Пиріжки з апельсином та маком
Сучасний рецепт тіста, традиційна українська начинка та затишні спогади з мого дитинства...
Вмощуйтесь зручніше на дивані, накривайтесь пледиком та сьорбайте ароматний чай.
Я починаю :raised_hands:
Історія "Вгадай пиріжок"
Субота, ранок. Ми їдемо до баби в село. Мене втушкали в шубу і зайчикову шапку. В такому вбранні ні повернутись, ні вдихнути. Але нічого, люблю поїздки. Виглядаю у вікно нашої машини - бежевого Москвича.
Заїзжаємо в Щурівку. Це таке сусіднє село, яке межує з нашим хутором Іценків, де живуть мої баба та дід. Люблю дивитись на тутешній ставок. Влітку там качки плавають, дамба, хлопці рибу ловлять. А зараз ставок покрився льодом. От би покататись там на ковзанах.
Заїзджаємо в двір до баби. На в'їзді нас зустрічає криниця та дід. Баба бігає, як мєтєор, по двору. І чому вона ото метушиться? Хм, невідомо.
"Юля, біжи в хату, не мерзни!" - сказала мама і пішла назустріч бабі в літню кухню.
В хаті пахне сіном, борщем та випічкою. У коридорі стоїть чулан з якимось багатством, заглядати куди мені заборонено.
В хаті тріскотять дрова в печі, булькає борщ, на мене посміхаються портрети баби, діда, моєї молодої мами, і молодого дядька, маминого брата. На портретах висять різнокольорові рушники, вишиті квітами і птахами. Я люблю роздивлятись рушники. Дуже гарно.
Так, мама попереджала, що на лави сідати не можна. Хоч би не сісти, хоч би не сісти, бо точно получу. Добре, сяду на стілець. Але незручно. Чому ж не можна на лави сідати? Хм.
"Юля, давай пробувати пиріжки" - каже з порогу папка. І підходить до лав, що застелені рушниками. Знімає їх ніжно, а там….. Пиріжки. Такі величезні, мабуть як моя голова. І їх так багато, всі лави устелені ними.
"Ану, таааак" - каже папка і розламує пиріжок навпіл. Так, цей з лівером. А цей? А, цей з капустою. А де з вишнею чи з маком? Хочу з маком! Тю, цей з картоплею. Та ну її, бабу Галю! Шо, не напекла цього разу маком? Тю…
О, єєєєєє! З маком! Юля, на тобі половину пиріжка з маком. О, смачні"
Взагалі я вважаю, що мій папка - чарівник. Це ж треба в такій купі пиріжків знайти саме той, що з маком.
Оце майстерність! Вищий пілотаж!
Я жую смачнющий бабин пиріжок з маком і роздумую вже сама, а де ж з вишнями? І чому так мало начинки в пирожках?...
Кінець :heart:
От і сьогодні мені захотілось відтворити ті пиріжки. Величезні, прямокутної форми, пишні - одним словом сільські.
Але рецепт взяла сучасний, модний, з апельсинами та цедрою. Бо наш син полюбляє саме таке здобу. Бо щороку я випікаю на Паску апельсинові краффіни. Тому може й колись він буде згадувати смак дому і мене, коли почує аромат цитрусової випічки.
Ну що ж, переходимо до рецепту. Ви вже точно зачекалися)
Рецепт апельсинових пиріжків з маком
Готуємо опару - змішуємо добре усі інгредієнти:
борошно — 3 ст. л.;
цукор — 1 ст. л.;
тепле молоко — 200 мл;
дріжджі — 1 ст. л.
Залишаємо опару на 10-20 хв. в теплому місці. Вона має вдвічі збільшитись та утворити пухнасту шапочку.
Змішуємо тісто:
Беремо опару, розміщуємо лопатку і додаємо до неї наступні інгредієнти:
Цукор - 80 г
Яйце - 2 шт
Апельсинова цедра з 1 апельсина
Вичавлений сік з пів апельсина
300 г муки
80 грам вершкового масла
Добре розмішуємо. Виходить тісто рідкої консистенції .
+ Потрібно додати ще 250-300 г муки і замісити еластичне тісто, яке не липне до рук.
Тісто я вимішувала десь 5-7 хвилин. Тісто має бути ніжним, пухким, не забитим мукою.
