З Днем української писемності та мови

9 листопада — День української мови та писемності.

Наша мова така чарівна та багата :heart_eyes:

Чи знали ви, що «винова краля» — це «пікова дама»? 

У день цього свята пропоную збагатити свій словниковий запас цікавими українськими словами :) 

 

бахур — 1) розпусник; залицяльник; 2) позашлюбна дитина, байстрюк; 3) хлопець, дитина

баюра — 1) велика, глибока калюжа; 2) яма, вибій

береги — білі краї книжки чи зошита; краї чогось

блават — волошка; (заст.) шовкова тканина блакитного кольору; шовк; шовковий одяг

блюзнірство — зневажання чогось святого, високого, цинізм

бовван — 1) (заст.) статуя бога в язичників; 2) (лайл.) дурень, обмежена людина

бовваніти — виднітися, маячити, показуватися здаля

брезкнути — ставати хворобливо товстим; набрякати

брость — брунька на дереві, квітці

бузувір — людина, яка виявляє крайню релігійну нетерпимість; запеклий фанатик; зла, жорстока людина; мучитель, гнобитель, недолюдок

 

ватра (діал.) — вогнище, багаття

вино — піки

відтак — з того часу, після чогось, потім

вікопомний (книжн.) — якого пам’ятатимуть віками, незбутній

віхоть — м’яка, безвільна людина

в’язи (розм.) — шия, тильна частина шиї, шийні хребці

 

габа (діал.) — хвиля

гатели́ти — жадібно їсти, пожирати

герць — двобій, поєдинок

 

ґандж, ґанджа (діал.) — вада, недолік

ґевал — велика неповоротка, незграбна людина; (заст.) груба некультурна людина

ґніт — стрічка, що використовується для горіння в гасовій лампі, свічці тощо

ґорґоші (діал.) — плечі 

 

далебі (розм.) — справді, дійсно

десниця (заст.) — права рука

дженджуристий (розм.) — який кокетує своєю зовнішністю та одягом; пустий, легковажний

джереґеля — коса, складена вінком на голові

джиґун (розм.) — залицяльник, спокусник; пустий, легковажний чоловік, той, хто любить пишно вдягатися

дзвінка — бубна

дзиґар (заст.) — годинник

допіру — нещодавно

достоту — саме так, точно, якраз 

 

жир — трефа

 

заполоч — кольорові бавовняні нитки для вишивання

захланний (діал.) — жадібний

знічев’я — не маючи що робити

зугарний (розм.) — управний, умілий; який може, здатний робити що-небудь 

 

кавалок (розм.) — шматок

калабаня, ковбаня — глибока вибоїна, звичайно на дорозі, з водою, болотом; 2) глибоке місце, яма у водоймі

карафа (карафка) — графин

картатий — із чотирикутними візерунками, малюнками (про тканину, одяг і т. ін.)

кі́нва — 1) великий дерев’яний кухоль; 2) відро

комиза — вередування, примха, каприз; вередун

коц (розм.) — 1) грубе вовняне однотонне вкривало з начісками; (рідко) покривало на ліжко з якої-небудь тканини; 2) ворсовий пристрижений однобічний килим

краля — дама (карт.) 

 

лайдак (діал.) — 1)убога бездомна людина; 2)уживається як лайливе слово

ла́нець — 1) (лайл.) людина в лахмітті; 2) (множ.) старі речі хатнього вжитку; ганчірки; барахло

ланіти (заст.) — щоки

легіт — легкий приємний вітерець

леґінь (зах.) — юнак, парубок

листковий — який ділиться на окремі тонкі шари (про тісто), рос. „слоёный»

літепло — тепла вода, теплінь

лутка — 1) бокова частина віконної або дверної рами, стесана навскіс; косяк; 2) підвіконня 

 

митусем (лежати) (діал.) — урізнобіч, (рос.) „валетом»

муравель (діал.) — мураха

мурелі (діал.) — абрикоси

 

наві́дліг — розмахнувшись із силою, із розмахом

навпрошки (розм.) — навпростець, прямо

наглий — раптовий, несподіваний

напашки — накинувши на плечі одяг, не всовуючи рук у рукава

напірник, насипка — мішок зі щільної тканини, куди насипають пір’я для подушки або перини, спідня наволочка

натщесерце, натще — на порожній шлунок

невістулька, невісточка — ромашка

нехворощ — багаторічна трав’яниста рослина з чорнувато-бурим стеблом, різновид полину; чорнобиль

нижник (діал.) — валет

нівроку — 1) нічого собі, як треба, більше, ніж треба; непоганий; 2) для вираження побажання не принести горя своїми словами

 

обрус (діал.) — скатертина

оковита — міцна горілка високого ґатунку або те саме, що горілка

осоння (діал.) — освітлене сонцем місце

 

паламар — служитель православної церкви, що допомагає священнику під час богослужіння, дячок

перебендя (розм.) — вередлива, капризна людина; той, хто вміє весело, дотепно про щось розповісти

печеня — запечене або смажене м’ясо

поготів — тим більше, ти паче

позірний — який насправді не існує, уявний

помисливий — який від усього чекає небезпеки, неприємності; недовірливий, хворобливо підозріливий, рос. „мнительный»

пошиванка, пошивка — наволочка (верхня) для подушки

прецінь (діал.) — адже; усе-таки; принаймні; проте, однак

путівець — дорога між селами, польова дорога 

 

рамена (заст.) — плечі

рахманний — тихий, спокійний

ремствувати — нарікати

ринва — труба або жолоб для стікання води

рінь, ринь — 1) грубий пісок, гравій, галька і т. ін.; 2) берег або дно річки з грубого піску, гравію, гальки і т. ін.

