Я не відчуваю Новий Рік...

Чи існує генератор, який може нагарчати новорічного настрою?

Чи винайшли екофлоу, що здатен зарядити радістю?

Чи виросла та ялинка, яка нарешті запахне святом? 

Я не відчуваю Новий рік...

Стараюся з усіх сил. Вмикаю гирлянди. Дивлюся на гнома. Їм мандарини. Слухаю jingle bells. 

І ні-фі-га. 

Я гризу себе: "Так не можна. Життя триває. Діти не винні, вони хочуть свято. Ти маєш зубами впиватися в радість." 

Але я не можу. 

Бо ті, кого люблю - там, де пекло.

Бо щодня десятки чорно-білих світлин.

Бо щодня новини, які розривають серце і душу.

Ті, хто мали жити і кохати, їдуть додому на щиті.

Діти стають сиротами.

Множаться вдови.

Кричать страшним криком матері. 

Це горе знайомих і не знайомих мені людей падає у якусь чорну діру, що утворилася в серці.

Падає, а я цоьму горю забалакую зуби:  "Потім, горечко, потім я все відплачу. Потім усе викричу. Не тепер. Бо зараз не маю часу. Бо зараз я потрібна дітям. Бо зараз багато роботи. Бо треба підтримати батьків. Бо треба... "

І горе лягає й мовчить. Одне, друге, п’яте, тринадцяте, соте… 

Привезли запрошення на ялинкову виставу для сімей військових. А я немаю сили туди йти. 

І от я прийшла під ялинку в костюмі "людина-біль". Моя роль в цій святковій виставі - відкрита рана. Перелом всього серця. Хороводи під крик.

Ялинкові прикраси - імена.

Тисячі імен навіки полеглих янголів. 

Мені болить. 

Дуже болить. 

Я не хочу вдавати свято. Це дуже руйнівна імітація. Вона руйнує дужче за біль. Бо в історії з болем все чесно. А в історії з ялинкою, як ніби на ній розп‘яли. 

Але якщо існує генератор, що може нагарчати святкового настрою, то хай бодай трішечки нагарчить. Бо моя власна батарейка на нулі...

Темы: Війна в Україні


Теги: нет ощущения нового года

120 коментарів

  • klausS 27 грудня 2022, 23:44 19

    Мені здається зараз ніхто його не відчуває. Але є діти заради яких ми маємо посміхатися і дарувати свято. Їм не потрібні слоти з сплатами, 100500 страв і ТД.
    Моїй 10 і вона досі вірить в діда мороза, в цьому році ще не переходили на нове Різдво - але обов'язково плануємо.
    Я й не по містила як цей рік промчав. Просто пффффф

  • 2 коментаря
  • Rita_Rita 28 грудня 2022, 17:05

    Я хотіла проаналізувати як варто, переходити чи ні, вирішили, не в сімейному, а в родинному колі, що ніби треба так як майже весь світ святкувати 25, і не змогла перейти так як вирішила
    Моральна якась перепона не дала цього зробити
    Хоча й була святкова вечеря, але не було звичаїв, куті і т.д

  • LydMilka 28 грудня 2022, 17:50

    @Rita_Rita Те ж саме...в душі начебто й перейшла на святкування 25, бо розумію, що так більш правильно, а по факту - не дуже то і вийшло...
    Але в цьому році взагалі не в датах справа...вони всі однаково сповнені страху, болю і депресії(((

  • Rita_Rita 28 грудня 2022, 17:57

    @LydMilka Вирішила, що більше потрібно любити і шанувати традицій
    Цьогоріч дитину замість новорічного ранку водила на Андріївські вечорниці, малого не взяли замаленький
    Наступного року куплю калач, приводу до дверної коробки будемо калиту кусати
    Ми так в дитинстві весь час робили
    І гадали

  • klausS 27 грудня 2022, 23:45 27

    Ваш текст 100% про всіх нас. Прям в душу.

  • Oks19 28 грудня 2022, 07:58

    Так :pensive:

  • MARINA_ZELENSKAYA 28 грудня 2022, 13:42

    :revolving_hearts:

  • Irunka0808 27 грудня 2022, 23:50 2

    Дуже влучно написано. Сьогодні сідала думала, чим порадувати своїх смачненьким, а готувати навіть не хочеться.
    Раніше любила свята, подарунки дарувати, вибирати. Минулого року мама померла, на свята завжди до неї їздимо, або вона до нас. Після цього не люблю свят, а в цьому році це взагалі.
    Донька дуже хотіла ялинку, поставили, а настрою немає

  • 4 коментаря
  • MARINA_ZELENSKAYA 28 грудня 2022, 13:38 1

    Я вибачаюсь за цей свій нічний пост...
    Треба жити! Потрібно робити свято! Бо ніхто не знає, що буде завтра...