Накриваємо рушником тісто та ставимо його на 2 години в тепле місце.
Потім беремо макову начинку і формуємо з тіста пиріжки.
З цієї порції тіста вийшло 12 шт пиріжків. Тож рекомендую відразу поділити тісто на 12 частин.
1 пачки макової начинки вистачило якраз на 12 пиріжків по 1 чайній ложці з гарним верхом на 1 пиріжок.
Після того, як пиріжки лягли на противень, нехай вони ще полежать і піднімуться 30 хв у теплому місці.
Після чого пухкі пиріжки відправляються в духовку випікатись на 180 градусів. У мене вони випікались 40 хвилин.
За 5-10 хвилин до закінчення випікання потрібно пиріжки змастити яйцем, щоб вони стали глянцевими.
Осб такі пиріжки у мене вийшли. Так, у баби були пишніші, більш високі, більш гарніше. Але нічого, на перший раз і так непогано вийшло. :smiley:
Дякую, що дочитали до кінця. Мабуть, ви вже встигли і чайок допити, поки мене читали :grin:
Гарногоі тихого всім вечора! Слава Україні та ЗСУ! :blue_heart::yellow_heart:
І до речі, буду вдячна безмежно за лайк :heart:
nataliaharutuk 30 листопада 2022, 17:57 5
Які гарні пиріжки
А розповідь ваша взагалі чудова.Так тепло і затишно на душі.
mamayulik 30 листопада 2022, 18:11 6
Дякую :hugging: А таких історій у мене багато є. Всі вони вималювались під час війни. Як це страшно не звучить, але...Бо лише зараз відгукуються спогади, коли наші предки розказували нам малим про війну, а ми не хотіли слухати. Про те, як знищувалась наша культура, наші традиції. Як все з часом змінювалось. У мене таке враження, наче я прокинулась і все зрозуміла. На багато запитань є відповідали. А то був якийсь сон.
mamayulik 30 листопада 2022, 18:12
І ці спогади тригерять, і породжують нові, безпекові, дитячі, гарні спогади)
anna_mak 30 листопада 2022, 17:57 4
Великий лайк за пиріжки і історію :)
mamayulik 30 листопада 2022, 18:15
Дякую вам велике :grin: Вперше беру участь в кулінарному конкурсі. Триста разів передумувала. То світла нема, то настрою, то ще щось. А тут, сьогодні псіханула, побігла зранку в магазин, і почала чудити чудо)) Я взагалі з пиріжками не дружу. Але просто смак дому у мене асоціюється з пиріжками і ще з маминим празьким тортом.
Antonina777 30 листопада 2022, 18:21 3
Лайк мальчишке!) в лампе... молодцы.
mamayulik 30 листопада 2022, 18:41 5
Дякую :hugging: Сьогодні якраз отримали посилку. Брала у нас, на аукціонах. Продавець з Нікополя. Так серце відразу защемило, як побачила звідки їде посилка. Незламний Нікополь, незламні ми!
Londial 30 листопада 2022, 18:58 1
Дуже сподобалась ваша розповідь, дякую шо поділились. Схоже на будиночок моєї покійної бабусі. Нам в спадок теж дісталось багато вишитих рушників і сорочок. Ще в домі бабусі було багато образів та ікон прикрашених такими рушниками. А будинок
ділився на дві частини. Бабуся називала свої кімнати: холодна хата і тепла( кімнати з грубкою) і сіни. Чулан в нас називали скриня, яка стояла посеред холодної хати ( зал) і слугувала столом на великі свята, коли збиралась вся родина. І лавки дерев'яні були такі з різбленням і спинками. А ще було ліжко-горбате, і хоч на ньому ніхто не спав, зате там стояли подушки в вишитих наволочках, от їх нам не можна було зачіпати, бо ми малі бешкетники все вимнем. Але тільки бабуся з хати, як ми в ту скриню, бо там зберігалась мамина весільна сукня, і давай все міряти і скакати по горбатому ліжку
LydMilka 30 листопада 2022, 19:16 1
Клас! У моєї бабусі була тепла і холодна кімнати)
Мабуть у всіх тоді так було
mamayulik 30 листопада 2022, 19:19
Клас :heart: Дякую за вашу історію та спогади. Дійсно, так все схоже) І в нашої бабусі теж так було: і подушки, і холодна-тепла хата. Мені діставалось найкоронніше місце у хаті - це на печі))) Там було найтепліше. Одне гнітило мій настрій: не можна було котів пускати в хату))) Але я все одно їх тягнула в хату, нишком-тишком.))
