "ковєр", то можуть потім забрати малого. І я не перебільшую. Є реальних пару прикладів у знайомих. Типу батьки не справляються зі своїми обов'язками.
    Тут дивні закони. Проте краще в поле зору психологів місцевих не потрапляти.
    Яке в неї місто?

  • samsanty 15 лютого 2023, 19:19 1

    Всі діти, як і дорослі, різні. Хтось легко пристосовується, хтось ні. Як приклад з моїх знайомих, сім'я, що переїхали з Херсону в США років 5 тому, вже всі отримали громадянство, в Україні нікого немає - рідні або померли, або в інших країнах. Але. Старший син зараз в старшій школі, заробляє поза школою, купив дві автівки, захоплюється автоспортом, і.... мріє повернутись в Україну як зможе жити окремо. Ну і якщо війни не буде. Він весь час сумує за Херсоном, і досі не почуває себе там на своєму місці. Тоді як менший син як риба в воді. І батьки дивуються, хоча вони дуже добре жили в Україні, але там їм набагато більше подобається, і виїжали й заради дітей в тому числі.

  • Coffret 15 лютого 2023, 19:32 5

    Плюсуюсь до коментарів про ювеналів. Тут питання не в адаптації і т.п. Ваша знайома має зосередитись на тому, щоб в неї не забрали дитину. Це НАДЗВИЧАЙНО сер'йозно, це не Україна.

  • Olga_ah 15 лютого 2023, 21:52 2

    Мы жили в Германии 3 месяца и уехали в Канаду. Главная причина это немецкий язык. Я знала что мой ребенок не будет его учить , а английский он знает хорошо. Да и люди в Германии замкнутые, немного злые.. Сейчас мы в Канаде , у сына друзья канадцы, в школе все ок и он не хочет возвращаться в Украину

  • Oksana_S 15 лютого 2023, 22:02 1

    Двоє дітей, старша адаптувалась швидко завдяки тому, що розмовляла англійською.
    Синові 7,5 було - мови не знав і оце "за шість місяців як рідною заговорив" з нами не сталось, хоча школа доклала неймовірних зусиль. Він протестував, відмовлявся говорити англійською, не хотів робити ні українські ні англійські домашні завдання, хоча соціалізувався непогано, завів друзів - а от говорити категорично ні. Тільки через 8 місяців потрохи почав.

  • Oksana_S 15 лютого 2023, 22:30

    Найліпше третьому, наймолодшому - він англійську сприймає на рівні з українською:slight_smile:

  • Nothing 15 лютого 2023, 22:30

    Моєму синові 15р.І він принципово не розмовляє шведською.Відвідує щодня уроки шведської мови(додаткові),читає і пише.Розуміє(з його слів) все що чує.На уроках з шведської мови активний і відповідає на запитання вчителя. А в повсякденному житті, з одногрупниками,в магазині розмовляє англійською.Сказав,я шведською розмовлять не хочу.Або англійською або буду мовчати.
    Правда навчатися поступив в коледж з викладанням предметів англійською мовою,шведська мова лише щоденний урок.А так,навіть історію Швеції викладають англійською.
    Я не заставляю, хай розмовляє якою вміє і почувається впевненіше.Все з часом поверне в правильне русло.
    А донька, їй 10р вже і я не розберу на якій вона мові спілкується.Слово англійською, два шведською, а п'ять українською.Але розмовляють з подружками шведками,щось одна одній розповідають,сміються.Говорить,що повністю розуміє їх мову,а вони її.

  • Oksana_S 15 лютого 2023, 22:07 21

    І ще додам, бо зачепило - не засуджуйте матерів, які змушені багато працювати, поки не побували в їхній шкурі.

  • Коментар видалено

  • Zaina 16 лютого 2023, 14:00 3

    @Antonina777 Антонина, Вы часто пишите интересные и правильные вещи, читая Ваши комментарии, но, в данном случае, я категорически с Вами не согласна. Ну, не имеет возможность мама давать, то,что вроде надо. А...вопрос -мама в селе, если у нее 5 детей, допустим, дает каждому ребенку внимание, когда нужнл в 5 утра корову подоить?:))

  • Ta_ta 16 лютого 2023, 14:19 2

    @Zaina Але и дети мамы, которая уделяет внимание детям, и у мамы с коровой тоже разные. И воспоминания о детстве у них разные. Просто бывают обстоятества (стоит вопрос выживания семьи) или осознанный выбор (выбираю карьеру и жизнь в другой стране). Это не укор. Просто есть причина, а есть следствие. И каждый получит то, что посеял.

  • nikalina1986 15 лютого 2023, 23:47 2

    Ми в Чехії. В садочку. Перші два-три місяці були жахливі. Дочка єдина українка на весь садок. Але згодом вона заговорила, завела друзів. Вона мені перекладає. Відношення хороше. А на початку вона замикалась в собі , діти її не розуміли і не грали з нею. А тепер вона мій перекладач))

  • Mariia_k 16 лютого 2023, 00:23 5

    Я би не засуджувала маму, а знайшла б для дитини україно- німецького асистента, можливо студентку, погодинно, щоб і в школі могда поспілкуватись, і поговорити з дитиною, допомогти з завданнями.
    Німецька школа складна і зобов'язуюча, інтеграційні інтернаціональні класи, є там специфіка, важка для дитини. Тому йому потрібна підтримка.
    Якщо немає часу у мами, можно знайти асистента, можливо дитині буде легше.
    Щодо адаптації, так дітям складно в іншомовній країні з іншою культурою і традиціями, тому вихід один - тільки допомагати.