  • MARINA_ZELENSKAYA 28 грудня 2022, 13:41 1

    @Malvina Юля, все вірно і все правильно! Життя непередбачуване... Живіть і смакуйте кожну мить!

  • Rita_Rita 28 грудня 2022, 17:24 1

    Ялинку ставила кілька днів, важко було радіти святам, спочатку просто ялинку привезли, пару днів лежала, розпакува і гірлянди повісили, через зуби, не було радості, а ще на наступний день почали прикрашати, і діти так раділи, що все те нарізання в радість стало

  • Ya_Ole 27 грудня 2022, 23:55 12

    Є діти-і це чудово.
    Є робота-добре, бо це гроші і заповнений ефір, і спілкування, і втома вкінці дня.
    Є можливість десь роздобути позитивні емоції-це добра нагода це зробити.
    Війна торкнулася кожної сім'ї, але не можна згоріти чи виснажитися передчасно, вірніше, не можна собі дозволити виснажитися передчасно.
    Ми повинні навчитися мистецтву малих кроків і так поступово йти вперед.
    І жити.

  • MARINA_ZELENSKAYA 28 грудня 2022, 13:43 2

    Дякую:revolving_hearts:

  • Malvina 27 грудня 2022, 23:56 5

    Знаєте, останні чотири дні змінили моє життя.
    І тепер я більше боюсь думати що щось погано, бо, як виявилось, завжди може стати гірше.
    Страшно колись потім думати, що я не розуміла, якою щасливою була.
    Бо ми ніколи не знаємо, що чекає нас попереду, які випробування, яке життя…

  • Dastish 28 грудня 2022, 09:45 1

    Обіймаю, міцно-міцно :heart:
    В гостру фазу війни з нами волонтерила одна дівчина. Її доньці тоді було 7,5. У малої цукор при мені був іноді... Більше 25:face_with_monocle: але мама тієї дівчинки завжди привітливо, усміхнена. Кожні 3 години контролювала сахар (може інший інтервал, не пам'ятаю). Казала, що мала себе гарно почувала при великих показниках цукру, чим при малих. Та дівчинка займалась, танцями, акробатикою. При мені робила колесо, шпагат. Мала теж завжди усміхнена, на позитиві. Бо і мама так настроєні. Вони обидві молодчинка, це для мене приклад.

  • Malvina 28 грудня 2022, 17:42

    @Dastish Дякую за підтримку. Вірю, що і я так зможу.

  • S0909 27 грудня 2022, 23:58 3

    Ви не одна така, я теж не відчуваю. А Новий рік був моїм самим улюбленим святом, яскравим, щирим і спільним (я терпіти не можу святкувати свій день народження). Мене завжди тішили ілюмінаціі, а якщо до них додавалися ще й лапаті сніжинки, то то взагалі було АХ. У вихідні вирішила вивезти дочку в центр (вона прочитала що відкрився різдвяний ярмарок). А там сірість, кілька яток з пряниками, глінтвейном. Пішли до парку, теж сірість. Так дико холодно виглядає площа, де завжди стояла ялинка. Раніше наші вінницькі красуні завжди були в трійці найкращих в Украіні. Так, зараз не на часі витрачати кошти на такі витребенькі. Але певно я очікувала зарядитися трохи позитивом від яскравих лампочок, а не вийшло, зовсім. На роботі сьогодні в кабінеті прикрасили нашу манюню ялинку. Намотала синій і жовтий дощик.

  • 3 коментаря
  • S0909 28 грудня 2022, 00:20

    @klausS Так, ялинка і дива, і подарунки.. Кожноі новорічноі ночі поки одна дочка була мала, потім друга, ми з чоловіком примудрялися якось відволікти дівчат від ялинки, щоб непомітно підкласти подарунки (кумедні такі, кожного разу надіялися не прогавити момент потрапляння подарунку під ялинку). А ми такі : ой дивися у вікно, який салют гарний, або ой дід мороз в темноті сплутав ялинку з вазоном у кухні, туда цукерки приніс)))

  • samsanty 28 грудня 2022, 10:19

    @S0909 Якщо той дощик розвісити вертикально, то ялинка буде більш одягнена.