Ludmila36 30 листопада 2022, 19:11 1
Від мене теж лайк! Зайшла в профіль подивитися звідки Ви, бо впізнала знайому вишивку, бабуся схожі вишивала, такі майже сусіди, ми з Прилуччини)
Ludmila36 1 грудня 2022, 10:49 1
Нам Полтавщину з вікна видно, Прилуцький район межує з Пирятинським)
Ludmila36 1 грудня 2022, 10:49 1
Ліси-то вже Полтавщина)
H_elga 1 грудня 2022, 11:23 1
Клас ) ми по суті Дніпропетровщина ) а межуємо так само з Полтавщиною )
LydMilka 30 листопада 2022, 19:17 3
Так тепло від Вашої розповіді)
LydMilka 30 листопада 2022, 19:17 2
Лайк від мене)
mamayulik 30 листопада 2022, 19:23 1
Дякую :hugging: В такі темні часи нам всім невистачає тепла та світла. Хоча воно є в наших серцях. А гарні спомини зігрівають наші душі :blush: :pray: і стає трішки спокійніше і веселіше.
Дякую вам за лайк :heart: Дуже приємно
Katya_Barbaruk 30 листопада 2022, 22:02 1
Лайк великий за розповідь. Так тепло і так класно на душі :heart: моя бабуся була родом з Черкаської області і я досі пам'ятаю не лише тепло її рук, а і ось такі пишні, смачнющі пиріжки з печі, які я ніколи і не наважувалась відтворити. А після вашої розповіді думаю, може й спробувати.
mamayulik 1 грудня 2022, 13:09
Так, Катю, варто спробувати. Зараз саме час все пробувати і відтворювати. Я ще ніяк не наважуюсь на холодець та голубці)))
Mari_87 30 листопада 2022, 22:35
Лайк величезний. І дуже Вам дякую за розповідь. У моєї бабусі були точно такі рушники, ось точно такі малюнки
Мабуть тоді у всіх були такі, наче однакові. Після смерті баби не лишилося нічого ні рушників, ні сорочок, а вони були ще й які(((( бабуся з Сумщини була. А пиріжки такі теж робила, тільки з вишнею були найсмачніші)))) лише для мене, я єдина онука в неї була. Мы разом пекли, але я вже нічого не пам'ятаю ((( і скриня у нас була, і холодна кімната, все як у всіх)))) дякую.
Ludmila36 1 грудня 2022, 10:53 1
Територіально Ічнянський район ( зараз Прилуцький) - межа Полтавської та Сумської областей. Тому вишивка в нас схожа дуже)
maksim 1 грудня 2022, 00:33
Спасибо :pray: от души написали :heart:
mamayulik 1 грудня 2022, 13:10
Дякую :hugging: Так, від душі:heart: Зараз спогади особливо гострі в такі часи...
Brend 1 грудня 2022, 01:25
Спасибо, таки да как из детства привет, лайк. Но пожалуйста не бабу, а бабусю бабуню
Ludmila36 1 грудня 2022, 10:51 1
Мама просить онучок називати її бабою, каже, що бабуся то дуже старенька баба)
Brend 1 грудня 2022, 11:41
Так пояснісь що це не до віку відноситься. А просто груба форма звернення.
mamayulik 1 грудня 2022, 13:15 1
Так, я розумію. Але хотілось дослівно передати всю атмосферу.
Якби бабуся була жива, то я би звісно говорила - бабуся, бабуня. А так...Її вже немає серед нас 28 років. Її не стало, коли мені було 7. Тоді її всі називали баба Галя, я її - просто ба. Тата свого називаю Па, папка, батько, маму - ма, мама.
Якось так...