  • Graceland 16 лютого 2023, 09:00

    У Франції так само треба відвідувати школу.
    Пропуск -має бути поважна причина.
    Якщо мови дитина не знає,то важко буде.
    Але там багато приїжджих,якщо англійську знає то більш менш спілкування буде

  • Olya_lya 16 лютого 2023, 09:08

    Дівчата хоч трохи читайте законодавство тієї країни де знаходитесь, а не слухати хто і що сказав. Якщо з вами чогось не трапилось то це не значить що його не має.
    Ось тим хто писав що в Польщі не обовязково ходити у школу, писали що таке Блакитна карта і навить самі не поцікавились які вони є
    https://yurystvpolshi.pl/блакитна-карта-жертв-насильства-в-по/
    https://www.migrant.info.pl/Навчання.html

  • Olgaval1991 16 лютого 2023, 09:16 1

    Аналогічно моя дитина в травні пішла в німецький садочок. Ходила із задоволенням ( на відміну від садочку вдома). У вересні разом з цими дітками вже у перший клас. Зараз 7,5 років. Адаптувалась одразу, зараз розмовляє з однокласниками німецькою добре. Але крім цього вона ходить після школи на гуртки в селі. Та ще й в класі є ще одна дівчинка з України. Їй просто подобається вчити німецьку, можливо характер такий, хоч за домом дуже сумує і не завжди хоче іти в школу.

  • Olga_Gris 16 лютого 2023, 09:38 3

    Ми в Данії, я і троє дітей, приїхали в березні, і ваша ситуація складніша за мою (тобто для успішного розвитку вимагає більше зусиль).
    Напишу про найменшу.
    Молодша дочка в 5 років пішла в садочок, де вона одна українка. Це був стрес, обов'язково кожен ранок я питала, з допомогою перекладача в телефоні, що діти будуть робити, куди йти;, домовлялися, після якого перекусу я її заберу і т. д. Я перекладала їй це (це означає, імхо, що їй потрібно було відчуття контролю), я вникала у все написане для батьків. Після садочку цукерочка по дорозі, і вдома - ігри, саме зі мною (а не зі старшими). Ігри були "щенячий патруль", супер-рятівник, чарівниця, максимум фізичного контакту, (тобто в ситуації, коли моя дитина нічого не вирішує, вона "відривалася" у грі, ставала "героєм").
    Почала приходити до мене на сон - компенсувати нехватку мами.
    Зараз вона ще не говорить датською, але вже розуміє мову в садочку, краще за мене. Думаю, що заговорить сама через рік.
    А весною ми тримали зв'язок з нашим садочком, хоча дочка не любила його в Україні: вайбер, завдання, привіт від виховательки, і т. п.
    Паралельно я шукала укр.спільноту і заохочувала дітей бути активістами. Всі троє, наприклад, брали участь в новорічних поробках, різвяному Вертепі, тощо. Скажу, що бачу: мало хто з українських мам приходить на заняття, і цінує час організатора... Хочуть, щоб діти самостійно все робили, а їм - важко. І випадкові дорослі поруч допомагають невмілим ручкам). Я всіма силами допомагала дитині стати своєю (якщо дитині треба, то і поруч постою, і зроблю 90%роботи, а не буду просити старшу дочку). У мене не було вільного часу, максимум година на сон , коли мультики дивиться.
    В Леголенд і місцевий аквапарк ми попали десь на 7-8 місяць життя тут, бо важливіше не це, а соціальні контакти.
    За всіх своїх дітей можу сказати, що Данія в усьому допомагає дітям. Підручники для вивчення цікаві, інтеграц.класи, вихователька зробила словничок в картинках для моєї дочки , тримала її за руку під час прогулянок і т.п.
    Але мамі потрібно допомагати 1. Дати необхідну гру, сюжетні ігри, багато ігор. Дитина сама диктує, як грати. 2. Дати справжню прив'язаність (Почитайте Тайная Опора" Петровської). 3.Заохочувати, хвалити, підтримувати

  • 4 коментаря
  • samsanty 16 лютого 2023, 17:31 1

    @Olga_Gris В пості автор пише - проблеми з адаптацією до середовища іншої коаїни, матері не має часу займатись дитиною весь день і нема друзів. Там ні слова про те, що мати не приділяє зовсім уваги, і авжеж мати ніяк не замінить спілкування з однолітками.

  • Annaarm 21 лютого 2023, 16:03

    Ольго, де ви в Данії? Ми теж в Данії з кінця лютого, майже рік(( малий ходить в школу 1 клас, але все ніяк не йде мова, не розуміє, і не говорить нею…

  • Olga_Gris 22 лютого 2023, 00:12

    @Annaarm Наапишу в особисті)

1 2 3
Для комментирования нужно войти или зарегистрироваться

Повернутися до Клубу