  • S0909 28 грудня 2022, 11:28

    @samsanty Той дощик у два раза довший за ялинку)

  • ElenaPre 28 грудня 2022, 00:10 2

    Такіж відчуття, ялинка, подарунки, все тільки для дитини...

  • MARINA_ZELENSKAYA 28 грудня 2022, 13:44

    :revolving_hearts:

  • Zhmenka 28 грудня 2022, 00:12 7

    Новий рік завжди був улюбленим святом. Останні роки це перетворилось в цілий традиційний ритуал. Кожного року я поповнювала колекцію речей,які повинні були війти в історію для моїх дітей. Кожного року я робила новий рік днем, коли діти вірили в дива. В них ніколи навіть не виникало думки, що під ялинку кладуть подарунки батьки.
    Цього року я справді намагалась. Намагалась, але ні. Я відчуваю все те що ви описали з перших днів війни і до сих пір. В мене немає близьких на війні, лише знайомі. Але я дійсно пропускаю через себе все що відбувається. Інколи я намагаюсь тікати від новин, тікати від реальності, бо бачу що не витримую. Але від себе не втечеш.

  • 1 коментар
  • klausS 28 грудня 2022, 00:18

    Моїй 10 і вона досі вірила і вірить. В школі в них розділилися 30% не вірить , інші вірять що є диво. І знаєте зараз я бачу її запальні очі коли вона говорить про новий рік, вона цього року нічого не писала,не загадувала - але ті очі які чекають....

  • Zhmenka 28 грудня 2022, 00:20 3

    @Malvina Я це розумію. Все що я могла, я зробила. Ялинка є, купа подарунків подарована на Різдво. Будуть і солодощі, і смаколики і вітання президента у півночі. Але я завжди вкладала в це сердце, а зараз це механіка. Діти навряд помітять, але ще є я, а свята в мене намає

  • Zhmenka 28 грудня 2022, 00:20

    @Zhmenka Немає

  • Ella93205 28 грудня 2022, 00:15 5

    А я сегодня украсила с сыном подъезд и восхищённые лица соседей порадовали и нас). Я очень рада, что за окном сейчас тихо и неизвестно,что будет дальше. Поэтому ничего не откладываем на потом, живём сегодня и сейчас. Дети хотят праздника - нарядили ёлку, упаковали подарки. Пусть хотя бы их будни немного скрасим. А ещё нужно поехать посмотреть на нашу подземную харьковскую ёлочку.

  • klausS 28 грудня 2022, 00:20 2

    Ооооооо. Це нам ще предстоїть))) мала наготувала різних сніжинок, огромєєєєєдну гірлянду і сказала що хоче повісити все в під'їзд...

  • klausS 28 грудня 2022, 00:15 7

    Слухайте, ну всі ми пишемо для дитини, заради малих і ТД. Але наразі і це мега круто. Вони в нас є, ми маємо заради кого святкувати. Ми щасливі.
    Ці емоції які вони нам подарують зранку 1го числа варті всього.
    А як тим хто мусить в це свято прийти з подарунками на могилку дитини із за цих ублюдків.
    Я теж вважаю що зовсім не цінувала то шо було до війни. А зараз яку не тяжко - треба жити. Все варіантів немає.

  • nastusia 28 грудня 2022, 00:21 4

    Не вдаю, не імітую. Не хочу і не можу. Вдячна дитині за розуміння.

  • klausS 28 грудня 2022, 00:23

    То Ваше право. У кожного своя ситуація. Головне що дитина поруч і будете вдвох, хрумкать щось смачненьке.

  • Iolanta 28 грудня 2022, 00:26 5

    Недавно разговорились в дороге с одним военным - он с ранением был в госпитале и скоро снова возвращается на передовую. Говорили о праздниках и настроении тоже. И к моему удивлению, он однозначно сказал, что нужно праздновать, нужно стараться радоваться жизни.

  • 1 коментар
  • MARINA_ZELENSKAYA 29 грудня 2022, 17:21 5

    Це з особистої переписки з військовим, який на 0

    Зображення
  • MARINA_ZELENSKAYA 29 грудня 2022, 17:22

    @MARINA_ZELENSKAYA Але - так, ніхто не каже, що потрібно відмінити всі свята

  • Establishment 30 грудня 2022, 06:50

    @MARINA_ZELENSKAYA Я не буду тут "светить" переписку со своим товарищем,но он постоянно сыплет шутками,на позитиве и пишет чтобы мы отмечали праздники а не сидели унылые. Да, тоже пишет что устали,что бардак творится,но надежду не теряют. Так какое мы имеем право впадать в депрессию? Никакого! Ну кто хочет тот может вырыть во дворе окоп и сидеть там.