Efemerall 1 грудня 2022, 01:33
Дякую, і за розповідь і за пиріжки, Ви велика молодець, ніколи не було бабусі в селі в мене, але в першого чоловіка жила бабуся в селі і я бачила такі вишиті рушники, і куштувала смачні пироги, але з вишнями, сливами, гарбузом, найсмачніші баби Галі пиріжки в світі:yum::yum::yum:
mamayulik 1 грудня 2022, 13:17 1
Ух ти, з гарбузом це цікаво, і сливами. Ніколи в життя таких не куштувала. Шкода, що вже таке покоління бабусь закінчується.
Моя свекруха живе в селі, то моїй дитині ще повезло - і холодець, і голубці, і пиріжки. Ще традиції живі)) А я вже городська дівка - внуків буду частувати піццою та бутербродами)))
Nana8 1 грудня 2022, 08:49 2
Дякую, аж розплакалась) Світла пам'ять нашим дідусям і бабусям!
Моя бабуся казала мені, як би я могла, то я б небо тобі прихилила... ніколи не забуду її слів. І вони пекла великі прямокутні пиріжки.
mamayulik 1 грудня 2022, 13:17 2
Боже, які чудові слова :heart: Світла пам'ять нашим бабусям та дідусям :pray:
H_elga 1 грудня 2022, 10:02
Дуже гарно й затишно, аромат і зараз відчула, теж полюбляємо апельсинову випічку )
А мак - то окрема любов. Дідусь мій народився на Маковія, бабуся завжди пекла величееезний пиріг з маком. Та і так часто. Але от асоціації саме з його днем народження. І зараз у цей день печемо і його згадуємо…
mamayulik 1 грудня 2022, 13:19
Дякую :hugging: О, пиріг з маком... Чекаємо на ваш рецепт пирога, цікаво :blush:
Apiba 1 грудня 2022, 10:26 1
Дякую!!! Розридалася...
mamayulik 1 грудня 2022, 13:21 2
Це сльози щемливих спогадів, безпеки, домашнього затишку.
Як каже моя мама: "Скільки тобі не було років, все одно для мене ти залишаєшся дитиною."
Завжди хочеться бути маленькою квіточкою для своїх рідних.
Якби був ліфт часу, я би хотіла назад повернутись у дитинство. Воно було класним, цікавим, безтурботним)
Apiba 1 грудня 2022, 20:51
Саме так!!!
Ollienew 1 грудня 2022, 11:20 1
Пост дихає затишком. На час читання аж опинилася в іншій реальності. Дякую.
mamayulik 1 грудня 2022, 13:23 1
Дякую :hugging: Мені приємно, що в темні часи мені вдалось вас порадувати приємним та позитивним :blue_heart::yellow_heart: Чекаємо на перемогу :flag-ua: Найтемніша ніч перед світанком. Дочекаймось його разом :heart: Бережіть себе!
Halamanna 6 грудня 2022, 21:58 1
Читаю так цікаво. Жалкую, що не було в мене таких спогадів. Бабуся жила у великому місті у 16 ти поверхівці. Я виросла без бабусь в селі)
Моя теж вміла такі класні булочки пекти, але рецепта я нажаль не маю.
Halamanna 6 грудня 2022, 21:59 1
Якось таке відчуття що наче "без коріння", без рушників, хати такої атмосфери землі рідної, хто ти и де твоє коріння
mamayulik 7 грудня 2022, 11:50 1
Бабусі і діда не стало, коли мені було 7. Через пару років ми взагалі не їздили до хати, лише навідувались на кладовище. Хату вже розібрали, залишився лише садок, і земля, яку пахає аграрій...
Я виросла в місті, і мої вже дитячі роки з 7 років вже пройшли в місті. Пам'ятаю, як однокласниці та подружки на літо їздили в села, а я, як приблуда, гуляла сама або ж заводила не нові знайомства "на літо".
В цьому році якось по-особливому ця тема тригернула - я почала знову вишивати, забрала у мами вишиті бабині рушники, знову завели сімейні теми -згадки, як воював прадід, як росли діти війни, які були традиції. І от зараз, коли відбувається викорінення совєтського, дуже багато питань виникає. І поки батьки живі, хочеться їх більше питати, щоб не втратити назавжди...Бо вже є чимало питань до предків, які, на жаль, немає кому задати...і немає кому відповісти ((( І хоч у мене лише найдитячіші спогади села, але вони - яскраві, такі дитячі, такі теплі, затишні і безпекові)))