робітня (заст.) — майстерня

рурка (зах.) — трубка, рулон

 

світлина (західноукр.) — фотографія

свічадо — дзеркало, підвісний свічник для багатьох свічок

святенник — богомільна людина, яка суворо дотримується церковних обрядів; удавано-побожна, лицемірно-праведна людина

серпанок — легка прозора тканина, схожа на дим паволока, яка обмежує видимість предметів, пелена

стрій (розм.) — одяг, убрання

 

талан — доля, щастя, удача

тирса — 1) дрібні частинки деревини, що осипаються під час різання її пилкою; 2) трав’яниста степова рослина, ковила волосиста; насіння цієї рослини

тривкий — міцний, сталий, що не піддається змінам

туркіт — голуб особливої породи; своєрідні звуки, що їх видає голуб чи горлиця

 

філіжанка — невелика чашка

фіранка — шматок тканини або тюлю, яким запинають вікно, двері тощо, занавіска (заст.); невеличкі засклені дверцята у вікні для провітрювання 

 

харапудитися (розм.) — лякатися; злякано кидатися вбік (про коней, волів)

хутко – дуже швидко

 

цебер, цебро, цеберко — відро

церата — рос. „клеёнка»

цигикач, цигикало — горе-музикант, поганий музика

 

черінь — 1) дно печі, місце для випікання хліба та варіння страв; площина, яка нагадує дно печі; 2) площина над склепінням печі, на якій сплять, сушать зерно і т. ін.

чоловічок — те саме, що зіниця (ока) 

 

шабатура (діал.) — скринька, коробка

шпиталь — госпіталь; (заст.) лікарня; (заст.) богадільня

штука (діал.) — мистецтво

шуйця (заст.) — ліва рука

 

ятка — 1) легка будівля для тимчасового користування (торгівлі, виставки і т. ін.); балаган. 2) накриття з хмизу, очерету, полотна тощо для захисту від сонця, дощу і т. ін.; повітка

 

:question:Чи є якесь цікаве українське слово, яке можливо вживають у вашій родині?  

 

А хто хотів би перевірити свої знання української мови, пропоную пройти тест:

тут :hugging:

Або ж написати сьогоднішній диктант:

https://www.youtube.com/watch?v=uCeRRtB5pHE&t=1638s

 

- А.

 

12 коментарів

  • Wild_fairy 9 листопада 2022, 22:35 1

    Аааа, ватра! Я не знала, цигарки такі були, може і є ще. Красиве слово, я іноді закохуюся в слова, тобто не в їх зміст, а саме звукове поєднання, воно мені як музика. Ось з моїх улюбленців -звуконаповнюванців :joy:: барви, охра золотиста, мальва, ятка, хляпавка ну і т.п. тепер ватра теж. Кохання, як водиться, минає і я закохуюся наново :joy:

  • Brend 10 листопада 2022, 01:39

    Еще Руслана пела в хите своем требовала ватри-вогню. По-любому слышали)

  • Wild_fairy 10 листопада 2022, 10:02

    @Brend Я Руслану не слухала/не слухаю,якось мені не подобається вона, але може й чула, але не знала значення слова, ватра ісватра, цигарки :grin:

  • Majchuk 9 листопада 2022, 23:21 1

    Бабуся казала не церата а церета.
    А взагалі третина слів є в моєму лексиконі

  • Majchuk 9 листопада 2022, 23:23

    Цікавий словничок.
    Син в марафоні бере участь(11.11)
    То може щось і знадобиться.
    Сьогодні пробний за 3 хв пройшов на відмінно. А я б ,принаймі, 2 помилки зробила.

  • irenika 9 листопада 2022, 23:46 1

    Багато з цих слів знайомі.
    А ще багато з цих слів є в "Звіяних вітром" у перекладі Ростислава Доценка. Це, мабуть, та книга, з якої я почала закохуватись в українську мову.

  • Brend 10 листопада 2022, 01:41

    Звіяних?)) Для меня это как бы не "унесеных ветром", а сдутых что ли... )

  • irenika 10 листопада 2022, 06:54

    @Brend Так звіювати - это и есть уносить ветром)

    Зображення
  • Wild_fairy 10 листопада 2022, 10:05

    @Brend Для мене теж не зовсім те, це як "веет веет повевает..", а тоді когось "свевает". Віднесені вітром якось за лексичним значенням і семантикою мені більше подобається

  • H_elga 10 листопада 2022, 11:38

    Цікаві слова, деякі нові )
    Не знаю, чи видно нормально буде, бо окремими скриншотами не хочеться закидувати. Дам ще посилання на допис. Українські зменшено-пестливих форми імен
    https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=pfbid023at6rC498cGAiRti5wkauyMjDxo4ztmEYP3vKZkZyHWH3D24gbTdhWK76ocP5paxl&id=100071868158279

    Зображення
  • Helena 10 листопада 2022, 12:15

    Ми свого давно Ільком називаєм)

  • H_elga 10 листопада 2022, 12:30 1

    @Helena Супер) у мене Гордійчик) Гордюшою він і не був у нас ніколи, Гордюшочком іноді манюнього називали ) тепер буде й Гордусем )
    Ілько, до речі, й повна ж форма імені існує

Для комментирования нужно войти или зарегистрироваться

Повернутися до Клубу