  • natajnna 28 грудня 2022, 00:54 1

    :sob:
    Це дуже дуже больно, але у нас, жінок, немає іншого виходу, як бути сильним тилом.
    А вірш ..... аж мурашки....до сліз

  • Rossa 28 грудня 2022, 01:00 4

    Взагалі-то, якщо в звичний час без війни нічого не готовити, заснути 31.12 і проснутися 1.01 без всього цього святкового - то нічого і не зміниться. Відчуття, що ти просто проспав гарненько, а потім в ранці поїв гарненько.... Спробуйте, світ не зміниться від того, що ти не поїв ніччю олів'є і о, не встиг загадати щось там на новий рік...Я дітям готую подарунки, може дадуть приготувати піцу і торт, дякувати буду, а ні - піду куплю зефірок....а мені особливо того всього движу новогоднього не треба...

  • Reina 28 грудня 2022, 01:14 3

    Навіть невимовний біль треба проговорювати, бо дуже легко в ньому застрягти. Як це не банально, але життя має тривати і треба вчитися жити і радіти тому, що ви живі, і тому, що вам є заради кого жити, і вам є кому бути прикладом, як проживати горе і як продовжувати жити всупереч усьому.
    Так, не на часі веселощі і не щирі посмішки, але час для надії, для віри, для любові. Різдво і Новий рік - це надія і віра у краще.
    Ваша злість, відчай, негативні думки - можуть лише помножуватись, бо ви даєте їм силу. Я знаю, що дуже важко, але потроху треба переводити свої думки на щось позитивне. Давати силу добру. Наші воїни світла борються проти зла, за наше щасливе і вільне майбутнє, і вони точно не хочуть, щоб би тонули у розпачі, ненависті, депресії. Ми маємо жити заради них, маємо нести добро і світло всередені себе і навкруги. Дозвольте цьому бути.

  • Asya_ 28 грудня 2022, 01:27 14

    Навіщо святкувати новий рік, коли кожен ранок - це вже більше, ніж свято. Живімо далі, бо мусимо вижити, мусимо допомогти перемогти й стати опорою тим, хто повернеться з поля бою з перемогою, скаліченими, втомленими, виснаженими. А тому, як на мене, усі ці " не відчуваю свята" манірні й не на часі сантименти. Мусимо своїм дітям дати те, що мусимо, у ці дні - це магія новорічної ночі, даймо дітям це диво, попри наше "вигораня". Дівоньки, ви що, хто ж як не ми, дасть відчуття життя й сили нашим чоловікам і дітям? А тому підшморгнули соплі, витерли сльози. У нас же стільки справ: там підставили плече, там задонатили, там подарунок діткам заради віри в диво підклали, борщу наварили, а інакше ніяк. Якщо ми тут скиснемо, то всьо. .. А нам же всьо не треба? І хлопця таке кисляцтво не треба, бо наші хлопці люблять борщ з пампушками, а не щі - соплі полощі) З прийдешніми, чи що?

  • Sanechka 28 грудня 2022, 03:04 6

    З прийдешніми! Так само, соплі в купку, дітям подарунки замовила, задонатила, ще й з вертепом назбирали десять тисяч на допомогу хлопцям, є чому потішитись. Все буде :blue_heart::yellow_heart:

  • Asya_ 29 грудня 2022, 09:35 2

    @Sanechka З прийдешніми, Оксанко, десь читала й бачила в коментарях інших тем, що Ви й там не байдикуєте) Так тримати! Усе буде Україна!

  • Sanechka 29 грудня 2022, 18:41

    @Asya_ Дякую! Інакше ніяк не можна! :raised_hands:

