Український Буряк по-корейські :) або Няу-Гав в банці стор. 2

-         Тихіше, не розбуди всіх!

-         Нагадай мені, нащо ми це робимо?

-         А ти бачила нашу господиню? Яка вона худа стала? Як виграємо для неї бокс зі смаколиками, то хоч поїсть. А може і нам даси. 

-         То вона спеціально схудла. Люди так роблять.

-         Хто це стане спеціально худнути за наявності їжі, ну ти скажеш!

-         Ох, і за що Матір Природа так із вами, з собаками…

-         Та давай вже, вмикай ліхтарика.

- Наче все тихо..

-         А що ми готуватимемо на конкурс той?

-         Буряк по-корейські!

-         Тьфу ти! З буряком як виграти? Може краще курку чи рибку?

-         Ну як ти підеш і зловиш курку, то курку. А так я лише буряк встигла приховати. 

-         Він і пахне гидотно.

-         То тобі гидотно, а господиня таке любить. Каже : «Мммм, смакота, їла б і їла»

-         Люди так само дивні, як і ви, собаки.

-         Як тобі все не так, то чого взялася допомагати?

-         Виключно з відчуття благодарності, що коли я вкрала зі столу котлету, а подумали на тебе, то ти нічого не сказала.  Але попереджаю, що я той буряк до лап не візьму!

-         То хоч фотографії допомогай робити і пиши. 

-         Ну то добре, починаймо.

-  В тебе хоч рецепт, є, Яшко? 

- А як же ж! Є! 

- Ну то давай вже поможу тобі, бідося ти, виросла як конячка, хоч ми тебе з притулку брали як маленького песика. Давай вже я на стіл полізу. 

- Беремо український солоденький бурячок...

- Так, стоп, газдиня наша та ще господиня. Дай, хоч лапкою ту миску протру 

-         Беремо бурячок 1 кг. (сирий)  і натираємо на спеціальній тертушці. А щоб вийшло тонесенько і "вермішелькою", то буряк потрібен величенький. Ось таким плавним потужним рухом вжик-вжик, бачиш, наче бурякова вермішелька виходить. 

- Додаємо 3 столові ложки цукру 

-         А тепер що? А тепер спеції . 1 чайну ложку меленого чорного перцю та 1 чайну ложку з гірочкою меленого коріандру. Але я чула, що наша Оля любить гостреньке, то давай як вона, перцю півтора та коріандру дві.

- А тепер одну столову ложку олійки, але ж Оля каже, що краще півтори, то лий півтори, Анфіско

-         А як ти той рецепт дізналася, Яшка?

-         Як як, в мене ніс!

-         Ну в мене теж ніс.

-         В мене собачий ніс! Я все знаю, що на кухні робиться. Майже готове, тепер додаємо 5 ложок столового оцету і будемо мішати

- А це що біле таке зверху?

- Як що? Часник! А кажеш ніс. Фі, а про часник забула? Цілу голівоньку я начавила + 2 зубчика для Олі додатково.  

-         А коли вони те їсти будуть?

-         Ну господиня як робить, то каже що вже на завтра всі їстимуть і пальчики облизуватимуть.  А ще я бачила, що за таким самим рецептом вона й моркву робила, то фірмовий рецепт, смачніше не буває.

- Давай, трамбуй все в банку!

- Не влазить...

- Має влізти в банку! Трамбуй. 

- О, вийшло!

-         Одна лише проблема, треба було б ту банку хоч іноді потрушувати та перевертати, щоб просочилося рівномірно все.

-         Не хвилюйся, носата, господиня як побачить її в холодильнику, то так здивується, що точно і труситиме і перевертатиме. Хм, наче вже й апетитне воно.

- От бачиш, Анфіско, все в нас вийшло! 

- Таааак, хто молодці? ми - молодці. Можемо пишатися. 

- Давай но вже відправляй те все на Кашалот, мають залайкати наш Бурячок фірмовий, бо без лайків нічого не буде, ніяких смаколиків. 

- Не біси мене, Яшко, не квап! Відправляю. Ноут який старезний, новий давно час придбати. 

- Відправлено. ​​​​​​​

-         Вимикай ліхтаря, Анфіско, давай спати.

-         Нняу, ти спи, а мені не заснути, оно чуєш як господиня хропе… наче левиця. А можеш, Яшко, гавкнути? Ти ж весь час гавкаєш. Зроби но вигляд, що щось почула.

-         Нащо? Сваритимуться ж!

-         Вона прокинеться, а доки засне і знов хропітиме, то я вже спатиму. Ну будь ласочка! Будь ласочка!

-         А, ну добре, виключно для тебе. ГАВ!