  • AnnaNevi 28 грудня 2022, 02:37 13

    Мариночко...:pray_tone1:обіймаю, якщо дозволиш...
    Горе не просто так всередині нас рождає...Воно має бути відгорьоване.Воно має бігти струмками через очі, має вириватись криком, розпачем, воєм. Бабки-плакальниці недарма розхитували ці маятники з давніх часів. Бо нести в собі- то ще більше горе.Тіло не здатне вмістити такий біль, воно починає його «пристосовувати» на органи,і хтозна де воно вилізе...
    Нас не вчать горювати.Але мали б:pray_tone1:
    НЕДАРМА є 9 днів, 40, роковини...це все важливі етапи коли людина ДАЄ собі простір для горя.
    Та фуй моржовий з тим новим роком, дозволь собі бодай кутик скорботи ...
    Я собі вдома виділила «кутик страждання».І коли мені зле на Душі, коли вже не можливо все вміщати, я голосно всім своїм повідомляю, що годину мене немає, що це мій час горювання.Чоловік бере на себе дітей, і я ссідаю в той кутик і ридаюююююю, скільки є сил.Запалюю свічки, оплакую загиблих, молюсь, ненавиджу, вию(в рушничок тихенько^^) ашопоробиш, тре якось викидати з себе біль.І потім тілу легше поратись далі і ловити «нову хвилю» болю.
    Старатися, як на мене бути засливою з гігатоннами болю всередині, все одно що на гниючу запальну відкриту рану покласти квіточку і приклеїти пластирьок за дві гривні. Харканути на будний подорожник і то мабуть надійніше:sweat_smile:
    Дати визнання своїй рані...своєму болю...Це дуже важливий крок до зцілення. Коли я даю визнання що я у скорботі, я даю цьому місце в своєму житті, і як є час для темряви, так є час і для світла...
    Ми ж не кажемо «Ах ти срана нічка, тебе нема тебе нема!сірники мені в очі і каву в ніздрі!»,-не кажемо.
    Ми лягаємо спати, а якщо не лягаємо то тіло нас вирубає.
    Так і з горем і з болем...Воно є як темрява ночі...Ми маємо горювати...так само дбайливо до себе як і спати і їсти...
    То ж мій рецепт:
    «Кутик страждання»+ пряні страви (типу пряників,узвару, куті-предки наші прянощами підсолоджували ці темні часи року) + свічки+ ковдра/теплі носочки/грілочка+ніжні паперові серветки+ дві вільні години+поридати як слід= блаженна порожнеча. І от тоді туди вже помістяться мандарини з гірляндами на пів шишечки^^

  • 4 коментаря
  • AnnaNevi 28 грудня 2022, 20:51

    @Rita_Rita я теж зіштовхуюсь із пірнанням у у різні побутові справи,питання які треба нагально вирішувати і це дійсно перекриває те що причаїлось...Але рано чи пізно все одно повертаюсь обличчям в себе ...Неможливо не повернутись...
    і як повилазить:crazy_face:...усе що стримувалось...

  • Rita_Rita 28 грудня 2022, 21:11

    @AnnaNevi Головне не стримуватись потім, коли вже через край....бо дах поїхати може

  • MARINA_ZELENSKAYA 29 грудня 2022, 17:59 2

    Зірочка моя, ДЯКУЮ! Дякую за обійми! Дякую за підтримку і розуміння!
    Ну, не можу я все це написати на фб чи в інсті... Бо там всі ті, хто до мене йде за підтримкою, а тут я зі своїми шмарклями)))
    Куточок страждання в мене є теж. Цілий ліс страждання - через шлях від будинку - сосновий бір. Ото взяла собаку і пішла завивать... Бо вдома ніде подітись, а на роботі немає коли)))
    Ото таке доросле життя, як каже моя старша донька: хочеться посумувати і поплакати, але немає коли.

  • evita 28 грудня 2022, 06:51 4

    Я його не хочу і боюсь, якесь передчуття, що він буде ще гіршим за цей. Нехай воно не справдиться.

  • MARINA_ZELENSKAYA 29 грудня 2022, 17:59

    я Вас обіймаю!

  • Zhadana 28 грудня 2022, 10:25 5

    Навряд чи хтось з українців в межах країни та за кордоном взагалі може відчувати свято

  • 1 коментар
  • MARINA_ZELENSKAYA 29 грудня 2022, 18:00

    @Zhadana Дякую!

  • Establishment 30 грудня 2022, 06:53 2

    Не нужно всех под одну гребёнку.

  • Zhadana 30 грудня 2022, 09:35 1

    @Establishment Як вам завгодно

  • maksim 28 грудня 2022, 10:56

    Марина , жизнь это колесо . И часто мы то наверху , то внизу .. и с годами и часто с обстоятельствами , как сейчас например , становится невыносимо сложно подняться наверх колеса . Но.. мы сможем и мы обязаны подняться , чтобы колесо жизни не остановилось .. спасибо за пост :heart::heart:

  • MARINA_ZELENSKAYA 29 грудня 2022, 18:00

    Дякую тобі! В нас немає іншого шляху- тільки вперед, крутимо колесо!

1 2
Для комментирования нужно войти или зарегистрироваться

Повернутися до Клубу